Цукровий діабет ІІ тип підвищує ризик розвитку деменції до 57%

Одним із найпоширеніших препаратів, який використовують при лікуванні цукрового діабету ІІ типу, є метформін. Він допомагає покращити чутливість тканин до інсуліну, що сприяє ефективнішому використанню інсуліну в організмі. Ряд досліджень показали, що метформін, крім своїх антигіперглікемічних властивостей, може чинити захисний вплив на нервову систему та зменшувати ризик розвитку деменції у пацієнтів з діабетом. Вчені Університету Аризони (США) вирішили це перевірити.

Вони вивчили медичні дані 559 106 осіб віком від 60 років та старших, у яких було діагностовано цукровий діабет ІІ типу. Одні респонденти отримували метформін, інші — сульфонілсечовину (толбутамід, глімепірид), треті — препарати групи тіазолідинедіону (TZD): росиглітазон або піоглітазон.

Експерти спостерігали за здоров’ям пацієнтів упродовж восьми років. І виявили, що використання препаратів групи тіазолідинедіону (TZD) протягом року знижувало ризик розвитку деменції з будь-якої причини на 22%, хвороби Альцгеймера — на 11% та судинної деменції — на 57% відповідно.

На думку дослідників, TZD допомагає знизити ризик розвитку деменції частково тому, що вони цілюще впливають на судинну систему і є найбільш ефективним з усіх ліків, що тестуються.

Подальший аналіз показав, що найбільшу користь від приймання TZD отримали люди віком до 75 років, а також ті, хто страждав надмірною вагою або ожирінням.

На думку керівника дослідження, доктора Цзінь Чжоу, це дослідження є дуже важливим, оскільки цукровий діабет ІІ тип пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку деменції, включаючи два її основні підтипи: хворобу Альцгеймера та судинну деменцію. Тому сприяє низка ключових факторів.

• Підвищений рівень цукру в крові може сприяти запальним процесам та окислювальному стресу в організмі, що може негативно впливати на нервові клітини та структури мозку.
• Інсулінорезистентність, характерна для цукрового діабету ІІ типу, може впливати на функцію мозку, включаючи сфери, відповідальні за пам’ять та когнітивні функції.
• Високий рівень цукру в крові та інсулінорезистентність можуть сприяти розвитку судинних змін, таких як атеросклероз, що збільшує ризик судинної деменції.
• Гіперглікемія може сприяти утворенню амілоїдних бляшок та нейрофібрилярних клубків, характерних для хвороби Альцгеймера.
• Діабет та деменція також мають загальні фактори ризику, такі як вік, генетика, ожиріння, малорухливий спосіб життя та підвищений артеріальний тиск.

Управління цукровим діабетом, підтримання стабільного рівня цукру в крові та турбота про загальне здоров’я можуть бути важливими кроками для зниження ризику розвитку деменції у пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу.