Цистит у чоловіків

Цистит у чоловіків — це запалення слизової оболонки сечового міхура, яке часто ускладнене урологічними патологіями (збільшена простата, стриктура уретри, камені у сечостатевій системі). Чоловічі сечовивідні шляхи мають численні природні механізми для захисту від інфекцій. Тому найчастіше класичний неускладнений цистит зустрічається у жінок, а у чоловіків він практично завжди ускладнений.

Хвороба рідко розвивається у чоловіків віком до 50 років, але захворюваність збільшується з віком. Діагноз чоловічого циститу часто не беруть до уваги, оскільки його симптоми збігаються з проявами більш поширених захворювань: уретрит, простатит, аденома простати.

Приблизно 20% всіх діагностованих циститів припадає на чоловічу стать. Близько 13-14% чоловіків хоча б один раз у житті перенесли запалення сечового міхура, порівняно з приблизно 50% жінок. У середньому відзначається 1-2 випадки циститу на 1000 чоловіків молодше 55 років та 7-8 випадків на 1000 чоловіків старше 85 років. У проведеному дослідженні серед чоловіків похилого віку 1,46% повідомили, що мали інфекцію сечового міхура протягом останнього року. Близько 15% цих випадків були рецидивами.

Причини циститу у чоловіків

Спершу слід розібратися, звідки береться цистит у чоловіків? Нижче перераховані найбільш поширені причини:

• бактеріальний цистит у чоловіків — розвивається при проникненні бактерій у сечовий міхур. Близько 75% випадків викликає кишкова паличка Escherichia coli, 21% – ентерококи, 13% – види протею. Колонізація стінки сечового міхура бактеріями є найбільш ймовірною причиною запалення;
• інтерстиціальний цистит — можливі причини можуть включати дефект тканини сечового міхура, активізацію опасистих клітин, аутоімунну реакцію;
• лікарський цистит — до запалення призводить прийом певних лікарських засобів, особливо хіміотерапевтичних препаратів циклофосфамід Ендоксан та іфосфамід Холоксан;
• променевий цистит у чоловіків — виникає після променевої терапії в ділянці таза, яка використовується при лікуванні раку;
• хімічний цистит — викликаний алергічною реакцією на певні хімічні речовини, включаючи ароматизовані миючі засоби;
• післяопераційний цистит у чоловіків — пов’язаний із попаданням інфекції в сечовий міхур через катетер або випадковим ушкодженням тканини уретри.

Бактеріальний чоловічий цистит зустрічається рідше ніж жіночий. Це пов’язано з анатомічними особливостями репродуктивної системи в чоловіків. Вхід в уретру знаходиться далі від ануса, а сама уретра набагато довша, ніж у жінок, що ускладнює проникнення кишкових бактерій у сечовий міхур. Але у чоловіків теж іноді виникає бактеріальний дисбаланс в сечостатевій системі, особливо якщо вони мають звичку використовувати жорстке мило або носити білизну з синтетичних тканин.

Найчастішим фактором, який провокує розвиток запалення, є порушення відтоку сечі. Неповне спорожнення сечового міхура призводить до застою залишкової сечі та поширення інфекції. Зазвичай це відбувається через збільшену простату або закреп. Передміхурова залоза та кишківник розташовані близько до сечового міхура. Якщо вони збільшуються, то можуть ускладнювати повне спорожнення.

Діабетики також більш схильні до циститу, оскільки сеча з підвищеним рівнем цукру є сприятливим місцем для розмноження бактерій. Тим більше через природу діабету навіть незначна інфекція потребує складнішого лікування.

Фактори ризику чоловічого циститу

Існує декілька факторів, які підвищують ймовірність розвитку запалення сечового міхура у чоловіків:

• вроджені аномалії сечовидільної системи;
• аденома передміхурової залози;
• стриктура уретри;
• сечові камені;
• закреп;
• ІСШ в анамнезі;
• травмована уретра;
• літній вік;
• затримка сечі тривалістю понад 6 годин;
• недостатнє споживання води;
• ослаблений імунітет;
• нещодавня операція з катетеризацією;
• анальний статевий акт, гомосексуальна активність.

Хвороба Паркінсона, розсіяний склероз та пошкодження спинного мозку також можуть виступати факторами ризику циститу у чоловіків. Однією з причин є їхня участь в еякуляторній дисфункції, яка включає ретроградну еякуляцію. При цьому сперма під час сім’явипорскування потрапляє не в уретру, а всередину сечового міхура.

Простатит та цистит

Простата може бути пов’язана зі схильністю чоловіків до циститу з двох причин:

• доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) — виникає при значному збільшенні простати. ДГПЗ вражає до 60% чоловіків віком від 40 років. Вважається, що це відбувається через гормональні зміни. При ДГПЗ збільшена простата тисне на сечовий міхур і уретру, що ускладнює сечовипускання. В результаті сечовий міхур не спорожняється повністю, бактерії в сечі починають розмножуватися та викликають інфекцію. ДГПЗ також збільшує ризик трабекуляції (потовщення м’язів) сечового міхура. Оскільки м’язи стають більш товстими і менш еластичними, сечовий міхур зберігає сечу довше. Це збільшує ймовірність розвитку сечових симптомів та чоловічого циститу;
• бактеріальний простатит — найчастіше вражає літніх чоловіків. Але це захворювання діагностується у близько 50% чоловіків протягом життя. Інфекція може виникати в передміхуровій залозі та поширюватися на сечовий міхур або навпаки. Хронічний бактеріальний простатит є найчастішою причиною рецидивуючої ІСШ у пацієнтів (молодого та середнього віку). Було виявлено, що приблизно у 90% чоловіків з гострою формою інфекції та у 50% чоловіків з рецидивуючим циститом присутнє ураження передміхурової залози.

Симптоми циститу в чоловіків

Типові симптоми при циститі у чоловіків включають:

• біль і печіння під час сечовипускання — зазвичай відчувається у дистальному відділі уретри. Після завершення сечовипускання може спостерігатися більш сильний біль у надлобковій ділянці;
• часте сечовипускання — потреба в сечовипусканні відчувається набагато частіше, ніж зазвичай, як вдень, так і вночі;
• гострі імперативні позиви — присутні навіть відразу після сечовипускання.

В особливо тяжких випадках запалення симптоми можуть включати:

• сліди крові у сечі;
• субфебрильну температуру;
• загальну слабкість.

Біль у попереку, озноб та висока температура при циститі у чоловіків зазвичай вказує на пієлонефрит.

Дизурія є основною скаргою при запаленні сечового міхура у чоловіків. Поєднання дизурії, частого сечовипускання та невідкладних позивів становить близько 75% прогностичних факторів для циститу. Тоді як підтікання та слабкий струмінь сечі становить лише близько 33% прогностичних факторів. У клінічній практиці зустрічається цистит у чоловіків без симптомів, особливо якщо їм більш як 65 років.

При інтерстиціальному циститі у чоловіків ознаки можуть виникати періодично і відрізнятися за ступенем тяжкості. Деякі люди також страждають на синдром подразненого кишечника та фіброміалгію.

Діагностика

Статистика показує, що ризик розвитку запалення сечового міхура збільшується з віком. Проте дані не відтворюють справжню частоту захворювання, оскільки його часто неправильно діагностують. Діагнози уретрит, цистит та простатит у чоловіків можуть частково збігатися, оскільки їх симптоми дуже схожі. Для пацієнтів чоловічої статі важливо пройти ретельне діагностичне обстеження, яке допоможе виключити інші захворювання та встановити правильний діагноз.

Діагностика циститу у чоловіків включає:

• аналіз сечі — дослідження на наявність ознак інфекції. При виявленні бактерій роблять посів сечі, щоб побачити, які бактерії викликали інфекцію та який антибіотик найкраще підходить для лікування. Якщо дослідження не показує ознак інфекції, а у пацієнта є типові симптоми, слід запідозрити інтерстиціальний цистит;
• ультразвукове дослідження — якщо в сечі немає ознак інфекції, рекомендується зробити УЗД сечового міхура, щоб перевірити наявність каменів, дивертикулів або інших патологій, що спричиняють запалення;
• цистоскопія — тонку гнучку трубку з камерою і світлом на одному кінці вводять в уретру і просувають всередину сечового міхура. Процедура дозволяє перевірити наявність ознак інфекції, а також виразок та рубців. Цистоскопію зазвичай проводять при рецидивуючому циститі у чоловіків під загальною або регіональною анестезією. Цей тест часто включає біопсію, коли беруть невеликий зразок тканини для подальшої діагностики;
• уродинамічні дослідження — включають наповнення та спорожнення сечового міхура водою через два невеликі катетери. Вони можуть бути потрібні пацієнтам з ознаками ДГПЗ та підозрою на неповне спорожнення сечового міхура для визначення його декомпенсації.

Немає медичного дослідження, яке визначає інтерстиціальний цистит. Щоб поставити діагноз, лікар аналізує типовість симптомів та виключає інші захворювання.

Лікування циститу у чоловіків

При наявності гострої бактеріальної інфекції лікування чоловічого циститу включає курс пероральних антибіотиків:

• сульфаметоксазол-триметоприм Бісептол, Трисептол;
• нітрофурантоїн Фурадонін;
• амоксицилін Амоксил, Оспамокс;
• амоксицилін/клавуланова кислота Амоксиклав, Аугментин;
• Цефалексин.

У поєднанні з антибактеріальною терапією зазвичай призначають симптоматичні препарати. Найчастіше це болезаспокійливі засоби та спазмолітики Ібупрофен, Парацетамол, Но-шпа.

Крім цього, необхідно лікувати основну причину циститу у чоловіків. Якщо до запалення призвів запор, тоді пацієнту рекомендують проносний засіб. Якщо причиною є збільшена простата, призначають прийом альфа-блокаторів.

Як лікувати хронічний цистит

При хронічному рецидивуючому запаленні також рекомендується лікування антибіотиками, але воно дещо відрізняється від терапії при гострій формі. У рецидиві симптомів часто винна інфекція передміхурової залози, тому може бути призначений більш тривалий курс антибактеріальних препаратів, який становить від 2 до 4 тижнів.

Важливо врахувати, що нітрофурантоїн не рекомендується для лікування рецидивуючої інфекції сечового міхура. Тому що він не досягає достатньої концентрації у тканинах передміхурової залози.

Тоді чим можна лікувати рецидивуючий чоловічий цистит? В цьому випадку найчастіше призначаються антибіотики фторхінолони Ципрофлоксацин, Офлоксацин (на них припадає 65% призначень). Це сімейство антибіотиків націлене на два ферменти, які необхідні для зростання та поділу шкідливих бактерій.

Якщо є побоювання щодо резистентності до хінолонів, призначають інші антибіотики, які можуть досягати терапевтичних рівнів простати. Це сульфаметоксазол-триметоприм Бісептол, Трисептол, цефалоспорини третього покоління Цефіксим, тетрацикліни Доксициклін, макроліди Еритроміцин.

Лікування циститу у чоловіків народними засобами

Дослідження ефективності народних засобів досить обмежені. Тому їх не рекомендується використовувати для лікування циститу у чоловіків. Крім антибіотикотерапії, допускається застосування наступних добавок і вітамінів:

• пробіотики — корисні бактерії поселяються в тих же місцях, що й уропатогенні. Внаслідок цього обмежується простір для колонізації шкідливих мікроорганізмів. Пробіотики беруть участь у підтримці низького pH, що створює несприятливе середовище для шкідливих бактерій;
• вітамін D — регулює ріст передміхурової залози, знижуючи ризик ДГПЗ та розвитку інфекції. Поліпшує імунну функцію, спричиняє вивільнення протимікробних речовин;
• D-манноза — знижує захворюваність та рецидиви інфекції сечового міхура.

Що можна пити при циститі чоловікові, щоб допомогти процесу одужання:

• знеболювальні препарати Ібупрофен, Парацетамол для полегшення симптомів;
• 2 літри чистої води (близько 6-8 склянок) щодня, щоб уникнути зневоднення та промити сечовий міхур;
• цитрат натрію Катарія або цитрат калію Цитрокас для підлужування сечі.

Також слід дотримуватись наступних рекомендацій:

• не стримувати позиви до сечовипускання;
• мити геніталії тільки теплою водою або з використанням м’якого мила, яке не викликає подразнення;
• уникати вживання кави, алкоголю, солодких фруктових соків при загостренні симптомів;
• утриматися від статевих контактів.

Якщо пацієнт схильний до запорів, йому можуть допомогти зміни в раціоні, наприклад, включення до нього свіжих фруктів та овочів, вживання більшої кількості клітковини та меншої кількості рафінованого цукру та кофеїну.

Наслідки циститу в чоловіків

При своєчасному адекватному лікуванні чоловічий цистит не викликає тяжких ускладнень. Але неліковане запалення може призвести до серйозних захворювань та станів:

• хронічні рецидивуючі ІСШ;
• простатит;
• пієлонефрит;
• ниркова недостатність;
• зараження крові та смерть (у занедбаних випадках).

Профілактика чоловічого циститу

Рекомендації, які допоможуть знизити ймовірність розвитку циститу у чоловіків:

• підтримувати водний баланс, щоденно випиваючи 1,5-2 літри води;
• витирати анальну зону спереду назад після спорожнення, щоб не допустити переміщення мікробів в уретру;
• уникати занадто довгого перебування у ванні, оскільки у водному середовищі бактерії мають більше шансів спричинити інфекцію;
• носити нижню білизну з бавовни, уникати носіння вузьких джинсів та штанів;
• використовувати презервативи під час анального сексу;
• ніколи не наносити дезодоранти та інші парфумовані засоби безпосередньо на пеніс, оскільки це може швидко спричинити подальше подразнення.

Крім цього, чоловікам рекомендується вести активний спосіб життя та уникати тривалого перебування у сидячому положенні. При наявності підозрілих симптомів слід своєчасно проходити обстеження та лікування всіх ІСШ.