Рінгер-Лактатний інструкція по застосуванню

діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлориду дигідрат, натрію лактат;1 мл розчину містять натрію хлориду – 6 мг; калію хлориду – 0,4 мг; кальцію хлориду дигідрату (у перерахунку на кальцію хлорид) – 0,203 мг; натрію лактату (у перерахунку на 100 % речовину) – 3,2 мг;допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Фармакодинаміка. Розчин Рінгер-Лактатний − сольовий розчин зі збалансованим вмістом електролітів. Поповнює дефіцит об'єму циркулюючої крові. Лактат, який входить до складу препарату, внаслідок метаболічних процесів перетворюється на аніони бікарбонату, що слабко змінює реакцію крові у лужний бік. Розчин має також дезінтоксикаційний ефект внаслідок зниження концентрації токсичних продуктів у крові та активації діурезу. Розчин близький до ізотонічного.Фармакокінетика. Препарат приблизно через півгодини проникає у тканини. Компоненти препарату виводяться із сечею.

Корекція порушень водно-електролітного балансу при дегідратації внаслідок втрати рідини при діареї, при недостатньому надходженні рідини в організм, жовчних і кишкових свищах, а також для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання та у післяопераційний період; метаболічний ацидоз.

Гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкаліємія, гіперхлоремія, алкалоз, лактоацидоз, тяжка артеріальна гіпертензія, декомпенсована серцева недостатність, олігурія, анурія, печінкова недостатність (через зменшення утворення гідрокарбонату з лактату), гостра ниркова недостатність; гіперкальціємія; позаклітинна гіпергідратація, набряк легень, набряк мозку, гіперчутливість до компонентів лікарського засобу.

Під час проведення інфузійної терапії Розчином Рінгер-Лактатний необхідно визначати лабораторні показники і давати клінічну оцінку стану пацієнта шляхом моніторування концентрації електролітів, водно-електролітного балансу, рН та рСО2, лактату (при проведенні масивних інфузій).Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легень. Ризик розвитку дилюції зворотно пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що викликає застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний до концентрації електролітів.У разі появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості негайно припинити введення розчину та провести належне лікування.Оскільки препарат містить натрію лактат, з особливою обережністю його слід застосовувати пацієнтам, схильним до гіпернатріємії (наприклад, з адренокортикальною недостатністю, нецукровим діабетом або масивним ушкодженням тканин) або пацієнтам із захворюваннями серця; у зв'язку з вмістом іонів натрію розчин потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку, пацієнтам з артеріальною гіпертензією, нирковою та серцево-судинною недостатністю, з застійною серцевою недостатністю, особливо у післяопераційному періоді, пацієнтам з гіпоксією та печінковою недостатністю, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками.Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.Вміст калію потребує обережності при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі. Призначення кальцію повинно проводитись під контролем ЕКГ, особливо у пацієнтів, які отримують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок призначення розчину може призвести до затримки натрію чи калію.Наявність іонів кальцію потребує обережності у разі одночасного призначення з препаратами крові через вірогідність розвитку коагуляції.Призначати кальцій парентерально потрібно з особливою увагою пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.Лактат є субстратом для глюконеогенезу, тому слід ретельно контролювати рівень глюкози крові хворим на цукровий діабет II типу.Застосування у період вагітності або годування груддю.Досліджень щодо застосування Розчину Рінгер-Лактатного вагітним не проводили.Немає даних про потрапляння препарату у грудне молоко, однак слід з обережністю призначати препарат під час лактації.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Дані відсутні через застосування препарату винятково в умовах стаціонару.

Вводити внутрішньовенно краплинно. Дозу призначає лікар залежно від стану хворого. Максимальна добова доза для дорослих становить 40 мл/кг/добу (в середньому 2500 мл зі швидкістю 60 крапель/хвилину). Термін лікування залежить від стану хворого.Діти. У педіатрії не застосовувати за відсутності клінічних випробувань.

Передозування або надто швидке введення розчину може призвести до порушення водно- електролітного балансу, явищ алкалозу, серцево-легеневої декомпенсації. У такому випадку введення препарату негайно припинити. Проводити симптоматичну терапію. Надмірне введення лактату може призвести до розвитку метаболічного алкалозу, який, у свою чергу, може супроводжуватися гіпокаліємією. Симптоми: зміна настрою, втома, задишка, м'язова слабкість, полідипсія, поліурія, порушення мислення, аритмія. Гіпертонус м’язів, посмикування та тетанічні судоми можуть розвинутися у пацієнтів з гіпокальціємією.

Порушення електролітного балансу:зміна рівня електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору) у сироватці крові; метаболічний алкалоз; хлоридний ацидоз. Загальні, реакції організму: гіперволемія;алергічні чи анафілактоїдні реакції, включаючи гіпертермію, свербіж, кашель, чхання, утруднення дихання, локалізовану чи генералізовану кропив'янку, ангіоневрогичний набряк.Зміни у місці інфузії: запалення, набряк, висипи, свербіж, еритема, біль, печіння, оніміння у місці інфузії.Психічні розлади: панічна атака. У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.

При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні Розчину Рінгер-Лактатного та серцевих глікозидів посилюється токсичний ефект останніх за рахунок наявності в розчині іонів Са++.Препарат несумісний з цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапроновою кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміцином та моноцикліном. Не рекомендується застосовувати Розчин Рінгер-Лактатний як засіб для розведення антибіотиків, що вводяться шляхом інфузії, а також для розведення протизапальних препаратів. Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.У зв'язку з наявністю лактату, який олужнює рН, з обережністю слід застосовувати препарат при одночасному застосуванні препаратів, ниркова елімінація яких залежить від рН. Нирковий кліренс саліцилатів, барбітуратів, літію може знижуватися, а симпатоміметиків та стимуляторів - (таких як дексамфетаміну сульфат, фенфлураміну гідрохлорид) може підвищуватися.

2 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

По 200 та 400 мл у пляшках. По 100 мл або 200 мл або 500 мл або 1000 мл у контейнерах.

Препарат не можна змішувати з фосфат- та карбонатвмісними розчинами.