Олександр Демидюк: «Регулярне відвідування ендокринолога може запобігти багатьом захворюванням»

Про проблеми в роботі державних медичних закладів, про вплив залоз внутрішньої секреції на вагу та самопочуття людини, про те, як попередити небезпечні захворювання жінок в період менопаузи та багато іншого розповів заступник директора КНП «КМКЕЦ» з хірургічної допомоги, хірург-ендокринолог вищої кваліфікаційної категорії – Олександр Демидюк.

– Олександре Павловичу, розпочати хотілося б з особистого питання, яке актуальне сьогодні для багатьох – Ви вже вакцинувалися від Соvid-19? Якщо так, то якою вакциною?

– Я вважаю, що щеплення проти Соvid-19 робити однозначно потрібно: вже двічі вакцинувався Pfizer. Це було ще на початку червня цього року, під час другої хвилі вакцинації медиків. І вважаю, що це обов’язково потрібно робити всім, будь-якою вакциною.

Протипоказань для вакцинації практично не існує. Ймовірні ускладнення дуже рідкісні і вони не можуть бути причиною відмови від вакцинації, бо користь буде набагато більшою. Тому що, коли захворіє не вакцинована людина, особливо похилого віку або з іншої групи ризику – коли мова йде про нові штами, які до нас обов’язково прийдуть – то це може нести ризики важких ускладнень і навіть бути смертельно небезпечним.

В порівнянні з цими ризиками, реакції на вакцину зовсім не значущі. Які можуть бути ускладнення від вакцинації? Вони, як правило, не суттєві – це підвищення температури, слабкість та больові відчуття в місці ін’єкції. Я та мої колеги здавали тест на антитіла до щеплення та після, і ми бачили підтверджено високу результативність вакцинації. Тому це конче необхідно робити всім, я переконаний. В мене вся сім’я вакцинована – всі різними вакцинами, це не має принципового значення. Головне – тепер ми захищені.

– Як працюється сьогодні лікарям, які проблеми найбільше хвилюють?

– Для нас дуже актуальним залишається питання медичної реформи та змін, що відбулись у зв’язку з цією реформою в роботі медицини. Мова про стосунки державних медичних закладів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), яка згідно медреформи, тепер нас фінансує. Зокрема – про передбачені НСЗУ тарифи, які не відповідають реальним витратам на надання медичних послуг… Це те, що турбує сьогодні абсолютно всіх лікарів

Основне питання – тарифи за надання медичних послуг. Згідно нормативів НСЗУ, ціна, наприклад, хірургічного оперативного лікування в стаціонарі і терапевтичного лікування є однаковою. Такого бути не може.

Ще один приклад, нереальності запроваджених тарифів (вартості медичної послуги, яку держава оплачує державним медзакладам через НСЗУ) – оперативне втручання в хірургічному стаціонарі. Наприклад, операції на щитоподібній залозі. Загальновідомо, що всі операції мають свої особливості, наприклад, є операції, яка виконується 35-40 хвилин, а є такі операції, які тривають по 5 годин і більше. А ціна, передбачена НСЗУ за них – однакова. Хіба таке може бути?

Треба доопрацювати ці питання. Але тарифи практично не змінювались протягом вже близько 1,5 року. Ще рік тому я бачив телепередачу, де Борис Михайлович Тадуров говорив з цього приводу: ну як можна вилікувати інфаркт за 8 тис. грн, коли перша доба лікування пацієнта з інфарктом коштує набагато більше, враховуючи необхідність проведення коронаграфії, стентування та ін.

Ще одне болюче питання – затримки зарплати на 1,5-2 місяці. На сьогоднішній день ми отримали зарплату за червень, а сьогодні – середина серпня 2021 р. І так у всіх. Розумію, що економічна ситуація в країні досить складна, що йде багато витрат на боротьбу з поширенням Соvid-19, але це потрібно вирішувати. В цій ситуації багато медиків звільняються, і це може бути загрозою до існування державних медичних закладів.

Бували випадки, коли медичні сестри та санітарки, які живуть не в Києві, не мали грошей, щоб доїхати на роботу. Так не повинно бути…

– Коли ми говоримо про ЗМІ, то там доноситься тільки позитивна інформація: що МОЗ активно проводить вакцинацію, що в рамках програми Велике будівництво будуть будувати обласні дитячі і дорослі лікарні в кожній області, а та ситуація про яку ви розповідаєте, яка дуже важлива, яка не дає щоденно працювати лікарям – вона не доноситься.

– Справа в тому, що МОЗ до цього не має жодного відношення, бо не має впливу на НСЗУ. Ці питання стосуються виключно НСЗУ, яка розробила дані тарифи,затвердили і зобов’язала всі держзаклади працювати за ними.

Про діяльність МОЗ я можу відгукнутись тільки позитивно. Наше профільне міністерство, наприклад, прикладає багато зусиль в напрямку боротьби з коронавірусом і забезпечення вакцинами та процесом вакцинації. І тут треба вклонитися їм ті зусилля, які вони докладають для цього. Адже зараз вакцини доступні у великій кількості, є вибір, аби були бажаючі вакцинуватись.

– На Вашу думку, до кого треба звертатись, щоб це було за адресою, для вирішення проблемних питань в роботі медичних державних закладів сьогодні?

– Є профільні асоціації, які мають піднімати всі ці питання, але ситуація на сьогодні лишається незмінною. МОЗ відношення до всієї цієї ситуації, звичайно, не має, адже згідно медичної реформи – всіма фінансовими питаннями тепер опікується НСЗУ.

Департамент охорони здоров’я м. Києва намагається підтримувати комунальні медичні заклади міста, забезпечуючи їх сучасною медичною апаратурою, проводячи оплату комунальних послуг, але вони не мають фінансових повноважень, щоб допомагати медзакладам з виплатами зарплати та іншого фінансового забезпечення. Це виключно прерогатива НСЗУ. Ці проблемні питання мають вирішуватись на рівні Кабміну, і ми сподіваємось на позитивні зміни.

– Тепер повернемось до питань ендокринології. Дуже часто пацієнти ототожнюють ендокринну систему і візит до ендокринолога тільки з щитоподібною залозою, але ж до залоз внутрішньої секреції відносяться багато інших. Розкажіть, будь ласка, про найбільш поширені види захворювань, пов’язаних з неправильною роботою органів внутрішньої секреції?

– Захворювання щитоподібної залози – одне з найбільш поширених патологій ендокринної системи. На другому місці після захворювань щитоподібної залози серед ендокринної патології є цукровий діабет, який може бути двох типів. Перший тип – інсулінозалежний, пов’язаний з тим, що бета-клітини підшлункової залози не секретують інсулін. Діабет 2-го типу пов’язаний з порушенням вуглеводного обміну.

Діабет 2-го типу найбільш поширений, на нього припадає близько 90% діабету. З одного боку складається враження, що це менш складне захворювання, аніж діабет 1-го типу. Але цей тип діабету, як показує статистика, має більшу долю інвалідизацій, ніж інсулінозалежний діабет.

Пацієнти, які приймають інсулін, більш дисципліновані: вони розуміють, що треба вчасно та системно вимірювати рівень глюкози, вчасно колоти інсулін, суворо дотримуватись спеціальної дієти, систематично консультуватися з лікарями. А пацієнти з діабетом 2-го типу часто вважають, що це захворювання не є серйозним: не регулярно приймають цукрознижуючі препарати та не ретельно контролюють рівень цукру в крові. Тобто ставлення самої людини до цього захворювання трішки зневажливе.

Але діабет обох типів – це складне і дуже серйозне захворювання, адже воно впливає на кровопостачання всіх органів людини, пошкоджуючи судини невеликого діаметру, вражаючи найчастіше такі органи, як: нирки, сітківка, органи центральної нервової системи та судини нижніх кінцівок. При некомпенсації захворювання – це приводить до інвалідизації людини та навіть смерті від наявних ускладнень.

Некомпенсований цукровий діабет є частою причиною важкого перебігу захворювання на Соvid-19. Тому це питання повинно стати об’єктом окремої розмови з лікарями діабетологами для того, щоб Ви могли донести проблематику діабету до широкого загалу.

– Якщо ми говоримо про жінок в період після менопаузи, як впливає гормональний збій на загальне самопочуття та психоемоційний стан людини, яким чином можна правильно діагностувати та стабілізувати гормональний фон людини?

– Під час менопаузи у всіх абсолютно жінок виникають ці зміни. Це певний фізіологічний стан, який хтось переносить без будь-яких втрат і відчуттів, а хтось має серйозні клінічні прояви. Проте це той стан, який абсолютно безпечно і легко може бути стабілізовано, якщо звернутись за консультацією до лікаря. Наприклад, в нашому центрі (Київський міський клінічний ендокринологічний центр) є фахові гінекологи-ендокринологи, які знають як провести необхідне обстеження і як компенсувати цю ситуацію. Все це медикаментозно компенсується, майже без появи негативних відчуттів.

– На Вашу думку, як можна запобігти появі на даному етапі захворювань, пов’язаних з сильним коливанням рівня гормонів, у тому числі як міома та ендометріоз?

– Є проблема, яка пов’язана з ризиками для жінок в період менопаузи. Це процес, який несе не тільки емоційні переживання та відчуття, які згодом зникають, але ряд захворювань та проблем, які можуть залишаться і після менопаузи. Наприклад, це остеопенія та остеопороз.

У всіх абсолютно жінок в менопаузі порушується обмін кальцію в організмі: кістки втрачають кальцій, стають більш ламкими, і це може приводити до паталогічних переломів і як наслідок – до ввжких інвалідізацій.

Це дуже важлива проблема, якою також займається наш центр. В минулому році департамент охорони здоров’я КМДА придбав для нашого центру один з найсучасніших рентегенденситометрів, який дозволяє визначити щільність кісткової тканини і визначити ступінь порушень кальцієвого обміну.

Якщо патологія виявлена на ранній стадії, тоді є дуже багато методів, щоб цю ситуацію виправити. Адже є препарати кальцію, вітамін Д і препарати, які допомагають кальцію «зайти» в кістки і там утримуватись. Тобто, якщо в період менопаузи вчасно звернутись до лікаря, можна попередити багато захворювань та стабілізувати ситуацію.

– Зараз з’явилася мода на вживання вітаміну Д у боротьбі з депресивними станами. Нерідко, прочитавши поради в інтернеті, сподіваючись, що це цілком безпечно, без попередніх аналізів люди починають вживати вітамін Д у дозуванні 5000 одиниць. Активізувалось вживання даного вітаміну і у зв’язку з проблематикою Соvid-19. Що Ви можете порадити з цього приводу?

– Діагностику дефіциту вітаміну Д можна легко провести в багатьох лабораторіях та призначити його профілактичний прийом. Що стосується прийому цього препарату у великих дозах, як профілактика Сovid та у боротьбі з ним, то такі повідомлення зустрічаються, але наскільки це ефективно, цього точно ніхто не знає. Адже ми живемо разом з коронавірусом тільки 1,5 роки.

Захоплюватися прийомом великих доз не потрібно, а для профілактики – це дуже необхідний препарат, бо якраз саме вітамін Д регулює всмоктування кальцію і його обмін в організмі. В будь-якому випадку, у кожної людини є свої особливості та вихідні дані, так би мовити, тому консультація з лікарем – завжди найкращий варіант!

– Ми всі дуже боїмось онкологічних захворювань, дайте будь ласка, інформацію про те, які ризики онкозахворювань можна контролювати при системному відвідуванні лікаря-ендокринолога? На Вашу думку, як можна запобігти появі на даному етапі таких захворювань, пов’язаних з сильним коливанням рівня гормонів, як міома та ендометріоз?

– Перша порада – регулярне, хоча б раз на рік відвідування лікаря ендокринолога та двічі на рік – гінеколога з проведенням необхідної діагностики. Наприклад, в нашому центрі є гінекологи-ендокринологи, які займаються саме профілактикою цих захворювань та мають можливості сучасного консервативного та інструментального лікування.

Коли жінка вступає в період менопаузи, вона повинна дуже уважно ставитись до свого здоров’я, контролювати рівень гормонів щитоподібної залози, УЗД, рівень кальцію, вітаміну Д.

Коли ми говоримо про гінекологічні аспекти, то тут найоловніше – це профілактика онкологічних захворювань. Більш загрозливо, ніж ендометріоз чи паталогічний клімакс, є рак шийки та тіла матки. Тому, обов’язково двічі на рік – огляд гінеколога з УЗД, проведення цитологічних досліджень та ін обстежень. Тут найголовніше – профілактика онкологічних захворювань, щоб запобігти непоправним наслідкам.

– А які види онкологічних захворювань, пов’язані з роботою щитоподібної залози?

– Дефіцит гормонів щитоподібної залози та інші чинники впливають таким чином, що спочатку залоза компенсаторно збільшується в розмірах, а згодом на цьому фоні можуть з’являтися пухлинні утворення та рак щитоподібної залози.

Захворювання на рак щитоподібної залози в Києві та Київській області в рази більший ніж в середньому по Україні, як наслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

В групі ризику – люди, яким на момент аварії було до 18 років.

За час пандемії кількість хворих, які звертаються до ендокринологічних центрів зменшилась, але збільшилась кількість занедбаних випадків, у тому числі раку щитоподібної залози. 

Щорічний огляд у ендокринолога, а при наявності захворювання – двічі на рік, може допомогти не тільки утримувати ситуацію під контролем, але й запобігти численним ускладненням.

Наприкінці, ще раз хочу наголосити, що люди повинні приходити на консультацію до лікаря-ендокринолога, задавати необхідні аналізи та УЗД щитоподібної залози та ін. дослідження, якщо призначить лікар. Адже регулярне відвідування ендокринолога може допомогти не тільки вилікувати, але й запобігти багатьом захворюванням.

– Олександре Павловичу, в топі запитань до ендокринолога – вплив роботи ендокринної системи на вагу людини. Якщо людина має надлишкову вагу, в яких випадках причиною може бути неправильна робота залоз внутрішньої секреції і щитоподібної, зокрема? Як це правильно діагностувати та лікувати?

– Дійсно, ендокринна система має до цього відношення. Не у всіх випадках, але в окремих – так. Це може бути пов’язано зі зниженням обміну речовин, викликаним порушенням в роботі щитоподібної залози, яка цей обмін регулює. І при зниженому обміні речовин, тобто коли утилізація, метаболізм продуктів харчування сповільнюється, знижується фізична активність людини, відбувається набір надлишкової ваги та ожиріння.

– Яким чином можна точно виявити, що зайва вага пов’язана саме з неправильною роботою щитоподібної залози?

– Здати кров на гормони в будь-якій лабораторії. Це абсолютно доступно. Будь-який лікар, не тільки ендокринолог, але і сімейний лікар, може дати направлення на аналізи, щоб перевірити стан роботи щитоподібної залози. 

Основною причиною збільшення маси тіла при порушеннях в роботі щитоподібної залози може бути знижена функція щитоподібної залози – гіпотиреоз. Коли виявляється це захворювання, потрібно звертатись до ендокринолога та проводити лікування. Все це досить легко діагностується та, як правило, ефективно лікується, в тому числі і через призначену цілком безпечну гормонотерапію.

– Неправильний обмін речовин та зайва вага можуть бути наслідками аутоімунного тиреоїдиту. Як правильно діагностувати це захворювання, які ризики воно несе та яку систему лікування потрібно буде пройти пацієнту для стабілізації роботи щитоподібної залози?

– Дійсно, аутоімунний тиреоїдит є однією з основних причин виникнення гіпотиреозу. Це аутоімунне захворювання, коли в організмі людини виробляються антитіла проти певних субстанцій щитоподібної залози. Вони атакують щитоподібну залозу, викликаючи загибель її клітин. Як наслідок, може збільшуватися розмір щитоподібної залози, як компенсаторна функція. Далі можуть з’являтися вузли, в тому числі пухлинні утворення, не рідко – злоякісні пухлини. 

Гіпотиреоз обумовлює зниження функцій всіх, без винятку, органів і систем, що може розвиватися досить повільно і бути довго не помітним для людини. Наслідки можуть бути незворотні. Але найчастіше, якщо вчасно звернутися до лікарів-ендокринологів та розпочати лікування, в тому числі гормональне, то можна цю ситуацію виправити повністю в досить короткий період. 

– Якщо людина з якихось причин не бажає приймати гормональну терапію, які наслідки для організму буде вона мати при аутоімунному тиреоїдиті?

– Гормони щитоподібної залози призначаються для лікування гіпотиреозу та ін. захворювань щитоподібної залози. Аутоімунний тиреоїдит та йододефіцит – основна причина гіпотиреозу. 

Пацієнт відмовляється приймати гормони по двум причинам. Перша – йому не пояснили необхідність і безпечність прийому гормональних препаратів (оскільки вони жодного відношення не мають до тих гормонів, які змінюють зовнішність людини, наприклад – глюкокортикоїдів). Ці препарати безпечно приймаються роками і десятиріччями, не змінюючи високого рівня якості життя людини.

Друга причина – коли є непереносимість гормону щитоподібної залози, але це буває вкрай рідко. Якщо людина принципово відмовляється від гормонального лікування, то тут уже справа і відповідальність перед своїм здоров’ям самої людини. Наслідки відмови від прийому гормонів – загострення хвороби.

– Чи можуть гіпотиреоз та аутоімунний тиреоїдит впливати на здатність жінки до зачаття і виношування дитини? За Вашими спостереженнями, в яких випадках проблеми в роботі щитоподібної залози жінок можуть бути перешкодою на етапі вагітності жінок? 

– Це дуже важливе питання. Особливо коли мова йде про вагітних, бо тут важливу роль відіграє йододефицит у жінки, який теж може бути причиною вродженого гіпотиреозу. Йод – це мікроелемент, без якого вироблення гормонів щитоподібної залози є неможливим. І при серйозному йододефіциті страждає можливість щитоподібної залози виробляти ці гормони, що також веде крім аутоімунного тиреоїдиту, до гіпотиреозу. Проблема йододефіциту актуальна для всього світу. Нею опікується Всесвітня організація охорони здоров’я, ЮНЕСКО, при якій є навіть Комітет по боротьбі з йододефіцитом. 

Є дослідження, що проводило ЮНЕСКО, які демонструють зниження рівня IQ на 25-30% в тих регіонах або країнах, де є йододефіцит. Це пов’язано з йододефіцитом та гіпотиреозом у вагітних жінок.

– Якщо жінка не знала про гіпотиреоз і завагітніла, які це може мати наслідки?

– Якщо під час вагітності жінка страждає на гіпотиреоз, дитина не народжується здоровою. Вроджений гіпотиреоз – це дуже складне і серйозне ускладнення у дитини, яке потім важко піддається лікуванню. 

Американські дослідники виявили, що при вродженому гіпотиреозі в п’ять разів частіше виникають будь-які вади розвитку дитини. А що стосується центральної нервової системи, то вона страждає першою, тому що гормони щитовидної залози, якщо їх не вистачає, впливають на її розвиток. Навіть якщо дитина народжується повноцінною фізично, то його інтелектуальні здібності істотно нижче, ніж діти тих мам, у яких при вагітності таких ситуацій не було.

– Чи може захворювання щитоподібної залози негативно позначитись або стати перешкодою зачаттю дитини?

– Про процес зачаття сказати важко, але ми знаємо що як підвищений рівень гормонів щитоподібної залози (тиреотоксикоз), так і гіпотиреоз, можуть мати вплив на процес виношування.

– Що потрібно знати майбутній мамі на етапі підготовки та вагітності, з точки зору ендокринолога, щоб її дитина народилась не тільки фізично, але й розумово здоровою та повноцінною?

– Дуже важливо жінкам перед плануванням вагітності здати аналізи крові на гормони щитоподібної залози та зробити УЗД. Навіть при виявленні патології це все досить легко може компенсуватись лікарем ендокринологом, без будь яких негативних наслідків у майбутньому.

Але в чому є реальна проблема? В Україні вагітні жінки стають на облік до жіночої консультації десь на 12 тижні вагітності, а це вже невчасно. Бо най вразливіший період для розвитку дитини в утробі матері, при наявності у матері йододефіциту та гіпотиреозу – це період, починаючи з 7-8-го до 12-14 тижнів вагітності.

Коли вагітна приходить до ендокринолога вже на 12-му тижні, важко врегулювати існуючі порушення лікувальними заходами. Тому дуже важливо донести до жінок, які планують вагітність, що на етапі підготовки до вагітності жінкам в обов’язковому порядку потрібно провести перевірку роботи щитоподібної залози.

Навіть на етапі планування вагітності лікарі рекомендують приймати жінкам препарати йоду, приблизно в дозі 100 мкг на добу, а під час вагітності – 200-250 мкг. 

Навіть на етапі планування вагітності лікарі рекомендують приймати жінкам препарати йоду, приблизно в дозі 100 мкг на добу, а під час вагітності – 200-250 мкг. У США, де є виражений йододефіцит, американські лікарі призначають дозування 250-300 і більше мкг йоду на добу на весь період вагітності і грудного годування.

Бо це єдиний можливий спосіб не допустити розвитку вродженого гіпотиреозу у дитини. Коли дитина підростає і може вживати дитячі суміші для харчування, жінка може вже зменшити прийом йоду, бо він міститься в дитячих сумішах.

Тому профілактика йододефіциту має дуже важливе значення у вагітних.