Псоріаз

Псоріаз — це аутоімунне хронічне захворювання шкіри, яке зазвичай характеризується появою запалених еритематозних папул і піднятих бляшок, покритих сріблясто-білими лусочками. Можуть також зустрічатися інші прояви хвороби, включаючи ураження нігтів і суглобів.

Захворювання має тенденцію з’являтися та зникати протягом усього життя. Спалах може статися будь-якої миті, частота загострень різна. У деяких випадках псоріаз проходить на тривалий час, а в інших — спалахи виникають часто. Псоріаз не пов’язаний з інфекцією, не передається іншим людям і не перетворюється на рак.

Більшість випадків недостатньо серйозні, щоб безпосередньо впливати на загальний стан здоров’я, та лікуються в амбулаторних умовах. Але можуть виникати рідкісні, небезпечні для життя прояви, які потребують інтенсивного стаціонарного лікування. У пацієнтів із псоріазом частіше, ніж звичайно, розвиваються серцево-судинні захворювання.

Класифікація

Існує кілька видів псоріазу. Нижче наведено найпоширеніші типи цього захворювання:

• бляшковий — підняті ділянки шкіри (бляшки) з чіткими межами. На світлій шкірі найчастіше з’являються рожеві чи червоні плями зі сріблястими лусочками. На темнішій шкірі псоріатичні плями виглядають червоними, коричневими або фіолетовими. Найчастіше уражаються області над ліктями, колінами й низ спини, але можуть ушкоджуватися й інші ділянки тіла. Цією формою захворювання страждають від 80% до 90% пацієнтів із псоріазом;
• зворотний (інверсний, згинальний) — виникає в менш помітних областях і складках шкіри (згинальних поверхнях), пахвових западинах, статевих органах, під сідницями або грудьми. Цей вид проявляється у вигляді запаленої, червоної шкіри, але вона виглядає гладкою та блискучою, без грубого лущення;
• пустулярний — другий за поширеністю тип псоріазу на шкірі, який найчастіше виникає на долонях і підошвах ніг у вигляді пустул (пухирців), заповнених рідиною. Пустули не містять мікробів (бактерій) і не заразні. Шкіра під пустулами й навколо них зазвичай запалена, червона та болюча;
• краплеподібний — крихітні лускаті рожеві папули найчастіше утворюються на тулубі, ногах і руках, але іноді виникають і на інших ділянках тіла. Захворювання зазвичай розвивається у дітей та людей до 30 років після перенесеної інфекції, наприклад, гострого фарингіту. Цей вид становить близько 2% всіх випадків псоріазу та часто проходить без лікування;
• еритродермічний — рідкісна, але небезпечна для життя форма псоріазу, яка викликає почервоніння (еритему) більшої частини поверхні шкіри та хворобливі відчуття. Окремі бляшки неможливо побачити, оскільки вони зливаються докупи, при цьому шкіра виглядає обпаленою. У людини може спостерігатися озноб, висока температура, почастішання пульсу і свербіж. Це може вплинути на здатність тіла контролювати температуру, а також викликає нестачу рідини в організмі (зневоднення). Будь-яка людина з еритродермічним псоріазом має негайно звернутися за медичною допомогою.

Псоріаз на тілі зазвичай класифікується як легкий (ураження менше 2% площі поверхні тіла [ППТ]), помірний (ураження від 2 до 10% ППТ) або важкий (> 10% ППТ).

Причини псоріазу

Нормальна шкіра складається з кількох шарів клітин. Верхній (роговий) шар епідермісу сплощується і поступово линяє (клітини відшаровуються). Під ним знаходиться базальний шар епідермісу, в якому постійно утворюються нові клітини. Вони замінюють верхній роговий шар, що відшарувався. Зазвичай клітині базального шару потрібно близько 28 днів, щоб досягти верхнього шару шкіри та відшаруватись. При псоріазі шкіри процес пришвидшується, займаючи 3–5 днів.

Організм людей зі шкірними захворюваннями, такими як псоріаз, виробляє більше клітин шкіри, ніж зазвичай, і робить це швидше. При цьому на шкірі спостерігається запалення. Причина цих змін до кінця не вивчена, але нині вважається, що псоріаз є аутоімунним захворюванням.

Зазвичай імунна система знищує все чужорідне, наприклад, бактерії чи віруси. При аутоімунних захворюваннях вона помилково сприймає частини тіла як чужорідні та атакує їх клітини.

Хоча патогенез хвороби до кінця не вивчений, дослідники припускають, що першорядне значення для її розвитку мають генетичний взаємозв’язок та взаємодія з навколишнім середовищем. Можливо, якийсь фактор у навколишньому середовищі (наприклад, вірус) запускає захворювання у людини, яка генетично схильна до її розвитку. Дослідження з пошуку точної причини псоріазу продовжуються.

Від чого з’являється псоріаз

Псоріаз не заразний, ним неможливо заразитися при контакті з хворою людиною (наприклад, при дотику до шкіри). Також немає чітких факторів ризику псоріазу. Але люди можуть стикатися з тригерами, які спричиняють загострення захворювання. У кожної людини тригери можуть бути різними.

Що провокує псоріаз:

• прийом лікарських препаратів, таких як гідроксихлорохін, бета-блокатори пропранолол, атенолол, знеболюючі ібупрофен, напроксен, диклофенак, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та деякі антибіотики;
• стрес;
• тютюнопаління;
• ожиріння, зайва вага;
• інфекції;
• холодна погода;
• сонячний опік;
• травма шкіри;
• надмірне вживання алкоголю;
• гормональні зміни.

Захворювання часто передається у спадок. Якщо людина має батьків, бабусь, дідусів, братів чи сестер, які страждають на псоріаз, то у неї більш ймовірний розвиток цієї хвороби. Однак зв’язок між спадковістю та псоріазом поки не зрозумілий. Вчені вважають, що на розвиток захворювання насамперед впливає вплив певних тригерів.

Початок псоріазу зазвичай проявляється у 15–35 років, але хвороба також часто розвивається у віці 50–60 років. У дітей захворювання зустрічається набагато рідше, ніж у дорослих. Єдиним винятком є краплеподібний псоріаз. Цей тип часто з’являється після ангіни чи іншої інфекції та проходить сам по собі.

Псоріаз у дітей може проявлятися у вигляді дріжджової інфекції, попрілості або пелюшкового дерматиту. Його також можна сплутати з екземою.

Клінічні прояви

Захворювання може мати різні форми та симптоми. Початкова стадія псоріазу зазвичай характеризується появою червоних чи рожевих плям на шкірі, які можуть бути невеликими або займати великі ділянки. Ці плями можуть бути покриті сріблястими або білими лусочками, які є типовою ознакою псоріазу.

Загальні характерні симптоми псоріазу:

• червоні плями зі сріблясто-білими лусочками;
• печіння, свербіж;
• сухість, лущення, тріщини на шкірі;
• ребристі, ямкові або крихкі, товсті нігті;
• тугорухливість, набряк, болючість суглобів.

Псоріатичні плями можуть з’явитися на будь-яких ділянках тіла, але вони зазвичай зустрічаються:

• на лиці;
• волосистій частині голови;
• області, де шкіра стикається зі шкірою (наприклад, у місці ліктьового згину руки або пахвової западини);
• ліктях, колінах;
• долонях та ступнях;
• спині;
• зоні під підгузком (у немовлят);
• рідше на нігтях, у вусі та пупковій ділянці.

Псоріаз на тілі найчастіше зустрічається у людей зі світлою шкірою. У людей з темнішою шкірою бляшки можуть виглядати темно-червоними, багрянистими або навіть сіруватими, а плями можуть бути товстішими.

Інші прояви

Захворювання нігтів (псоріатична оніходистрофія) зустрічається у 80–90% пацієнтів із псоріазом протягом життя. Найчастіше уражаються нігті на руках, ніж на ногах (50% проти 35%). Аномальний ріст нігтьової пластини викликає ямковість, піднігтьовий гіперкератоз (потовщення) та оніхолізис (відшарування нігтя від нігтьового ложа). Псоріатична оніходистрофія часто не піддається лікуванню.

Псоріатичний артрит — серонегативний запальний артрит із різноманітною клінічною картиною. Розвивається в середньому через 12 років після появи уражень шкіри. Поширеність коливається від 6% до 42%, причому чоловіки та жінки страждають у рівній мірі. Тяжкість псоріатичного артриту не пов’язана з тяжкістю шкірного захворювання.

Діагностика

Хвороба псоріаз часто має характерний зовнішній вигляд, але її можна сплутати з іншими шкірними захворюваннями (наприклад, екземою). Тому для діагностики псоріазу краще звернутися до дерматолога.

Лікар діагностує хворобу при фізичному огляді. Аналізи на псоріаз зазвичай не потрібні. Якщо є сумніви щодо діагнозу, проводиться дослідження зразка шкіри під мікроскопом (біопсія). Потім дерматолог розробляє план лікування, заснований на типі захворювання, його локалізації на тілі та ступеня тяжкості.

Лікування

Захворювання псоріаз вилікувати повністю неможливо, але лікування допомагає тримати його під контролем і справлятися з симптомами. Дотримання планової терапії дозволяє знизити ризик ускладнень та пов’язаних із ними станів здоров’я.

Оскільки це хронічне захворювання, воно може з часом погіршитися, що потребує зміни плану лікування. Дерматолог порекомендує, як лікувати псоріаз на кожній стадії хвороби та які препарати найкраще застосовувати.

Лікування псоріазу підбирається на підставі:

• віку хворого;
• тяжкості стану;
• переносимості певних ліків та процедур;
• очікування щодо перебігу;
• побажань пацієнта.

Ефективне лікування псоріазу може включати:

• мазі та креми (для зволоження шкіри);
• засоби з вітаміном К;
• стероїдні мазі;
• креми, які містять саліцилову кислоту або кам’яновугільну смолу;
• антралін;
• вплив ультрафіолету (під наглядом лікаря);
• лазерне лікування;
• пероральні чи місцеві ретиноїди;
• імунодепресанти (циклоспорин, метотрексат);
• нові біологічні ін’єкційні препарати.

Місцеві засоби

Для лікування від псоріазу широко використовуються наступні місцеві засоби:

• зволожуючі (пом’якшувальні) засоби Вазелін та ін. — дозволяють контролювати сухість і сприяють загоєнню шкіри. Вони допомагають пом’якшити огрубілу шкіру і бляшки, видалити лусочки і запобігти свербінню. Використання зволожуючого крему підвищує ефективність інших процедур. Необхідно спочатку нанести пом’якшувальний крем і почекати близько 30 хвилин, поки він вбереться в шкіру, перш ніж застосовувати будь-який інший засіб;
• аналоги вітаміну D кальципотріол, кальцитріол мазь Форкал — сповільнюють швидкість росту клітин шкіри. Препарати випускаються у вигляді мазей та гелів. Вони прості у використанні і мають менший запах, ніж креми та мазі з дьогтем або дитранолом. Лікування псоріазу засобами на основі вітаміну D часто використовується у поєднанні зі стероїдами, особливо при першому загостренні. Наприклад, кальципотріол/бетаметазон мазь або гель Псотріол, мазь Дайвобет;
• стероїдні креми та мазі — зменшують запалення. Вони прості у використанні та добре підходять для лікування таких проблемних областей, як шкіра голови та обличчя. На обличчі та в складках шкіри слід використовувати тільки м’які стероїдні креми або мазі, наприклад, Гідрокортизон. Для товстих бляшок на розгинальних поверхнях потрібні сильнодіючі кортикостероїди, наприклад, бетаметазон Целестодерм, Бетазон або клобетазол Дермовейт, Кловейт, Клобескін;
• продукти з кам’яновугільною смолою (дьогтем) — зменшують оборот клітин шкіри, знижують запалення та запобігають лущенню. Доступні креми, мазі, лосьйони, пасти, засоби для догляду за шкірою голови, добавки для ванн та шампуні, які містять кам’яновугільну смолу. Продукти можуть мати неприємний запах і забруднити одяг. У деяких людей вони можуть спричинити подразнення шкіри, яка може стати чутливою до сонячних променів. Продукти з кам’яновугільною смолою не слід застосовувати протягом перших трьох місяців вагітності. Однак їх можна використовувати на пізніших термінах вагітності та під час грудного вигодовування;
• антралін (дитранол) — ефективний засіб, який наноситься безпосередньо на шкіру. Цей протизапальний препарат лікує товсті псоріатичні плями, які зазвичай важко піддаються лікуванню;
• саліцилова кислота — послаблює лусочки псоріазу та сприяє їх легкому видаленню. Її часто комбінують з іншими видами лікування, які працюють краще після зняття луски саліциловою кислотою;
• тазаротен — засіб, який іноді використовується для лікування при псоріазі. Це препарат на основі вітаміну А. Його поширеним побічним ефектом є подразнення нормальної навколишньої шкіри. Це можна звести до мінімуму, наносячи тазаротен економно на бляшки та уникаючи контакту з нормальною шкірою. Лікування тазаротеном не можна застосовувати при вагітності або годуванні груддю, оскільки це може завдати шкоди дитині;
• інгібітори кальциневрину — топічні такролімус мазь Протопік та пімекролімус крем Елідел ефективні на чутливих ділянках. Ці засоби добре підходять для області обличчя, що дозволяє пацієнтам мінімізувати постійне використання місцевих кортикостероїдів.

Іноді людям з тяжкою формою псоріазу призначають інтенсивні курси лікування з використанням кремів або мазей, описаних вище, але у сильніших концентраціях та зі спеціальними пов’язками.

Фототерапія

Світлотерапія при псоріазі полягає у впливі на шкіру ультрафіолетового випромінювання. Її можна проводити вдома або у лікарні.

Ультрафіолетове випромінювання типу B (UVB) є ефективним способом уповільнення росту клітин шкіри. Люди, які отримують терапію, піддаються впливу джерела випромінювання UVB протягом встановленого періоду часу.

Інший вид фототерапії називається ПУВА — Псорален та ультрафіолетове випромінювання в діапазоні А. Вона включає прийом таблеток Псорален, які посилюють вплив УФ-випромінювання на шкіру. Потім пацієнт відвідує лікарню для регулярних сеансів під спеціальним світлом, що випромінює ультрафіолет А (UVA).

Ексимерний лазер, що випромінює УФВ випромінювання, є альтернативою для лікування локалізованих областей псоріазу шкіри. Він дозволяє впливати лише на уражені ділянки. Таким чином, для псоріатичних бляшок можна використовувати більш високі дози УФВ на кожному сеансі лікування, порівняно з традиційною фототерапією.

Пацієнтам не рекомендується відвідувати солярії та слід проконсультуватися з лікарем про перебування на сонці та захист від сонячних променів.

Системні препарати

Системні препарати використовуються для пацієнтів з ураженням понад 5% площі поверхні тіла або меншим, але виснажливим захворюванням. Щоб контролювати симптоми, деяким людям необхідно приймати ліки у формі таблеток, рідин або ін’єкцій:

• пероральні ретиноїди — синтетична форма вітаміну А, яка зазвичай діє протягом кількох місяців та схвалена для лікування більшості типів псоріазу;
• імунодепресанти — призначають людям з важким псоріазом. Наприклад, Метотрексат, циклоспорин Сандімун Неорал;
• інгібітори ФДЕ 4 — допомагають зменшити запалення при псоріазі та псоріатичному артриті.

Препарати другого рівня з меншою кількістю підтверджуючих даних включають: Гідроксисечовина Медак, Сульфасалазин, азатіоприн Імуран, лефлуномід Лефно, такролімус Програф та тіогуанін Ланвіс. Дані не підтримують використання системних кортикостероїдів у людей із псоріазом.

Біопрепарати

Біологічні агенти вважаються найбільш результативними методами лікування помірного та тяжкого псоріазу. Вони мають відмінну короткострокову і довгострокову ефективність і хорошу переносимість.

Біопрепарати для лікування псоріазу включають:

• інгібітори фактора некрозу пухлини-альфа (ФНП-альфа) — адалімумаб Хуміра, етанерцепт Енбрел, інфліксимаб Ремікейд;
• інгібітори інтерлейкіну 12 та/або 23 (ІЛ-12, ІЛ-23) — устекінумаб Стелара, рисанкізумаб Скайрізі;
• інгібітори інтерлейкіну 17 (IL-17) — секукинумаб Скафо.

Комбіноване лікування

Деякі схеми лікування використовують комбінацію інгредієнтів. Наприклад, якщо кальцитріол працює недостатньо ефективно, тоді застосовують кальципотріол у поєднанні зі стероїдом.

Як відомо, використовувати стероїд протягом тривалого часу недоцільно. Тому однією зі стратегій лікування є комбінація кальципотріолу зі стероїдами протягом чотирьох тижнів, що чергується з монотерапією кальцитріолом протягом чотирьох тижнів. Можуть також застосовуватись інші комбінації, такі як препарат кам’яновугільної смоли та стероїд.

Іноді використовуються інші стратегії ротації. Наприклад, після того, як загострення припинилося, лікування проводиться лише у вихідні дні.

Лікування шкіри голови часто містить комбінацію інгредієнтів, таких як стероїд, кам’яновугільна смола та саліцилова кислота.

Дієта

Щодо ролі дієти під час лікування псоріазу існує певна невизначеність. У 2018 р. на основі систематичного огляду літератури Медична рада Національного фонду псоріазу випустила рекомендації щодо харчування для дорослих із псоріазом. Автори знайшли докази на підтримку зниження ваги за допомогою гіпокалорійної дієти як доповнення до стандартної медикаментозної терапії у дорослих із надмірною вагою або ожирінням (індекс маси тіла [ІМТ] ≥25), а також безглютенової дієти у людей з підтвердженою целіакією.

Для рекомендацій добавок, включаючи риб’ячий жир, вітамін D, селен та вітамін B12 недостатньо доказів їх ефективності при псоріазі. Додаткове дослідження також необхідне для вивчення впливу певних режимів харчування. Когортне дослідження, проведене у Франції, виявило зворотний зв’язок між тяжкістю псоріазу та ступенем дотримання середземноморської дієти (з високим вмістом фруктів, овочів, бобових, злаків, хліба, риби, горіхів та оливкової олії першого віджиму). Однак даних недостатньо, щоб підтвердити позитивний ефект цієї дієти.

Чим небезпечний псоріаз

Люди з псоріазом схильні до більш високого ризику розвитку інших ускладнень, що підтверджує необхідність постійного лікування хвороби. Дослідники виявили зв’язок між псоріазом, діабетом та захворюваннями нирок, серед інших захворювань.

Люди з псоріазом на шкірі схильні до підвищеного ризику розвитку:

• псоріатичного артриту;
• інфаркту та інсульту;
• метаболічного синдрому, включаючи діабет 2 типу;
• ожиріння;
• хвороб печінки та нирок;
• депресії та тривоги;
• деяких видів раку;
• хвороби Крона.

Пацієнти з псоріазом частіше мають фактори ризику серцево-судинних захворювань, такі як високий рівень холестерину та інших жирів у крові (гіперліпідемія), високий артеріальний тиск (гіпертонія) та діабет.

Люди можуть відчувати збентеження через проблему зі шкірою та формувати негативне уявлення про своє тіло. Вони можуть уникати певних видів діяльності, таких як плавання, через страх оголити шкіру та інших людей, які її побачать. Можуть постраждати особисті стосунки. У деяких людей розвивається тривога та депресія.

Профілактика

На жаль, немає способу повністю запобігти псоріазу. Але існують заходи, які можна вжити для покращення симптомів та зменшення кількості загострень:

• приймати щоденні ванни;
• зволожувати шкіру;
• уникати тригерів.

У деяких людей холодна чи спекотна погода може спричинити загострення. Взимку можна частіше зволожувати шкіру, а влітку уникати перебування на сонці. Пошкодження шкіри є ще одним поширеним тригером. При цьому псоріаз іноді загострюється після гоління чи нанесення татуювань, пірсингу, подряпин або укусів комах.

Прогноз

Псоріаз у кожної людини протікає по-різному. Бляшковий псоріаз є стійким (хронічним) станом із загостреннями, які приходять і зникають. Однак деякі дослідження показали, що з часом він може повністю зникнути приблизно у 1 із 3 осіб. Деякі люди живуть кілька років без псоріазу, а потім він може знову спалахнути.

Менш поширений краплеподібний псоріаз зазвичай повністю минає за кілька місяців. Але у людини, яка перенесла епізод цього захворювання, є більш висока ймовірність розвитку хронічного бляшкового псоріазу.

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає псоріаз серйозною глобальною проблемою. Близько 125 мільйонів людей у всьому світі страждають на це захворювання, і воно більш поширене в країнах з високим рівнем доходу. Псоріаз середнього та тяжкого ступеня може впливати на якість життя людини, що призводить до інвалідності, соціальної стигматизації та ізоляції.

Поширені питання