Атрофічний гастрит

Атрофічний гастрит відноситься до хронічних захворювань ШКТ, а головна його відмінність полягає у поступовій втраті залоз шлунка. Інакше кажучи, відбувається процес заміщення тканин залози метаплазованим епітелієм, котрий іноді фіброзної тканиною. Пояснити, що таке атрофічний гастрит, нескладно: по суті, це постійно присутній запальний процес різної інтенсивності (ремісії та загострення), в ході якого порушено клітинне оновлення, а також розвиваються різні види недостатності, зокрема секреторна та моторна, евакуаторна та інкреторна.

Перша, секреторна, полягає у виділенні секретів, що беруть участь в обробці їжі, яка надходить у ШКТ. Моторну та евакуаторну лікарі часто об’єднують, оскільки перша відповідає за просування їжі, її перемішування зі шлунковими соками та механічну обробку (подрібнення), а друга — за евакуацію зі шлунка у дванадцятипалу кишку. Інкреторна ж функція полягає у виробленні гормонів, до завдань яких входить стимуляція роботи всієї системи ШКТ.

Причини розвитку атрофічного гастриту

Однією з основних причин цього запального захворювання ШКТ, як і інших видів гастриту, є Helicobacter pylori, джгутикова грамнегативна бактерія (спірально закручена), яка заселяє слизову та/або крипти шлунка пацієнта. Також у списку причин знаходяться й інші, всі вони агресивні щодо шлунка:

• пепсин та соляна кислота;
• дуоденогастральний рефлюкс;
• порушення в евакуаторній функції.

Також до причин розвитку, а точніше, до факторів, які збільшують ризик розвитку гастриту, як атрофічного, так і інших, відносять:

• неправильне харчування — велика кількість смажених, копчених, гострих страв на столі пацієнта, газовані напої, кава і міцний чай у великих кількостях;
• вживання алкоголю, причому навіть не зловживання, позаяк і невеликі порції, але регулярно, завдають шкоди шлунку;
• безконтрольний (самостійний) прийом препаратів — наприклад, антибіотиків, цитостатиків, нестероїдних протизапальних;
• викид жовчі з дванадцятипалої кишки з подальшим її потраплянням у шлунок у регулярному режимі;
• генетична схильність (спадковість) та вік (категорія пацієнтів 50+);
• деякі захворювання обміну речовин — наприклад, ЦД (цукровий діабет) 1 або 2 типів, тиреотоксикоз.

Якщо ж говорити про механізми, які сприяють атрофії слизової оболонки, то їх всього два:

1. Аутоімунні реакції — мало вивчені, можуть виникати у будь-якому віці. Пов’язаний цей механізм найчастіше зі спадковістю, а реакція називається «антиген — антитіло». За своїм змістом, механізм запускає поступове зниження кислотності шлунка, також паралельно змінюється структура слизової оболонки, зменшується кількість виробленої соляної кислоти. У результаті за такого механізму у шлунку порушено всмоктування заліза, вітамінів (зокрема, важливого В12), внаслідок чого розвивається анемія.
2. Пошкодження шлункових залоз — тут винуватцем завжди виступає прямий бактеріальний вплив, тобто Хелікобактер пілорі. В цьому випадку атрофія швидше стосуватиметься залоз шлунка, але так буде тільки в перші роки, а в подальшому руйнуванню піддадуться і слизові стінки шлунка.

Хронічний атрофічний гастрит вперше діагностують не раніше, ніж через два роки після маніфестації гастриту у пацієнта. Саме стільки часу мінімально необхідно, щоб стали помітними атрофічні зміни. А ось через 10 років після маніфестації захворювання атрофічний гастрит діагностують майже у половини всіх пацієнтів. Примітно, що така форма гастриту зустрічається у будь-якій віковій групі, хоча найчастіше у літніх пацієнтів.

Стадії розвитку та класифікація атрофічного гастриту

Як і будь-яке інше захворювання, хронічний атрофічний гастрит проходить кілька стадій. Перша — це поверхневий гастрит, коли секреція соляної кислоти ще не так помітно знижена, а захворювання протікає безсимптомно. Наступна стадія характеризується першими атрофічними змінами — вони осередкові, а з розвитком захворювання з’являються перші дифузні зміни. Все це супроводжується ще й значними порушеннями у секреції, а саме змінами її активності. В результаті запального процесу відбувається витончення слизової оболонки шлунка, що призводить і до появи осередків метаплазії.

До певного моменту можна досягти стійкої ремісії, але якщо почалася кишкова метаплазія, то навіть при усуненні причини гастриту ризик прогресування захворювання залишається. Також одним з ускладнень, яке може сильно погіршити якість життя пацієнта, є виразка шлунка.

Класифікація атрофічного артриту ведеться за різними параметрами:

Атрофічний гастрит — симптоми

Перші симптоми, які змушують пацієнта подумати про візит до гастроентеролога, називають загальними — вони характерні не тільки для атрофічного гастриту, але і для багатьох інших захворювань ШКТ. Тут йдеться про відрижку, різке погіршення апетиту, нудоту (рідко з блювотою, частіше просто неприємне відчуття). Також до загальної симптоматики відноситься і почуття тяжкості в животі, яке виникає навіть на тлі невеликих порцій їжі.

Інші симптоми атрофічного гастриту:

• здуття живота незалежно від їжі;
• різке погіршення стану після вживання молочних продуктів (до повної непереносимості);
• чередування діареї та запорів (нестійкість випорожнень);
• часте бурчання у животі;
• швидке настання втоми, апатія до будь-якої діяльності, постійне бажання полежати;
• задишка, що з’являється як у процесі фізичних навантажень, так і без них.

Якщо пацієнта переслідує діарея, то на її тлі може відчутно знизиться вага, а крім того, може наступити зневоднення та виявлятися ознаки авітамінозу, нестачі в організмі мікроелементів (аж до анемії). Больові відчуття також присутні — вони спровоковані складністю з евакуацією їжі, а також розтягуванням шлунка. При гастриті біль у животі може відрізнятися — від тупого і короткочасного до ниючого, розпираючого. Зазвичай, біль стає сильнішим після їжі — у проміжку від кількох хвилин до години.

Діагностика атрофічного гастриту

На першому прийомі, після огляду, пальпації живота, збору анамнезу, лікар призначить:

• аналіз крові загальний, визначення показника ШОЕ, лейкоформулу (при цьому для результату ШОЕ потрібна мікроскопія мазка крові за наявності патологічних зрушень);
• аналіз на ціанокобаламін (вітамін В12);
• аналізи на визначення рівня фолієвої кислоти, заліза сироватки, трансферину;
• аналіз для визначення показників латентної залізозв’язувальної здатності сироватки крові;
• так звану гастропанель (комплекс аналізів, що дозволяє визначити стан шлунково-кишкового тракту в цілому).

Є також ціла низка аналізів визначення антитіл:

• IgG до внутрішнього фактора Кастла;
• IgG, IgA, IgM — сумарно — до парієтальних клітин шлунка.

Також в обов’язковому порядку пацієнту призначають серодіагностику аутоімунного гастриту та перніціозної анемії, а ще тести на наявність Helicobacter Pylori (іноді один, але частіше в комплексі):

• дихальний (13С-уреазний дихальний тест або скорочено 13С-УДТ);
• IgA та IgM, а також IgG — антитіла до Хелікобактер пілорі (по крові).

Якщо лікар бачить необхідність, проводиться також окремий комплекс досліджень, що дозволяють у результаті оцінити стан інкреторної функції ШКТ (клітини ШКТ та підшлункової разом продукують гормони, що стимулюють діяльність всієї системи).. У більшості випадків пацієнту призначають ендоскопічне дослідження — це може бути гастроскопія (з седацією або без неї), езофагогастродуоденоскопія (у разі, якщо антральний гастрит або центрального тіла, то в ході дослідження беруть біопсію). Часто потрібна і цитологія — тут використовується ендоскопічний матеріал, а головне завдання — дізнатися, чи є Helicobacter pylori.

Є низка додаткових досліджень, які призначають із різних приводів. Зокрема, якщо пацієнт відмовляється від ендоскопії, то йому пропонують зробити рентген верхніх відділів ШКТ із барієм. На додаток до всього перерахованого вище може знадобитися:

• УЗД — ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, дає цілісну картину, дозволить оцінити стан печінки та підшлункової, жовчного міхура та селезінки;
• рН-метрія протягом 24 годин — якщо атрофічний гастрит вже діагностований, це дасть можливість досліджувати кислотоутворюючу функцію шлунка.

У складних випадках пацієнту призначають оцінку гастриту за системою OLGA (Operative Link for Gastritis Assessment). Вона має в основі взяття п’яти зразків біопсійного матеріалу (з різних відділів шлунка) з метою подальшого їх вивчення. Так визначають стадію, ступінь та локалізацію гастриту.

Ефективне лікування атрофічного гастриту

Лікування атрофічного гастриту проводиться комплексно. Важко визначити, що стоїть на першому місці, але комплекс складається з дієти, нормалізації евакуації їжі з кишечника, нормалізації випорожнень, а разом з ним і балансу мікрофлори. Важливо приймати всі препарати, призначені лікарем, у тому вигляді та в тій кратності, яка вказана у рекомендаціях. Найчастіше це:

• інгібітори протонної помпи — для придушення вироблення соляної кислоти у шлунку;
• препарати для відновлення мікрофлори та нормалізації випорожнень;
• препарати, які покликані зменшити газоутворення та виключити метеоризм;
• блокатори дофамінових рецепторів — тут головне завдання полягає в тому, щоб зменшити, а краще взагалі прибрати випадки закидання вмісту дванадцятипалої кишки у шлунок;
• прокінетики — препарати, які позитивно впливають на моторику дванадцятипалої кишки та шлунка;
• препарати, покликані нейтралізувати жовчні кислоти.

Якщо причиною запального процесу є Хелікобактер пілорі, то від початку лікування буде засноване на антибіотиках. Тривалість першого етапу становитиме від 7 до 14 днів, і лише після нього буде призначено інше лікування. При цьому повторні тести, зокрема С13-уреазний дихальний тест, пацієнту призначать лише через 4-6 тижнів.

Дієта при атрофічному гастриті

Харчування при атрофічному гастриті може бути смачним, різноманітним, збалансованим. Є продукти, які доведеться виключити — це жирні сорти м’яса і риби, всі копченості, солону рибу або сиров’ялені ковбаси та інші делікатеси. Важливо, щоб пацієнт не вживав алкоголь, міцна кава та чай також протипоказані. Ще в забороненому списку — свіжий хліб (як білий, так і чорний), мариновані овочі, гриби (у будь-якому вигляді).

Тим часом список дозволених продуктів досить великий, що дозволяє спланувати меню як для дитини, так і для дорослого з цим захворюванням. Важливо враховувати рівень кислотності та прислухатися до рекомендацій лікаря щодо цього питання.

Лікарі рекомендують розділити все денне меню на три основні вживання їжі та два перекуси. Приблизне тижневе меню при атрофічному гастриті:

Атрофічний гастрит — лікування народними засобами

Народна медицина та її рецепти при таких складних хронічних захворюваннях – це допоміжна терапія. Не можна повністю відмовитися від ліків, так само не можна виключити і дієту.

Один зі способів полегшити стан пацієнта — лікування атрофічного гастриту обліпиховою олією. Зазвичай, курс лікування становить від 3 до 4 тижнів, а прийом олії рекомендований в режимі 2-3 рази на день (одночасно) по чайній ложці. Важливо, що масло обліпихи має бути кімнатної температури, пити його необхідно мінімум за 30 хвилин до їжі, а останній прийом бажаний на ніч (мінімум годину після їжі). Таким чином можна приймати його вранці та ввечері або додати втретє — до обіду.

На допомогу хворому — відвари трав (наприклад, листя подорожника, ромашки, звіробою тощо), які надають знеболювальні, загальний заспокійливий вплив. Також можна використовувати відвар лляного насіння — воно обволікує, що знижує біль.

Атрофічний гастрит — не вирок, тому так важливо в гострій фазі дотримуватись усіх призначень, а також використовувати всі доступні профілактичні способи полегшити собі життя. Пацієнт із таким хронічним захворюванням повинен двічі на рік з’явитися на прийомі у свого лікаря, обов’язково пройти те обстеження, яке йому призначено з урахуванням стану. Також важливо, щоб при інших захворюваннях (наприклад, сезонних, ГРВІ або ГРЗ) пацієнт радився зі своїм гастроентерологом щодо прийому препаратів, які можуть у якості побічного ефекта подразнювати слизову оболонку шлунка.

Поширені питання