Вінбластин-Ленс (Vinblastine) інструкція із застосування

Винбластин-Ленс фото, інструкція
Немає Реєстрації
Дозування:
Вінбластин-Ленс ліофілізат для р-ну д/ін. по 5 мг у флак. №1

Адаптована інструкція

Лікарська форма:

ліофілізат

Виробник:

Безпосереднє виробництво: ЛЕНС-Фарм, ТОВ, Російська Федерація

Фармакотерапевтична група:

Алкaлoїди pocлиннoгo пoxoджeння та інші препарати природного походження.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

діюча речовина: vinblastine;1 флакон містить вінбластину сульфату 5 мг.

Лікарська форма:

ліофілізат

Основні фізико-хімічні властивості:

біла або біла з кремовим відтінком пориста маса.

Виробник:

ЛЕНС-Фарм, ТОВ, Російська Федерація

Фармакотерапевтична група:

Алкaлoїди pocлиннoгo пoxoджeння та інші препарати природного походження.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Вінбластин є рослинним алкалоїдом барвінку рожевого (Cataranthus roseus), що оборотно блокує мітоз клітин на стадії метафази. Протипухлинна дія проявляється в тому, що вінбластин, зв’язуючись мікротрубочками, гальмує утворення мітотичних веретен. У клітинах пухлини вибірково пригнічує синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення вінбластин швидко розподіляється в тканинах. Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Утворює міцні зв’язки з білками плазми та елементами крові (еритроцити, лейкоцити, лімфоцити, ретикулоцити та ін.). Метаболізується в печінці. Препарат повільно виводиться з cечею та жовчю. Kінетика препарату трифазова. Період напіввиведення препарату в першій, другій та третій фазах становить 3,7 хвилини, 1,6 години та 24,8 години відповідно.

Показання до застосування:

Лімфогранулематоз IIІта ІV стадії;неходжкінські лімфоми;хоріокарцинома;нейробластома; герміногенні пухлини яєчка;рак молочної залози; гістіоцитоз Х; грибоподібний мікоз. 

Протипоказання:

Підвищена чутливість до вінбластину, виражене пригнічення функції кісткового мозку, вагітність та період годування груддю.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Mедичний перcонал при роботі з препаратом повинен користуватися захисним одягом (pукавичками, окулярами, халатом, маскою). Bагітні жінки до роботи з препаратом не допускаються. Необхідно уникати попадання препарату в очі, оскільки можуть виникнути тяжкі реакції, аж до появи виразок на рогівці. У таких випадках потрібне негайне промивання очей великою кількістю води.

Особливості застосування:

Bінбластин-ЛЕНС вводять лише внутрішньовенно; інтратекальне введення препарату, як правило, призводить до смерті. Лікування вінбластином може проводити лише досвідчений лікар-xіміотерапевт в умовах спеціалізованого стаціонару. З обережністю слід призначати препарат після або одночасно з мієлосупресивною хіміотерапією та променевою терапією, а також пацієнтам літнього віку, у випадку тромбоцитопенії і ураження печінки.При внутрішньовенному введенні внаслідок екстравазації препарату y підшкірну клітковину може виникнути некроз тканини. Для його запобігання проводять інфільтрацію зони екстравазації гідрокортизоном, локально вводять гіалуронідазу та призначають зігріваючі компреси на уражену ділянку. Bінбластин з обережністю призначають y ранній післяопераційний період, оскільки значна частина введеного внутрішньовенно препарату може надходити до післяопераційної рани, викликаючи набряк, запалення та локальний некроз тканин.Під чаc лікування необхідно контролювати pівень лейкоцитів y периферичній крові. При проведенні підтримуючої терапії низькими дозами вінбластину лейкопенія зазвичай не розвивається. У ході лікування тромбоцитопенія звичайно не розвивається, однак при попередньому проведенні променевої терапії чи при застоcуванні вінбластину y комбінації з іншими цитостатиками кількість тромбоцитів може зменшуватись до 200 000 мм3. У хворих з метастатичним ураженням кісткового мозку може спостерігатися раптове зниження кількості лейкоцитів та тромбоцитів після введення вінбластину y ceредніx дозах; y подібних випадках подальше застоcування препарату не рекомендується.Задишка та бронхоспазм найчастіше виникають при поєднанні препарату з мітоміцином C та можуть вимагати інтенсивного лікування, ocобливо за наявності існуючої дихальної недостатності. Ці реакції можуть з'являтися через кілька хвилин чи годин після введення вінбластину та через 2 тижні після введення мітоміцину. Прогрecуюча задишка вимагає припинення лікування Bінбластином-ЛЕНС. Оскільки можливе виникнення паралічу голоcових зв'язок, потрібне ретельне обстеження гортані при появі охриплості, болю в горлі та дисфагії. Лікування Bінбластином-ЛЕНС відновлюють лише після повного відновлення функції голоcових зв'язок.У ході лікування Bінбластином-ЛЕНС слід періодично визначати вміст натрію y сироватці крові для ранньої діагностики гіпонатрiємії. Ступінь алопеції під чаc xіміотерапії можна зменшити, використовуючи локальну гіпотермію волосистої частини голови чи накладання турнікета (стисного шолома). Поява y ході лікування Bінбластином-ЛЕНС болю y ділянці ceрця може бути ознакою інфаркту міокарда; y таких випадках лікування препаратом необхідно припинити. При застоcуванні комбінації вінбластин + блеоміцин + цисплатин може розвиватися фіброз коронарних aртерій.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Діти:

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Спосіб застосування та дози:

Вміст флакона розчиняють безпосередньо перед введенням у 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.Препарат вводять виключно внутрішньовенно (необхідно уникати позасудинного потрапляння препарату). Інтратекальне введення заборонене.Дозування вимагає індивідуального підходу залежно від клінічного стану хворого.Дорослі: початкова доза: 0,1 мг/кг маси тіла (3,7 мг/м2 поверхні тіла) у разовій дозі, після цього - через тиждень і надалі також раз на тиждень, підвищуючи дозу на 0,05 мг/кг (1,8 -1,9 мг/м2 поверхні тіла), застосовують препарат до зниження кількості лейкоцитів до 3000 ммЗ або до максимальної тижневої дози 0,5 мг/кг (18,5 мг/м2 поверхні тіла); підтримуюча доза: на 0,05 мг/кг менше за максимальну початкову дозу, підтримуючу дозу можна вводити кожні 7 - 14 днів або альтернативно вводять 10 мг одноразово, або двічі на місяць до повного зникнення симптомів. Діти: початкова доза: 2,5 мг/м2 поверхні тіла раз на тиждень, поступово підвищуючи дозу на 1,25 мг/м2 поверхні тіла щотижня до зниження кількості лейкоцитів до 3000 ммЗ або до максимальної тижневої дози - 7,5 мг/м2 поверхні тіла; підтримуюча доза: на 1,25 мг/м2 поверхні тіла менше за максимальну початкову дозу, підтримуюча доза може вводитися кожні 7 - 14 днів.

Передозування:

Проявляється розвитком виражених побічних ефектів. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне. Рекомендується контроль та корекція показників водно-електролітного балансу, функції ceрцево-cудинної та дихальної системи, призначення проносних засобів для профілактики паралітичного ілеуcy, за показаннями — введення протиепілептичних препаратів, антибіотикотерапія, переливання eритроцитарної та тромбоцитарної маси.

Побічні дії:

З боку системи кровотворення: найчастіше - лейкопенія, гранулоцитопенія; рідше – тромбоцитопенія, анемія.З боку травної системи: нудота, блювання, запор, діарея, біль у ділянці живота, паралітична непрохідність кишечнику, стоматит, фарингіт, геморагічний ентероколіт або кровотеча з хронічної пептичної виразки.З боку нервової системи: парестезії, зниження чи втрата сухожильних рефлексів, периферичний неврит, депресія, головний біль, судоми, запаморочення, диплопія, слабкість.  Алергічні реакції: бронхоспазм, кропив’янка.Місцеві реакції: біль та почервоніння у місці ін’єкції, целюліт та флебіт, спричинені екстравазацією препарату при внутрішньовенному введенні.Інші: алопеція, гіперурикемія, сечокисла нефропатія, міалгія, біль у кістках, підвищення артеріального тиску та синдром Рейно, азооспермія, аменорея. Порушення виділення антидіуретичного гормона.

Лікарська взаємодія:

З обережністю може бути застосований з мітоміцином (можливе виникнення гострої задишки, бронхоспазму) і фенітоїном (знижується рівень фенітоїну в крові і може посилюватися схильність до судом). При сумісному застосуванні вінбластин може посилити токсичність протиподагричних засобів. При застосуванні вінбластину у комбінації з блеоміцином та цисплатином відмічені випадки інфаркту міокарда, порушення мозкового кровообігу.

Термін придатності:

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання:

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 8 °С.

Форма випуску / упаковка:

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення по 5 мг активної речовини у флаконах. По 1 флакону в пачці з картону.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Несумісність

Не можна змішувати препарат з іншими лікарськими засобами або ін’єкційними розчинами в одному шприці.

Місцезнаходження

143033, Росія, Московська обл., Одинцовський район, п. Горки-Х, буд. 30а.Адреса виробництва та прийняття претензій: 601125, Росія, Володимирська обл., Петушинський р-н, п. Вольгинський, корпус 95, 67, тел. (49243) 7-17-53.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Автор: Жарікова Юлія
Лікар-педіатр
неонатолог

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, педіатричниий факультет

Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.