Рифампіцин інструкція по застосуванню

Луганський ХФЗ, ПАТ, м.Луганськ, Україна

Протитуберкульозні препарати.

Фармакодинаміка. Рифампіцин – напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії. Бактерицидна дія базується на селективному інгібуванні ДНК-залежної РНК-полімерази. У низьких концентраціях активний щодо мікобактерій туберку льозу та лепри, впливає на грампозитивні та грамнегативні коки (стафіло-, стрепто-, пневмо-, ентеро-, менінго- і гонококи), у більш високих концентраціях активний стосовно грамнегативних бактерій (E.coli, K.pneumoniae, H.influenzae, Legionellae, Salmonellae, Shigellae, деяких штамів Proteus, P.aeruginosae), деяких спороутворюючих паличок (Bacillus anthracis, Clostridium perfringens) і хламідій. Рифампіцин віруліцидно діє на вірус сказу і пригнічує розвиток рабічного енцефаліту.Фармакокінетика. Рифампіцин добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і швидко проникає в тканини і рідини організму, у тому числі в каверни, кістки, плевральний ексудат, мокротиння. Максимальна концентрація препарату в крові відзначається через 2 години після прийому внутрішньо. На терапевтичному рівні концентрація підтримується протягом 8–12 годин (для високочутливих збудників – протягом 24 годин). Біотрансформується в печінці. Період напіввиведення 2–5 годин. Виводиться з організму головним чином із жовчю, незначна частина – з сечею.

Лікування всіх форм туберкульозу різної локалізації. Лікування різних форм лепри. Лікування захворювань органів дихання (бронхіт, пневмонія), спричинених полірезистентними стафілококами. Лікування остеомієліту, інфекцій сечо- та жовчовивідних шляхів, гострої гонореї та інших захворювань, спричинених чутливими до рифампіцину збудниками. Застосування в комплексному лікуванні сказу в інкубаційному періоді.

Жовтяниця, захворювання нирок зі зниженням видільної функції, гепатит, вагітність, лактація, гіперчутливість до препарату та його компонентів. Рифампіцин у капсулах не застосовують для лікування дітей до 6 років.

Лікування рифампіцином повинне проводитися під ретельним лікарським спостереженням. Лікування препаратом слід розпочинати після дослідження функції печінки (визначення рівня білірубіну та амінотрансфераз у крові, тимолової проби), а в процесі лікування проводити його щомісячно. При зростаючих явищах порушення функції печінки застосування препарату слід припинити. При тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати картину крові у зв'язку з можливістю розвитку лейкопенії.З обережністю слід призначати препарат виснаженим хворим, уникати комбінації Рифампіцину з потенційно гепатотоксичними препаратами.Монотерапія туберкульозу рифампіцином часто супроводжується розвитком стійкості збудника до антибіотика, тому його слід поєднувати з іншими протитуберкульозними засобами (стрептоміцин, ізоніазид, етамбутол та ін.), до яких збережена чутливість мікобактерій туберкульозу.При лікуванні нетуберкульозних інфекцій також можливий швидкий розвиток резистентності мікроорганізмів; цей процес можна попередити, якщо комбінувати рифампіцин з іншими хіміотерапевтичними засобами.Препарат забарвлює сечу, слину, мокротиння та слізну рідину в червоний колір.

Застосовують препарат всередину натще (за ½–1 годину до їди).При лікуванні туберкульозу середня добова доза для дорослих становить 0,45 г (1 раз на добу). У хворих (особливо в період загострення) з масою тіла більше 50 кг добова доза може бути збільшена до 0,6 г. Середня добова доза рифампіцина для дітей старше 6 років становить 10 мг/кг маси тіла (але не більше 0,45 г в добу), приймають препарат 1 раз на добу. При підвищеній чутливості до рифампіцину добова доза може бути розділена на 2 прийоми.Загальна тривалість застосування рифампіцину при туберкульозі обумовлена ефективністю лікування і може досягати 1 року.При лепрі рифампіцин застосовують за двома схемами: 1) добову дозу рифампіцину (0,3–0,45 г) приймають за 1 прийом, при підвищеній чутливості до рифампіцину – у 2 прийоми. Тривалість лікування – 3–6 місяців, курси повторюють з інтервалом 1 місяць; 2) на фоні комбінованої терапії призначають препарат у добовій дозі 0,45 г в 2–3 прийоми протягом 2–3 тижнів з інтервалом 2–3 місяці протягом 1–2 років (або в тій же дозі 2–3 рази на тиждень протягом 6 місяців). Лікування проводять комплексно з імуностимулюючими засобами.При інфекціях нетуберкульозної природи дорослим призначають рифампіцин по 0,45–0,9 г на добу, дітям с 6 років по 8–10 мг/кг маси тіла в 2–3 прийоми.При гострій гонореї призначають дорослим у дозі 0,9 г на добу однократно або протягом 2 днів.Для профілактики сказу дорослим призначають всередину по 0,45–0,6 г на добу; при важких ушкодженнях (укус в обличчя, голову, кисті рук) – по 0,9 г на добу. Дітям до 12 років призначають у дозі 8–10 мг/кг маси тіла на добу. Добову дозу ділять на 2–3 прийоми. Тривалість застосування препарату – 5–7 діб. Лікування проводять одночасно з активною імунізацією.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, сонливість, підвищення рівня білірубіну та амінотрансфераз печінки, жовтяниця. Лікування: припинення прийому препарату, промивання шлунка, симптоматична терапія. Специфічного антидоту не існує.

Іноді спостерігаються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея), порушення функцій печінки (підвищення активності амінотрансфераз, вмісту білірубіну) та підшлункової залози, алергічні реакції (екзантема, лихоманка, еозинофілія), нейтропенія, тромбоцитопенія, порушення функції ЦНС, в окремих випадках відзначаються гострі порушення функції нирок, грипоподібні симптоми, диспное та гемолітична анемія, порушення менструального циклу.

Рифампіцин є індуктором мікросомальних ферментів печінки, тому посилює метаболізм і знижує активність непрямих антикоагулянтів, пероральних антидіабетичних засобів, препаратів наперстянки, β-адреноблокаторів, барбітуратів, левоміцетину, еуфіліну, діазепаму та інших препаратів.При сумісній терапії з ПАСК не можна приймати рифампіцин одночасно, а тільки з 4-годинним інтервалом; у поєднанні з ізоніазидом рифампіцин може посилювати порушення функції печінки.Кетоконазол може знижувати концентрацію рифампіцину в плазмі крові.При лікуванні рифампіцином спостерігається зниження надійності дії гормональних протизаплідних препаратів (рекомендується застосовувати негормональні засоби контрацепції).

У захищеному від вологи та світла місці при температурі від 15 оС до 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.

По 10 капсул у контурній чарунковій упаковці; 2 контурні чарункові упаковки в пачці.

Без рецепту.

Загальна характеристикаміжнародна та хімічна назви: rifampicin; 3(4-метил-1-піперазиніл-імінометил)-рифампіцин SV2;Форма випускуКапсули.АдресаУкраїна, м. Луганськ, вул. Кірова, 17.