Алергія на ліки

препарати та висип на шкірі

Алергія на ліки – реакція імунної системи на компоненти того чи іншого медпрепарату. Після потрапляння «недружнього» елемента організм включає захисний механізм: починає посилено виробляти антитіла – гістаміни. Якщо їхня кількість значно перевищує норму, з’являється алергічна реакція. Вона може бути легкою, важкою і навіть загрозливою для життя.

Непереносимість може виникнути на будь-які ліки, навіть протиалергічні. Все залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнта. Найбільше схильні до медикаментозної алергії жінки віком від 30 до 40 років.

На даний час існує величезна кількість різноманітних лікарських засобів. З кожним роком з’являються все нові препарати. Завдяки цьому лікування захворювань стає більш ефективним, покращується якість життя. Однак негативною стороною фармацевтичного прогресу став галопуючий розвиток алергії на медичні препарати. Наприклад, до кінця 1930-х років, до початку застосування в медицині сульфаніламідів (антимікробних препаратів), алергічна реакція на таблетки та мікстури спостерігалася лише у 0,5-1,5% пацієнтів. А сьогодні вона трапляється у 15-30% хворих.

Коли виникає алергія на ліки?

  1. Гіперчутливість до компонентів препарату може проявитися навіть після невеликої дози лікарського засобу, і це – погана новина.
  2. Ще один підступний фактор: алергія на медпрепарати прогресує лише при повторному їхньому прийомі. Проте навряд чи хтось згадає, які саме ліки приймав упродовж життя. 
  3. Крім того, у складі сучасних препаратів найчастіше скомпоновано кілька активних речовин і кожна з них може стати спусковим механізмом для надмірної імунної відповіді. 
  4. Також треба мати на увазі, що деякі ліки потрапляють в організм людини непомітно через харчові продукти (не секрет, що при виробництві, наприклад, м’яса використовуються антибіотики).
  5. Гіперреакція може виникнути на ліки, що мають іншу назву, ніж знайомий препарат-алерген. Причина у подібності хімічного складу низки препаратів. Такий ефект медики називають перехресними реакціями.
  6. У чутливих людей може також виникнути алергія на барвники та ароматизатори, які використовуються для виробництва ліків, а не на діючу речовину.

Між першим застосуванням медпрепарату та виникненням алергії зазвичай проходить 5-7 днів. При повторному попаданні алергену організм (навіть якщо минуло багато часу з першого прийому) непереносимість проявляється значно швидше (від 1 години до 3 діб) і проходить зазвичай важче.

Алергія на ліки: причини

  1. Генетична схильність. Якщо один із батьків – алергік, надчутливість до зовнішніх подразників успадковується у 50%, якщо обоє батьків страждають від сенсибілізації, – у 75%.
  2. Наявність інших видів алергії – на окремі харчові продукти, укуси комах, тварин, пилок рослин, пил тощо.
  3. Використання великої кількості різних медпрепаратів одночасно.
  4. Тривалий прийом лікарських засобів у великих дозах.
  5. Супутня патологія (ВІЛ, вірус Епштейна-Барра, подагра, цитомегаловірус та ін.).
  6. Самостійний та безконтрольний прийом ліків.
  7. Професійна діяльність.
  8. Грибкові захворювання нігтів та шкіри (збільшують чутливість до антибіотиків на основі пеніциліну).

Симптоми алергії на ліки

  • шкірні висипання, кропив’янка (ураження шкірних покривів, схоже з опіком кропиви), екзема;
  • утруднене дихання, нежить, задишка, кашель;
  • синдром Стівенса-Джонсона – токсико-алергічне захворювання, при якому підвищується температура тіла та запалюються слизові оболонки;
  • іноді зустрічається синдром Лайєлла, який проявляється як заповнені рідиною бульбашки на шкірі. Після того, як вони лопаються, на тілі утворюються великі рани;
  • лікарська лихоманка (температура тіла швидко піднімається до 40 градусів);
  • анафілаксія – найнебезпечніша для життя алергічна реакція. Потребує негайного медичного втручання.

Алергія на ліки у дитини

У дітей непереносимість медпрепаратів протікає значно легше, ніж у дорослих. Як правило, вона обмежується висипаннями на шкірі, які не дуже турбують малюка. Тяжких форм підвищеної чутливості на подразник практично не буває. Однак наявність навіть невеликої реакції має стати приводом для візиту до лікаря. Оскільки надалі алергія на діючу речовину препарату може виявитися сильнішою,

лікар повинен запропонувати інші ліки.

Якщо симптоми алергії у дитини не обмежуються висипом, їй призначають антигістамінні засоби.

Які ліки викликають алергію

Надмірну реакцію може спричинити будь-який лікарський препарат. Однак найчастіше її причиною стають нестероїдні протизапальні ліки: Парацетамол, Анальгін, Аспірин та ін.

Якщо існує медикаментозна алергія на якийсь препарат, застосування його аналога може також викликати нездорову реакцію організму. Досвід показує, що алергічна реакція на Аспірин може з’явитися і при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти, хвороблива реакція на анальгін – при прийомі Баралгіну, непереносимість парацетамолу – при використанні Панадолу тощо.

Препарати-алергени

  • барбітурати: снодійні та заспокійливі засоби;
  • антибіотики на основі пеніциліну: оксацилін, ампіцилін, нафцилін, амоксицилін та ін.);
  • сульфамідні препарати: етазол, стрептоцид, сульфазин, сульфадиметоксин та ін.;
  • вакцини та сироватки;
  • інсулін;
  • анальгетики: Цитрамон, Нурофен, Ібупрофен, Диклофенак, ацетилсаліцилова кислота та ін.;
  • ліки для лікування гіпертиреозу: Тирозол, Мерказоліл, Кардонат, L-тироксин і т.д.
  • протисудомні препарати.

Щоб перевірити, чи є алергія на ліки, необхідно пройти тестування, яке покаже наявність реакції на ту чи іншу діючу речовину-подразник.

Дослідження проводять шляхом шкірних алергопроб чи аналізу крові на імуноглобулін Е.

Лікування та профілактика алергії на ліки

Щоб позбутися проявів алергії на медпрепарат, необхідно відмовитися від його прийому. Лікар повинен порадити, якими ліками можна замінити небезпечний засіб.

Якщо замінити ліки неможливо, проводиться процедура десенситизації, метою якої є зниження чутливості до алергічних ліків. Для цього препарат-алерген вводять у невеликих дозах, поступово збільшуючи її. Таким чином, досягається звикання імунної системи до лікарського засобу, який вона сприймає як ворожий.

Щоб максимально обмежити контакт пацієнта з алергеном, йому призначається спеціальна дієта. Для остаточного виведення небезпечного препарату з організму проводиться гемокорекція – очищення крові шляхом відокремлення токсичних клітин плазми.

За наявності підтвердженої алергії на ліки, алергіку необхідно запам’ятати його назву та повідомити про діагноз близьким. Також при відвідуванні медустанови обов’язково повідомляти лікарю про атипову реакцію на препарат.

При покупці ліків необхідно уважно вивчити їх склад. Діюча речовина буває однаковою в препаратах із різними назвами різних виробників.

При алергії на пилок не рекомендується приймати препарати з рослинними компонентами та лікуватися травами.

Реклама
Знайдено ферменти для отримання універсальної групи крові
Простий метод переливання крові з однієї групи в і...
Для усунення паралічу будуть проводити трансплантацію клітин
Вперше у світі польські хірурги у співпраці з вчен...
Реклама
Антибіотики при бронхіті
Антибіотик при бронхіті — дієвий спосіб активної д...
Чи можна померти від ГРВІ
У більшості випадків ГРВІ не становлять небезпеки ...
Реклама
Дієтологи пояснили, які сорти сирів слід включати до раціону хворим на гіпертонію
Сири, які виробляють із сироватки, більш ніжні та ...
Пиво може захистити від розвитку хвороби Альцгеймера: вчені
Хвороба Альцгеймера — це поступальне неврологічне ...
Реклама