Бляшковий псоріаз

Бляшковий псоріаз ще називають вульгарним, поширеним чи простим. Це захворювання з дерматологічного ряду, його природа аутоімунна. Клітини шкіри зазнають посиленого, а точніше, прискореного поділу, а потім — швидкого дозрівання та відмирання. Саме це спричиняє певні порушення. Зокрема, за рахунок того, що порушено сам механізм оновлення клітин, з’являються папули, з яких згодом утворюються ділянки з бляшками, що лущаться.

Перші згадки про це захворювання можна зустріти ще у працях Гіппократа. Вульгарний псоріаз — один із найпоширеніших видів цього захворювання. Згідно зі статистикою, близько 4% населення нашої планети страждають на нього. Цифра ця не відбиває справжньої картини, оскільки за наявності легкої формі бляшкового псоріазу пацієнти звертаються по допомогу вкрай рідко. Найчастіше таку форму плутають з алергічною висипкою. Якщо говорити про поширеність саме цього виду, то у 88% усіх пацієнтів із псоріазом діагностовано саме бляшковий.

Вульгарний псоріаз — причини

Це захворювання не можна назвати повністю вивченим — багато білих плям залишилося якраз у розділі причин його виникнення. Поширений бляшковий псоріаз може з’явитися на тлі:

• порушень метаболізму — тут треба говорити про різні порушення ліпідного, холестеринового та ферментного обмінів, як у комплексі, так і окремо;
• імунних порушень — залежно від їх характеру лікарі виділяють різні природи псоріазу (імунопатологічну, імуноопосередковану, аутоімунну);
• спадковості — генетична схильність тим сильніше, чим більше родичів у сім’ї мають в анамнезі вульгарний псоріаз;
• стресів, депресії, емоційних розладів — усі ці причини можуть опосередковано впливати на зниження імунітету, що стає спусковим гачком для появи хвороби.

Крім цього, факторами, що призводять до розвитку вульгарного псоріазу, заведено вважати:

• різні хронічні та гострі форми захворювань (найчастіше це ангіни, тонзиліти, фарингіти тощо);
• неправильний з точки зору балансу раціон — переважання жирних страв, копченостей, смаженого м’яса, велика кількість солоної та гострої їжі;
• переїдання солодощів, особливо промислових — у них багато трансжирів і не дуже корисних для організму консервантів;
• захоплення алкогольними напоями, куріння (звичайних та електронних сигарет), прийом наркотичних засобів;
• життя в регіонах з поганою екологією чи робота на шкідливому виробництві;
• ендокринні порушення (дисбаланс гормонів)

Люди схильні вважати, що псоріаз може передаватися — наприклад, через рукостискання, у басейні чи сауні, проте це не так і для цього достатньо зрозуміти, що таке вульгарний псоріаз. Ані повітряно-краплинним, ані побутовим шляхом псоріаз отримати неможливо. Не передається це захворювання і під час статевих контактів, переливання крові тощо.

Бляшковий псоріаз — симптоми

Щоб описати симптоматику, важливо розуміти, про яку стадії захворювання йдеться. Кожна з них має свої прояви:

1. На початковій стадії на різних ділянках тіла з’являтимуться невеликі цятки рожевого відтінку. Вони круглі, трошки височіють над шкірою, але поки що не збираються в плями. Поступово кількість бляшок збільшується, висип з’являється на руках, ногах, спині та животі. Цей період може тривати від тижня до місяця залежно від швидкості розвитку захворювання. У результаті бляшки починають збиратися в плями, а поверхня вкривається лусками. Шкірні покриви навколо плям запалюються, з’являється свербіж — спочатку ненав’язливий, а потім виснажливий.
2. Стаціонарна фаза характеризується відсутністю нових висипів. При цьому дуже важливо пам’ятати, що затихання усіх неприємних відчуттів не говорить про стадії ремісії. Так, запалення зменшується, свербіж вщухає, але заспокоюватися рано.
3. Стадія регресії зводить псоріаз бляшковий до найменш виразного стану. Зокрема, на цій стадії висип та осередки з бляшками перетворюються на ділянки шкіри з порушеною пігментацією (як гіпо-, так і гіперпігментація). Згодом і це зникне — шкіра повернеться до свого звичайного кольору.

Псоріаз цього типу може виявлятися у будь-якому віці, починаючи з раннього дитячого. Проте переважна кількість пацієнтів із вульгарним псоріазом — дорослі після 30 років. У ході розвитку процесу може постраждати не лише шкіра — простий псоріаз найчастіше вражає інші органи та системи організму.

Форми вульгарного псоріазу

Заведено розрізняти кілька різних форм цього захворювання, які неможливо переплутати з іншими. Так, осередковий псоріаз може виглядати по-різному:

• пляма типу «географічна мапа» — така форма може бути як на відкритих ділянках тіла, так і на межі росту волосся;
• бляшки поєднуються в малюнок, що нагадує спіраль;
• висипка має рівні й чіткі обриси та схожа на блюдце;
• кругла область з бляшками посередині має білу пляму, а формою нагадує кільце;
• область з висипаннями нагадує мушлю — має трохи увігнутий центр;
• «слоновий псоріаз» — така форма зустрічається тільки на ногах, оскільки внаслідок піднесення над шкірними покривами створюється деяке потовщення.

Вульгарний псоріаз — лікування та профілактика

Лікуванням псоріазу повинен займатися дерматолог, проте первинний огляд та збирання анамнезу найчастіше робить сімейний лікар. Після того, як поставлений діагноз, підбирають терапію. Під час цього важливо досягти не тільки необхідного зовнішнього впливу на шкірні прояви, а й внутрішнього, а для цього потрібно визначити причину. Дуже часто останнім часом говорять про психосоматичну форму псоріазу, і тоді пацієнту пропонують методики з арсеналу психіатрів, психологів, психоаналітиків.

Також важливо підібрати препарати, які дозволять зміцнити імунітет. Тільки при нормальній роботі імунної системи вдасться вийти на стадію ремісії та утримати пацієнта без рецидивів протягом тривалого часу. Отже, завдання лікаря зводиться до того, щоб максимально всебічно вивчити особливості конкретного пацієнта, проаналізувати перебіг захворювання та можливі впливи на весь процес з боку хронічних та аутоімунних захворювань.

Зовнішня терапія вульгарного псоріазу

Як основні препарати для зовнішнього лікування використовують глюкокортикостероїди. Найчастіше застосовують мазі, креми та гелі, однак у складних випадках це можуть бути ін’єкції безпосередньо в осередки ураження. Говорячи про ефективність, треба зазначити, що зовнішнє застосування препаратів цієї групи добре поєднується з оклюзійними поліетиленовими пов’язками — дія препарату посилюється.

При такій терапії поступово знижують дозу глюкокортикостероїдів, а через три тижні переходять на препарати меншої сили — це необхідно, щоб не відбувалася атрофія шкірних покривів. Період використання кортикостероїдів триває близько 2 тижнів (максимально) і називається періодом спокою. Такий перебіг терапії сприяє регенерації шкірних покривів.

Препарати, які використовують у зовнішній терапії, відрізняються за складом та впливом:

• кальципотріол — синтетичний аналог вітаміну D₃ — покликаний нормалізувати проліферацію, а також ще й диференціацію кератиноцитів; може застосовуватися як монотерапія, але також добре працює і в поєднанні з іншими препаратами групи глюкокортикостероїдів;
• такролімус, пімекролімус — це інгібітори кальциневрину, препарати, які дуже добре зарекомендували себе внаслідок відмінної переносимості;
• тазаротен — препарат для зовнішнього застосування, ретиноїд, використовується у комплексній терапії;
• емоленти — мазі, креми й навіть масла або вазеліни, що використовуються для пом’якшення шкірних покривів, знижують інтенсивність лущення;
• саліцилова кислота — препарат-кератолітик, використовується в комплексній терапії для того, щоб спочатку розм’якшити лусочки, а потім їх видалити; найчастіше застосовується у терапії, коли висипання зачіпають волосисту частину голови;
• дьоготь кам’яновугільний — препарат із протизапальним ефектом, у формі мазі або крему найчастіше використовуються в нічний час (наносяться перед сном і змиваються після пробудження); дерматологи часто призначають шампуні з таким дьогтем як допоміжний засіб при лікуванні бляшкового псоріазу.

Фототерапія та імуносупресанти — допоміжне лікування

Один із дієвих методів боротьби з вульгарним псоріазом — це фототерапія, в ході якої на шкіру впливають за допомогою УФ-світла. Згідно з проведеними дослідженнями, така дія дозволяє уповільнити поширення бляшок, знизити інтенсивність висипань. Для процедури використовують довгохвильове УФ-світло або ПУВА-терапію, коли до ультрафіолету А додано псорален. Така методика демонструє яскравий антипроліферативний ефект, а також ще й диференціює кератиноцити.

Включення в схему лікування імуносупресантів відбувається, зазвичай, якщо псоріаз у складній формі та є великий ризик інвалідизації. Як основний препарат використовується метотрексат (пероральна форма). Його дія ґрунтується на пригніченні проліферації клітин, але важливо, щоб при прийомі метотрексату пацієнт перебував під пильним контролем. Цей препарат може негативно вплинути на печінку, нирки, а також змінювати показники крові.

Є й інші препарати цієї групи, які досить часто включені в схему лікування бляшкового псоріазу:

• циклоспорин — призначається у тяжких випадках і відразу на кілька місяців;
• мікофенолату мофетил застосовують тоді, коли відповіді на лікування вищезгаданими імуносупресантами немає.

Системна терапія

Такий вид терапії вводять у схему лікування лише тоді, коли ситуація складна. Зокрема, при резистентних випадках вульгарного псоріазу застосовують препарат ізотретиноїн — системний ретиноїд. Вони довели свою ефективність. Обидва препарати мають протипоказання та постефект, який забороняє жінкам вагітніти протягом 2 років після застосування.

Імуномодулятори — група препаратів, які включаються до терапії на другому етапі, коли гостру симптоматику вдалося зняти. Тут лікар обирає препарати з великою обережністю, враховуючи особливості перебігу захворювання та самого пацієнта (наявність супутніх, хронічних захворювань, загальний стан, вік тощо).

Лікування препаратами Скін-кап

Досить часто препаратами для лікування бляшкового псоріазу вибираються ті, що входять до лінійки Скін-кап. Вони максимально щадні, мають не тільки лікувальні, але й інші властивості. Зокрема, завдяки наявності в них піритіону (активованого цинку) забезпечені:

• активне уповільнення запального процесу;
• зниження активності флори — як бактеріальної, так і грибкової;
• регулювання дії імунних клітин в осередках;
• зниження сили та настирливості сверблячки, зменшення лущення;
• зволоження, внаслідок якого зникає неприємне відчуття стягнутості шкіри.

Вибір терапії при вульгарному псоріазі

Зазвичай, схема лікування залежить від стадії захворювання. Найчастіше на початковому етапі лікування лікарі обирають монотерапію, проте комбінована теж має багато плюсів. Так зване лікування першої лінії — те, що призначається вперше або при рецидиві вульгарного псоріазу — містить глюкокортикостероїди місцевого застосування та/або аналоги вітаміну D₃.

Якщо говорити про легку першу стадію бляшкового псоріазу, то до схеми лікування включають емоленти, кератолітики, кам’яновугільний дьоготь (мазь або шампунь). У лікування вводять глюкокортикостероїди, а іноді використовують аналоги вітаміну D₃ як монотерапію. Також як єдиний дієвий препарат може використовуватися антралін.

Середній ступінь тяжкості вимагає іншого підходу: тут до препаратів місцевої дії будуть додані системні, а також фототерапія. Імуносупресанти включають до схеми лікування тоді, коли скасовано попередню терапію і необхідно швидко отримати контроль над захворюванням. Також препарати цієї групи можуть вводитися, якщо немає відповіді на попередню схему лікування або вульгарний псоріаз у пацієнта у тяжкій формі.

Коли псоріаз поширився на волосисту частину голови, схема кардинально інша, оскільки лікувати такий вид складніше. Волосся створює бар’єр для місцевих препаратів — мазей, кремів та інших, до того ж складніше домогтися відлущування лусочок. Частіше за все у таких випадках рекомендовано використання 10% саліцилової кислоти, сполученої з мінеральною оливою — такі процедури проводять на ніч, а вранці змивають усі дьогтьовим шампунем. Якщо ж призначають глюкокортикостероїди, то найчастіше в розчині, щоб забезпечити проникнення препарату в шкіру голови.

Є ще два важливі пункти — ротаційна та послідовна терапія. Перша передбачає періодичну заміну методів лікування, частіше за все, через рік чи два, оскільки бляшковий псоріаз — хронічне захворювання. А друга — використання сильніших препаратів на самому початку лікування з наступною заміною їх на більш м’які (з меншою кількістю побічних ефектів, спокійніших за впливом тощо).

Профілактика псоріазу — це здоровий спосіб життя з постійним контролем. Так, дуже важливий раціон: тут не йдеться про дієту, а лише про те, щоб змінити список продуктів і страв з них, відмовитися від жирної та копченої їжі, виключити алергени (навіть тоді, коли пацієнт не є алергіком). Важливо мінімізувати вживання алкогольних напоїв.

Особиста гігієна для пацієнта з псоріазом — важлива частина профілактики. Потрібно з обережністю обирати мийні та доглядові засоби, декоративну косметику. Будь-які водні процедури повинні тривати не більше 15 хвилин, при цьому не рекомендована як гаряча, так і холодна вода — вона має бути приємно теплою.

Спідню білизну краще обирати з натуральних тканин із мінімумом синтетики, таку, що не обтягує, а вільна. Так само краще віддати перевагу вільному крою і в одязі, при цьому жорсткі тканини, які можуть натирати, створювати дискомфорт, краще також виключити.

Вульгарний псоріаз — хронічне аутоімунне захворювання, яке може призвести до погіршення психоемоційного стану. У таких випадках пацієнту рекомендують пройти курс психотерапії, рідше призначають антидепресанти, седативні та інші препарати.