Ульфамід інструкція по застосуванню

Ульфамід фото, инструкция
Зовнішній вигляд упаковки лікарського засобу може відрізнятися від зображення на сайті.
Дозування:
Ульфамід таблетки, в/плів. обол., по 20 мг №20 (10х2)
Виробник:
Реєстрація:
№ UA/4502/01/01 від 03.08.2011. Наказ № 461 від 03.08.2011
Фарм. група:
Редакторска група
Перевірено
Avatar photo
Алла Волошонович Додано: 03.03.2020
Avatar photo
Юлія Жарікова Оновлено: 03.03.2020
Інструкція надана держ. реєстром мед. препаратів України

ОФІЦІЙНА ІНСТРУКЦІЯ

Склад:

діюча речовина: фамотидин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 20 мг або 40 мг фамотидину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид (E 171).

Основні фізико-хімічні властивості:

білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Виробник:

КРКА, д.д., Ново место, Словенія

Фармакотерапевтична група:

Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Фамотидин.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка.

Фамотидин специфічно та оборотно (нековалентно) зв’язується з H2-гістаміновими рецепторами, де він конкурентно гальмує активність гістаміну і тим самим знижує базальну і стимульовану секрецію кислоти та пепсину у шлунку. Знижується кількість та кислотність шлункового соку і відбувається зменшення його дії на слизову оболонку дванадцятипалої кишки, шлунка і стравоходу. Фамотидин зменшує біль та інші симптоми, пов’язані з кислотністю шлункового соку (наприклад, печія, кислотна регургітація) і прискорює лікування запалення та/або загоєння виразки.

Як і інші препарати, що знижують кислотність шлункового соку, фамотидин може викликати гіпергастринемію, яка є легкою та тимчасовою. Фамотидин не впливає на активність H1-гістамінових рецепторів.

Дія фамотидину після прийому одноразової дози триває 12 годин.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального прийому всмоктується від 40 % до 45 % фамотидину. Вплив їжі на біодоступність препарату є незначним. Максимальна концентрація фамотидину у плазмі крові досягається через 1-3,5 години після прийому і є пропорційною до дози.

Розподіл

З білками плазми зв’язується 16 % фамотидину. Уявний об’єм розподілу становить 1,2 л/кг. Фамотидин проходить крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар’єр, проникає у грудне молоко.

Метаболізм

Фамотидин перетворюється у печінці.

Виведення

Препарат виводиться разом із сечею; від 20 % до 40 % пероральної дози виводиться у незміненому стані з сечею, а решта – з калом. Мала частина фамотидину в сечі представлена у формі неактивного метаболіту. Період напіввиведення у здорових людей становить приблизно 3 години, але у пацієнтів із нирковою недостатністю він може значно збільшуватись.

Фармакокінетичні параметри препарату в організмі здорової людини літнього віку та у дитини значною мірою не відрізняються від фармакокінетичних параметрів у дорослої людини.

Показання до застосування:

Доброякісна виразка шлунка.

Пептична виразка дванадцятипалої кишки (лікування та попередження рецидивів).

Гіперсекреторні стани, такі як синдром Золлінгера-Еллісона.

Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (рефлюкс-езофагіт).

Профілактика розвитку симптомів та ерозій або виразкоутворення, асоційованих із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до активної речовини, інших антагоністів H2-гістамінових рецепторів або інших компонентів препарату; період вагітності або годування груддю, дитячий вік.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

З обережністю застосовують препарат при гострій порфірії (в т.ч. в анамнезі), імунодефіциті.

При тяжких захворюваннях печінки препарат застосовують з особливою обережністю у знижених дозах.

У хворих літнього віку з порушенням функції печінки або нирок можливе порушення (сплутанність) свідомості, що зумовлює необхідність зниження дози.

Перед початком лікування слід виключити наявність злоякісних новоутворень у шлунку і дванадцятипалій кишці. Лікування препаратом може маскувати симптоми карциноми шлунка.

Симптоми виразкової хвороби дванадцятипалої кишки можуть зникати протягом 1-2 тижнів, однак терапію слід продовжувати, поки рубцювання не підтвердиться даними ендоскопічного або рентгенівського дослідження.

Особливості застосування:

Необхідне регулярне спостереження за пацієнтами (особливо літнього віку та з вказівками в анамнезі на пептичну виразку шлунка і/або дванадцятипалої кишки), які застосовують препарат разом з нестероїдними протизапальними засобами.

При комплексному лікуванні з антацидами необхідно дотримуватися інтервалу між застосуванням препарату та антацидів не менш ніж 1-2 години.

У разі пропуску прийому дози її необхідно прийняти якнайшвидше; не застосовувати, якщо настав час прийому наступної дози; не подвоювати дози.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Препарат протипоказаний у період вагітності. У разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Слід бути обережними при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може спричинити запаморочення.

Діти:

Немає достатніх даних про безпеку та ефективність застосування фамотидину для лікування дітей.

Спосіб застосування та дози:

Препарат є найбільш ефективним увечері перед сном. При прийомі фамотидину двічі на добу одну дозу слід прийняти вранці, іншу – ввечері перед сном.

Пептична виразка дванадцятипалої кишки та шлунка (доброякісна)

1 таблетка 40 мг ввечері перед сном, протягом 4-8 тижнів.

Профілактика рецидивів виразки дванадцятипалої кишки

З метою профілактики рецидивів після досягнення терапевтичного ефекту призначають у підтримуючій дозі 1 таблетку 20 мг одноразово на ніч протягом 1-4 тижнів.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (рефлюкс-езофагіт)

1 таблетка по 20 мг або 40 мг (залежно від тяжкості хвороби) 2 рази на добу. Лікування триває протягом 6-12 тижнів.

При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, асоційованій з ерозивним езофагітом або виразкою, – 40 мг 2 рази на добу протягом 6-12 тижнів.

Для профілактики рецидивів симптомів та ерозій або виразкоутворення, асоційованих із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (підтримуюча терапія).

Призначають по 20 мг 2 рази на добу.

Синдром Золлінгера-Еллісона

Дозу препарату підбирають індивідуально. Пацієнтам, яким раніше не призначали антисекреторні лікарські засоби, призначають у початковій дозі 1 таблетку по 20 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). Пацієнтам, які раніше застосовували інші антагоністи H2-рецепторів гістаміну, одразу може бути призначена вища початкова доза – 40 мг кожні 6 годин. Надалі дозу коригують залежно від рівня секреції шлункового соку, а також клінічного стану хворого. Лікування слід проводити, поки спостерігаються клінічні симптоми захворювання.

При необхідності добову дозу збільшують поступово залежно від індивідуальних особливостей, поки не буде досягнута оптимальна доза.

Згідно з літературними даними найвищі дози фамотидину, які приймали пацієнти з тяжкими формами хвороби, становили до 160 мг кожні 6 годин.

Дозування при нирковій недостатності

Якщо кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, рівень креатиніну в сироватці крові - понад 3 мг/100 мл, добову дозу препарату знижують до 20 мг або збільшують інтервал між прийомом до 36-48 годин.

Лікування препаратом відміняють поступово, через ризик розвитку синдрому «рикошету» при різкій відміні.

Дозування для осіб літнього віку

Для осіб літнього віку не потрібно жодного коригування дози, за винятком пацієнтів з нирковою недостатністю.

Передозування:

Симптоми: можливі блювання, рухове збудження, тремор, зниження артеріального тиску, тахікардія, колапс.

Лікування: відміна препарату, індукція блювання або/і промивання шлунка. У разі необхідності проводять адекватну симптоматичну і підтримуючу терапію: при судомах вводять внутрішньовенно діазепам, при брадикарії – атропін, при шлуночкових аритміях – лідокаїн. Гемодіаліз ефективний.

Побічні дії:

Побічні реакції, що можуть виникнути під час застосування фамотидину, класифіковані у наступні групи згідно з їх частотою:дуже часто (≥ 1/10),- часто (≥ 1/100, < 1/10),- нечасто (≥ 1/1000, <1/100),- рідко (≥ 1/10000, < 1/1000),- дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не можна підрахувати за наявними даними).

Нижче побічні реакції класифіковані за системами органів та частотою:

Система органівДуже частоЧастоНечастоРідкоДуже рідко, невідомоВідхилення з боку лабораторних показниківпідвищення рівня ферментів печінкиЗ боку серцевої системиатріовентрикулярна блокада, аритмія, зниження артеріального тиску, брадикардія, відчуття серцебиттяЗ боку системи крові та лімфатичної системитромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, нейтропеніяЗ боку нервової системиголовний біль, запамороченнясудоми, парестезія, розлади рівновагиЗ боку органа зорузапалення кон’юнктивиЗ боку органа слухудзвін у вухахЗ боку дихальної системи, грудної клітки та органів середостінняобструкція дихальних шляхівЗ боку шлунково-кишкового трактудіарея, запорметеоризмабдомінальний біль, блювання, нудота, розлади смаку, сухість у роті, гострий панкреатитЗ боку шкіри та підшкірних тканинтяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), акне, кропив’янка, висип, втрата волосся, свербіж, почервоніння, сухість шкіриЗ боку скелетно- м’язового апарату та сполучної тканинибіль у м’язах, кістках або суглобахЗ боку метаболізму та травленняанорексіяЗагальні розладивтомапідвищення температури тілаЗ боку імунної системиреакції підвищеної чутливості, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, набряк навколо очейЗ боку печінки та жовчовивідних шляхівхолестатична жовтяниця, гепатитПсихіатричні розладизбудження, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, страх, безсоння, сонливість, зниження лібідоЗ боку статевої системи та молочних залозімпотенція, гінекомастія

Якщо виникнуть серйозні побічні реакції, лікування слід припинити.

Лікарська взаємодія:

Всмоктування деяких препаратів (наприклад, кетоконазолу, амоксициліну, препаратів заліза) залежить від кислотності шлункового соку. Тому фамотидин слід приймати як мінімум через 2 години після прийому таких лікарських засобів.

Супутній прийом з іншими антагоністами H2-рецепторів може значно зменшити ефективність толазоліну. Хоча і не підтверджено жодної взаємодії між фамотидином і толазоліном, імовірно, що така існуватиме, тому вплив толазоліну слід перевіряти на початку або після припинення супутнього лікування. Якщо ефект толазоліну знижується, його дозу слід обережно збільшити або припинити лікування фамотидином.

Їжа та антацидні засоби не впливають значною мірою на терапію фамотидином.

Фамотидин не впливає на систему цитохрому Р450 оксидази печінки, тому метаболізм пероральних антикоагулянтів, антипірину, амінопірину, теофіліну, фенітоїну, діазепаму, етанолу і пропранололу не порушується.

Пробенецид може гальмувати вивільнення фамотидину.

Термін придатності:

5 років.

Умови зберігання:

Зберігати при температурі не вище 25 оС в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці. 

Форма випуску / упаковка:

Таблетки по 20 мг: 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці. Таблетки по 40 мг: 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Категорія відпуску:

Без рецепту.
Медичне застереження
Дата додавання: 03.03.2020
Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

ДОДАТКОВІ ДАНІ

МНН:
Фарм. група:
Код АТХ A02BA03:

Тип данихВідомості з реєстру
Торгівельне найменування:Ульфамід
Виробник:КРКА, д.д., Ново место, Словенія
Форма випуску:Таблетки по 20 мг: 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці. Таблетки по 40 мг: 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.
Реєстраційне посвідчення:№ UA/4502/01/01 від 03.08.2011. Наказ № 461 від 03.08.2011
Міжнародне непатентоване найменування:Famotidine
Умови відпуску:Без рецепту.
Склад:

діюча речовина: фамотидин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 20 мг або 40 мг фамотидину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид (E 171).

Фармакотерапевтична група:Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Фамотидин.
Код АТС:A02BA03 - Фамотидин
Реклама
Ущелина хребта діагностується у кожного десятого
Тиждень Spina Bifida у Великобританії був присвяче...
Знайдено ферменти для отримання універсальної групи крові
Простий метод переливання крові з однієї групи в і...
Реклама
Лікування бронхіту без антибіотиків
Як вилікувати бронхіт без антибіотиківПоширені пит...
Антибіотики при бронхіті
Антибіотик при бронхіті — дієвий спосіб активної д...
Реклама
Як без ліків швидко та ефективно вилікувати кашель
Для лікування кашлю лікарі рекомендують пити багат...
Фахівці назвали головні причини, через які розпадаються сімейні пари
Згідно зі статистикою, середня кількість розлучень...
Реклама