Індатенс (Indapamide) інструкція із застосування

Индатенс фото, інструкція
Немає Реєстрації

Адаптована інструкція

Лікарська форма:

капсули

Виробник:

Безпосереднє виробництво: Мефа ЛЛС, Швейцарія

Фармакотерапевтична група:

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Нетіазидні діуретики з помірно виражен. Індапамід.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

1 капсула містить індапаміда гемігідрату 2,5мг;допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, натрій карбоксиметилкрохмаль, магнію стеарат, желатин, титану діоксид, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма:

капсули

Основні фізико-хімічні властивості:

тверді желатинові капсули, верхня частина: коричнева без напису, нижня частина: кольору карамелі без напису. Вміст капсули: білий порошок; 

Виробник:

Мефа ЛЛС, Швейцарія

Фармакотерапевтична група:

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Нетіазидні діуретики з помірно виражен. Індапамід.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Діуретичний, антигіпертензивний засіб – похідне сульфонаміду з індолінним кільцем, належить до групи нетиазидних сульфаніламідів. У терапевтичній дозі 2,5 мг/добу характеризується тривалим антигіпертензивним і слабким діуретичним ефектом. У більш високих дозах антигіпертензивна дія істотно не збільшується, у той час як діуретичний ефект зростає. Індапамід зменшує гіперреактивність судин і знижує загальний периферійний судинний опір. Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана з екстраренальним механізмом. Механізм дії зумовлений зниженням скорочень гладких м'язів судин у зв'язку з впливом на трансмембранний іонний обмін, головним чином іонів кальцію, стимуляцією синтезу простагландину Е2, що має судинорозширюючу і антигіпертензивну дію. Помірний діуретичний ефект індапаміду пов'язаний з блокуванням реасорбції іонів натрія, хлору, води і, в меншій кількості – іонів калія і магнія. При короткотривалому, середньому і тривалому застосуванні індапамід не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін, у тому числі у хворих на цукровий діабет. Фармакокінетика. Швидко і повністю всмоктується в травному тракті. Зв'язування з білками плазми високе - приблизно 71 - 79 %. Високий ступінь розподілу в еритроцитах (зв'язується з карбоангідразою в еритроцитах). Інтенсивно метаболізується в печінці. Із сечею виводиться 60 % кількості, при цьому тільки 5 % - у незмінному вигляді. При повторному введенні накопичення не спостерігається. Період напіввиведення - 15-18 годин. У пацієнтів, з нирковою недостатністю у випадку гемодіалізу Індатенс не кумулює при вираженій гіпотензивній дії. 

Показання до застосування:

Ессенціальна гіпертензія у дорослих.

Протипоказання:

Тяжка ниркова або печінкова недостатність;  печінкова енцефалопатія;  гіпокаліємія;  гострі порушення мозкового кровообігу;  вагітність та годування груддю;  дитячий вік; підвищена чутливість до препарату або до сульфонамідів.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Особливості застосування:

Дані про безпеку й ефективність у дитячій практиці відсутні. Для застосування у осіб літнього віку і у пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендуються звичайні дози. Під час лікування препаратом Індатенс необхідний періодичний контроль концентрації електролітів у плазмі крові (калій, натрій, кальцій), креатиніну. Можливий розвиток гіпокаліємії. Зниження концентрації іонів калію до рівня 3,4 ммоль/л спостерігалося в таких групах осіб: літні пацієнти, пацієнти, що одержують політерапію, дотримуються безсольової дієти, хворі на цироз печінки з набряком і асцитом, пацієнти з коронарною і серцевою недостатністю. У цих випадках гіпокаліємія збільшує кардіотоксичну дію серцевих глікозидів і збільшує ризик аритмії. Пацієнти з уродженим або набутим подовженим інтервалом QT також включаються в групу ризику. У цьому випадку гіпокаліємія, як і брадикардія, сприяє розвитку аритмії, зокрема життєво небезпечної форми torsades de pointes. В усіх цих випадках концентрація калію повинна часто контролюватися. На початку лікування, через тиждень після першого визначення рівня кальцію, необхідно зробити відповідну корекцію дози індапаміду. Індатенс може спричинити невелике і тимчасове збільшення концентрації кальцію. Гіперкальцемія може бути пов'язана з невиявленим гіперпаратиреозом. Перед перевіркою функцій паращитовидної залози, лікування треба припинити. Концентрація іонів натрію в сироватці повинна контролюватися перед початком лікування, після цього перевірку слід регулярно повторювати. Будь-яка діуретична терапія може спричинити гіпонатріємію з потенційно серйозними наслідками. Оскільки зміна концентрації натрію спочатку може бути асимптоматичною, необхідний регулярний лабораторний контроль. Більш частий контроль необхідний для груп ризику (геріатричні пацієнти, пацієнти, що одержують політерапію, дотримуються безсольової дієти, хворі на цироз печінки з набряком і асцитом, пацієнти з коронарною і серцевою недостатністю). Порушена функція печінки може спричинити печінкову енцефалопатію, і в цьому випадку введення препарату треба припинити негайно. У хворих на подагру можливі загострення. Хворі на цукровий діабет повинні регулярно перевіряти концентрацію глюкози в крові. Гіпокаліємія і гіпонатріємія, супроводжувана гіповолемією, знижують швидкість клубочкової фільтрації і через що, на початку лікування, в сечі і сироватці концентрація креатиніна може збільшуватися. У разі нормальної ниркової функції таке відхилення не є небезпечним, та у випадку, якщо ниркова недостатність існує, таке відхилення сприяє її збільшенню. Пацієнам з нирковою недостатністю, при збільшенні азотемії чи появі олігоурії, лікарській засіб треба відмінити. Вагітність та годування груддю. В дослідах репродуктивності тварин ризик для плоду не встановлений, а контрольовані дослідження на вагітних жінках не проводилися.Індатенс може викликати плідоплацентарну ішемію з ризиком розвитку гіпотрофії плода. Вагітні жінки не повинні застосовувати Індатенс. Оскільки індапамід виділяється з молоком, матері, які годують немовлят груддю, не повинні застосовувати Індатенс.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Через індивідуальну реакцію на зменшення артеріального тиску лікарський засіб може впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами і під час роботи з потенційно небезпечними механізмами. Взаємодія з іншими лікарськими засобами.ЛітійІндапамід підвищує рівень літію в сироватці крові з розвитком симптомів його передозування. Необхідно суворо слідкувати за концентрацією літію в сироватці і робити підбір його дози.Діуретичні засобиЧерез можливу гіпокаліємію, препарат слід з обережністю призначати одночасно з іншими діуретичними засобами.Препарати наперстянкиГіпокаліємія може викликати виникнення токсичної дії препаратів наперстянки.Лікарські засоби, які можуть викликати torsades de pointes, такі як антиаритмічні препарати групи Ia, аміодарон, соталол, еритроміцин, пентамідин, вінкамін.При одночасному застосуванні з індапамідом можуть виникати гіпокаліємія, брадикардія та подовження інтервалу QT.Нестероїдні протизапальні препарати, високі дози саліцилатів, кортикостероїдів, тетракозактидуЗнижують антигіпертензивний ефект індапаміду.Баклофен, трициклічні антидепресанти, нейролептикиПосилюють антигіпертензивний ефект індапаміду.Лікарські засоби, що знижують рівень калію в крові, такі як амфотерицин В, кортикостероїди, тетракозактид, проносні засобиПри одночасному застосуванні з індапамідом може виникати гіпокаліємія (адитивна дія).Калійзберігаючі діуретикиНе виключена можливість розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з нирковою недостатністю або з цукровим діабетом.Інгібітори АПФЧерез можливу гіпонатріємію існує ризик раптової артеріальної гіпотензії і/або гострої печінкової недостатності. Протягом першого тижня лікування інгібітором АПФ слід спостерігати за функцією нирок (креатинін сироватки).МетформінМожливо, що функціональна печінкова недостатність, що викликана прийомом індапаміду, може призвести до лактоацидозу. Метформін не слід призначати при рівні креатиніна більше15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та при рівні креатиніна більше12 мг/л (110 мкмоль/л) – у жінок.Йодонаявні контрастні засобиЧерез можливу дегідратацію збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз індапаміду. КальційРизик гіперкальціємії.ЦиклоспоринРизик збільшення рівня креатінину в сироватці.Термін придатності препарату. 5 років.Дата кінцевого терміну використання зазначена на етикетці та упаковці.Не застосовуйте препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!Умови зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°C.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Діти:

Спосіб застосування та дози:

Призначають дорослим по 1 капсулі (2,5 мг) 1 раз на добу (переважно ранком). Капсули ковтають не розжовуючи, запивають водою. Немає необхідності в суворій сольовій дієті. Тривалість лікування визначається індивідуально.Збільшення дози істотно не впливає на гіпотензивну діяльність, але збільшує сечогінний ефект та побічну дію.

Передозування:

У дозі 40 мг Індатенс (що в 16 разів перевищує терапевтичну) спричинював сильну діуретичну дію з незначними ознаками інтоксикації. Інтоксикація головним чином обумовлена порушеннями водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія) і клінічно проявляється нудотою, блюванням, артеріальною гіпотензією, судомами, запамороченням, сонливістю, поліурією чи олігоурією аж до анурії внаслідок гіповолемії. Передозування у хворих на цироз печінки може призвести до печінкової коми. Специфічного антидота не існує. Перша допомога полягає у швидкій елімінації прийнятого препарату (промивання шлунка, прийом активованого вугілля) і адекватної симптоматичної терапії (відновлення водно-електролітного балансу).

Побічні дії:

При застосуванні препарату спостерігались такі побічні дії.Кровоносна та лімфатична система.Часто: виражена гіпокаліємія. Повідомлялося, що у пацієнтів групи особливого ризику (див. Особливості застосування) гіпокаліємія була особливо тяжкою.Іноді: гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією та дегідратацією з можливістю розвитку ортостатичної гіпотензії; компенсаторний метаболічний алкалоз; збільшення в плазмі концентрації сечовини та глюкози; гіпотензія. Рідко: порушення кровотворення, наприклад тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична чи апластична анемія, гіперкальціємія.Імунна система.Можливі реакції гіперчутливості у схильних до них пацієнтів, які часто проявляються як шкірні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, можливо з гарячкою, макуло-папулярні висипання, пурпура). Рідко: можливе загострення червоного вовчаку. В окремих випадках повідомлялося про еритему, некроліз епідермісу та синдром Стівенса-Джонсона.Нервова система.Часто: запаморочення, астенія, парестезії, головний біль.Шлунково-кишковий тракт.Часто: нудота, запор, сухість у роті.Рідко: панкреатитПечінка та жовчний міхур.Рідко: печінкова енцефалопатія у випадку зазначеної печінкової недостатності.

Лікарська взаємодія:

Термін придатності:

Умови зберігання:

Форма випуску / упаковка:

10 капсул у контурній чарунковій упаковці; по 3 контурні чарункові упаковки в пачці.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Форма випуску

Капсули.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Автор: Волошонович Алла
Врач эндокринолог
Кандидат медичних наук

Луганский государственный медицинский университет

Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.