Гепадиф порошок інструкція по застосуванню

діючі речовини: один флакон містить карнітину оротату 300,0 мг (еквівалентно кислоті оротовій 147,6 мг, карнітину 152,4 мг), карнітину гідрохлориду 184,0 мг (еквівалентно карнітину 150,0 мг), антитоксичної фракції екстракту печінки 25,0 мг (вміст ціанокобаламіну не менше 0,00025 мг), аденозину 5,0 мг, піридоксину гідрохлориду 25,0 мг, ціанокобаламіну 0,25 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), метилпарагідроксибензоат (Е 219), пропілпарагідроксибензоат (Е 217).

Україна, 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Грушевського, буд. 60.

Фармакодинаміка.

Гепадиф® — комбінований препарат, ефекти якого зумовлені комплексною дією компонентів, що входять до його складу. Стимулює метаболізм жирів — компонентів β-окисного перетворення вільних жирних кислот у мітохондріях гепатоцитів, біосинтетичні процеси, запобігає некрозу гепатоцитів, нормалізує процес проліферації гепатоцитів, систему печінкових ферментів і відновлює нормальну функцію печінки. Наявність аденозину, що є компонентом коензимів, нуклеїнових кислот, забезпечує регуляцію процесів кровотворення. Вітаміни групи В (ціанокобаламін, піридоксин) регулюють окисно-відновлювальні процеси, беруть участь у білковому, жировому і вуглеводному обміні, в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глютамінової кислоти та інших амінокислот. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну, функціонування периферичної та центральної нервової систем. Ціанокобаламін бере участь у процесі трансметилювання, транспортуванні водню, утворенні метіоніну, нуклеїнових кислот, холіну, креатину, сприяє нормалізації порушених функцій печінки, нервової системи, кровотворення, підвищує здатність тканин до регенерації. Ціанокобаламін та піридоксин зменшують жирову інфільтрацію печінки, знижують гіпергомоцистеїнемію.

Карнітин регулює обмін жирів, сприяє розщепленню жирних довголанцюгових кислот і заміщенню жирнокислотного метаболічного шунта вуглеводами, зменшує показники жирової дистрофії печінки, поліпшує засвоєння їжі.

Антитоксична фракція екстракту печінки містить незамінні і замінні амінокислоти, які беруть участь у синтезі білків, є донаторами сульфгідрильних і метильних груп, здійснюють детоксикаційну та антиоксидантну дію.

Препарат стимулює жовчовиділення, сприяє процесам перетравлювання їжі, полегшує всмоктування вуглеводів у тонкому кишечнику, необхідний для підтримання нормальної мікрофлори кишечнику. Сприяє поліпшенню глікогенофіксуючої, синтетичної, антитоксичної функції печінки, підвищує чутливість клітин до дії інсуліну, сприяє виділенню інсуліну.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного краплинного введення розподіл активних компонентів препарату — водорозчинних вітамінів групи В (ціанокобаламін, піридоксин), карнітину, антитоксичної фракції екстракту бичачої печінки, аденозину відбувається переважно у печінці та нирках. Піридоксин метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат, піридоксамінофосфат), розподіляється у м'язах, печінці, центральній нервовій системі. Виведення здійснюється переважно нирками.

У складі комплексної терапії:

— гострого і хронічного гепатиту, цирозу печінки;

— жирової дистрофії печінки (стеатозу печінки);

— алкогольного ураження печінки;

— інтоксикації внаслідок тривалого прийому протипухлинних та протитуберкульозних препаратів.

Індивідуальна гіперчутливість до компонентів препарату. Нефролітіаз, еритремія, еритроцитоз, тромбоемболія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення.

Застосовувати з обережністю пацієнтам із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі (через можливе підвищення кислотності шлункового соку), при тяжких захворюваннях серця та нирок, новоутвореннях.

Застосування препарату може призвести до хибно-позитивної проби на уробіліноген з використанням реактиву Ерліха.

Парентеральне введення вітаміну В12 може тимчасово впливати на діагностику фунікулярного мієлозу або перніціозної анемії.

Не можна застосовувати ціанокобаламін з препаратами, які підвищують згортання крові.

Для осіб зі схильністю до тромбоутворення та хворих на стенокардію у процесі лікування необхідно дотримуватись обережності і контролювати згортання крові.

Під час лікування не слід вживати алкогольні напої.

Негативний вплив препарату у період вагітності або годування груддю не зареєстрований, однак при призначенні Гепадифу® вагітним або жінкам, які годують груддю, необхідно ретельно зважити співвідношення користі від застосування препарату з потенційним ризиком для плода/дитини.

Негативний вплив на здатність керувати транспортними засобами або роботу з іншими механізмами не зареєстрований.

Застосовувати дітям віком від 7 років.

Гепадиф® застосовувати внутрішньовенно краплинно 1 раз на добу. Середня добова доза для дорослих становить 8,625 мг порошку/кг маси тіла — вміст 1 флакона препарату, розчиненого у 400-500 мл 5 % розчину глюкози. Максимальна добова доза становить 17,25 мг порошку/кг маси тіла — вміст 2 флаконів препарату, розчиненого у 400-500 мл 5 % розчину глюкози.

Особам літнього віку коригування дози не потрібне.

Діти віком 7-14 років: добова доза препарату не відрізняється від середньої добової дози для дорослих. Дозу призначає лікар індивідуально.

Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, посилення проявів побічних реакцій. При тривалому застосуванні у високих дозах можлива периферична нейропатія.

Піридоксину гідрохлорид. Під час довготривалого застосування вітаміну В6 (понад 6-12 місяців) у дозах більше 50 мг щоденно або у дозах більш 1000 мг на добу (понад 2 місяці) може призвести до оборотної периферичної сенсорної нейропатії. У разі виникнення симптомів периферичної сенсорної нейропатії (парестезії) необхідно відкоригувати дозу препарату та, якщо необхідно, припинити лікування.

Нейропатії з атаксією і розлади чутливості, церебральні конвульсії зі змінами на ЕЕГ, а також в окремих випадках гіпохромна анемія і себорейний дерматит були описані після введення більше 2 г на добу.

Ціанокобаламін. Після парентерального введення (у рідкісних випадках — після перорального застосування) доз препарату вищих, ніж рекомендовані, спостерігались алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісна форма акне.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливе порушення активності ферментів печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція.

Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля, гіперосмотичних проносних засобів.

Зазвичай препарат переноситься добре.

З боку крові: гіперкоагуляція.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, біль у ділянці серця.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, нервове збудження, сонливість, порушення координації, парестезії, оніміння в кінцівках, поява відчуття стискання в кінцівках — симптом «панчох і рукавичок», втрата свідомості і розвиток судом при швидкому внутрішньовенному введенні.

З боку дихальної системи: утруднене дихання.

З боку обміну речовин: акне, бульозні висипання, нудота, пітливість, порушення пуринового обміну, зниження рівня фолієвої кислоти.

З боку імунної системи: алергічні реакції (реакції гіперчутливості),включаючи шкірні прояви, в т.ч. гіперемію, кропив'янку, висипання, свербіж, дерматит, фотосенсибілізацію, набряки, в т.ч. набряк Квінке; порушення дихання, в т.ч. приступ задухи, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, біль та дискомфорт у животі, біль в епігастральній ділянці, печія, підвищення шлункової секреції, нудота, блювання, діарея, запор, послаблення випорожнень.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: пригнічення лактації в лактогенний період.

Загальні порушення: нездужання, слабкість, гарячка.

Місцеві реакції: зміни в місці введення, включаючигіперемію, печіння, свербіж, біль, набряк, ущільнення та некроз у місці ін'єкції.

Наявність у складі препарату метилпарагідроксибензоату (Е 219), пропілпарагідроксибензоату (Е 217) може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені), а в окремих випадках — бронхоспазм.

Несумісність.

Використовувати для розведення лише зазначені в інструкції розчини.

Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами.

Вітамін В6 послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує токсичні прояви, які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів.

ПАСК, циметидин, препарати кальцію, етанол зменшують всмоктування вітаміну В12.

Взаємодії, зумовлені наявністю ціанокобаламіну

Аміноглікозиди, саліцилати, протиепілептичні препарати, колхіцин, препарати калію знижують абсорбцію препарату, впливають на його кінетику.

При одночасному застосуванні з канаміцином, неоміцином, поліміксинами, тетрациклінами всмоктування ціанокобаламіну зменшується.

Фармацевтично несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів (інактивація ціанокобаламіну); тіаміну бромідом, піридоксином, рибофлавіном (іон кобальту, що міститься у молекулі ціанокобаламіну, руйнує інші вітаміни).

Тіамін — підсилюється ризик розвитку алергічних реакцій, спричинених тіаміном.

Хлорамфенікол — знижує гемопоетичну відповідь на препарат.

Цитамен — при одночасному застосуванні знижується ефект Цитамену.

Пероральні контрацептиви — знижують концентрацію ціанокобаламіну в крові.

Взаємодії, зумовлені наявністю піридоксину гідрохлориду

Діуретики — при комбінованому застосуванні з піридоксином посилюється дія діуретиків.

Гормональні контрацептиви, циклосерин, пеніциламін, ізоніазид, гідралазину сульфат, етіонамід, імунодепресанти — при комбінованому застосуванні з піридоксином послаблюється ефект останнього.

Снодійні та седативні засоби — при комбінованому застосуванні з піридоксином знижується снодійний ефект.

Протипаркінсонічні засоби — при комбінованому застосуванні з піридоксином зменшується ефективність засобів для лікування хвороби Паркінсона.

Фенітоїн — при комбінованому застосуванні з піридоксином послаблюється дія фенітоїну.

Кортикостероїди — при комбінованому застосуванні з піридоксином зменшується кількість вітаміну В6 в організмі.

Глутамінова кислота, аспаркам — при комбінованому застосуванні з піридоксином підвищується стійкість до гіпоксії.

Серцеві глікозиди — при комбінованому застосуванні з піридоксином підвищується синтез скорочувальних білків у міокарді.

Трициклічні антидепресанти — при комбінованому застосуванні з піридоксином останній усуває побічні ефекти трициклічних антидепресантів, пов’язані з їхньою антихолінергічною активністю (сухість у роті, затримка сечі).

Препарати левоміцетину резорбтивної дії — при комбінованому застосуванні з піридоксином останній попереджає офтальмологічні ускладнення, що виникають при тривалому застосуванні препаратів левоміцетину резорбтивної дії (синтоміцину, хлорамфеніколу).

3 роки.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 942,05 мг порошку у скляному флаконі. По 1 або 5, або 10 флаконів у картонній упаковці.

За рецептом.