L-лізину есцинат інструкція по застосуванню

• діюча речовина: 1 мл розчину містить есцинової солі 2,6-діаміногексанової кислоти, в перерахуванні на 100 % речовину 1,0 мг;
• допоміжні речовини: етанол 96 %, пропіленгліколь, вода для ін’єкцій.

Прозора безбарвна рідина.

Фармакодинаміка.

Препарат чинить протизапальну, протинабрякову та знеболювальну дію. Есцин знижує активність лізосомальних гідролаз, що запобігає розщепленню мукополісахаридів у стінках капілярів та у сполучній тканині, яка їх оточує, і тим самим нормалізує підвищену судинну та тканинну проникність і проявляє антиексудативну (протинабрякову), протизапальну та знеболювальну дію. Препарат підвищує тонус судин, чинить помірний імунокоригуючий та гіпоглікемічний ефекти.

Фармакокінетика.

Не вивчалась.

У складі комплексної терапії набряків головного мозку травматичного, нетравматичного і постопераційного генезу, в тому числі, з внутрішньочерепними крововиливами, підвищенням внутрішньочерепного тиску і явищами набряку-набухання.

Набряки спинного мозку травматичного, нетравматичного, післяопераційного генезу.

Лікворно-венозні порушення при хронічних порушеннях мозкового кровообігу (ХПМК) і вегето-судинної дистонії.

Набряки м'яких тканин із залученням опорно-рухового апарату, що супроводжуються локальними розладами їх кровопостачання і больовим синдромом; набряково-больові синдроми хребта, кінцівок; тяжкі порушення венозного кровообігу нижніх кінцівок при гострому тромбофлебіті, що супроводжуються набряково-запальним синдромом.

• підвищена чутливість до L-лізину есцинату та/або інших компонентів препарату;
• активне продовження кровотечі, що супроводжується нестабільною гемодинамікою;
• тяжкі порушення функції нирок;
• тяжкі порушення функції печінки.

В окремих хворих на гепатохолецистит при призначенні препарату можливе короткочасне підвищення активності трансаміназ та білірубіну (прямої фракції), що не становить загрози для хворих і не потребує відміни препарату.

Цей лікарський засіб містить від 0,9 до 1,1 г етанолу (алкоголю) в 1 ампулі. Може бути шкідливим для пацієнтів, хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні дітям, пацієнтам із захворюваннями печінки та хворим на епілепсію.

Застосування препарату у період вагітності або годування груддю протипоказане. На час лікування слід припинити годування груддю.

Препарат протипоказаний дітям віком до 1 року.

Препарат вводять суворо внутрішньовенно або внутрішньовенно крапельно. Неприпустимим є внутрішньоартеріальне введення препарату.

Препарат рекомендується вводити шляхом повільних в/в інфузій після розведення до об’єму 15-50 мл 0,9% розчином натрію хлориду.

Оптимальна рекомендована тривалість курсу лікування становить 5-10 днів щоденного введення препарату.

Максимальна добова доза для дорослих – 25 мл.

Рекомендовані добові дози:

Для дорослих:

Рекомендована добова доза препарату становить 5-10 мл.

При станах, що загрожують життю хворого, добову дозу збільшують до 20 мл, розділивши на 2 введення, курс лікування становить до 8 діб.

При лікворно-венозних порушеннях при ХПМК і вегето-судинній дистонії – по 10 мл на добу, курс лікування становить 10 діб.

У дітей разова доза становить:

• 1-5 років – 0,22 мг L-лізину есцинату на 1 кг маси тіла;
• 5-10 років – 0,18 мг/кг; 10 років і старше – 0,15 мг/кг маси тіла. Препарат вводити 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування – від 2 до 8 днів, в залежності від стану хворого та ефективності терапії.

Симптоми: відчуття жару, тахікардія, менорагія, нудота, печія, біль в епігастрії.

Лікування: симптоматична терапія.

При індивідуальній підвищеній чутливості до есцинату в окремих хворих можливі:

• алергічні реакції: шкірний висип (папульозний, петехіальний, еритематозний), свербіж, гіперемія шкіри, гіпертермія, кропив’янка, у поодиноких випадках – набряк Квінке, анафілактичний шок;
• з боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії, у поодиноких випадках – хитка хода, порушення рівноваги, короткочасна втрата свідомості;
• з боку печінки та біліарної системи: підвищення рівня трансаміназ і білірубіну;
• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, у поодиноких випадках – блювання, діарея, біль у животі;
• з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, тахікардія, біль за грудниною;
• з боку органів дихання: у поодиноких випадках – відчуття нестачі повітря, задишка, бронхообструкція, сухий кашель;
• місцеві реакції: печія по ходу вени при введенні, флебіт, біль та набряк у місці введення;
• інші: загальна слабкість, озноб, відчуття жару, біль у попереку, пітливість.

При лікуванні L-лізину есцинатом® можливе призначення інших лікарських засобів за відповідними показаннями (протизапальних, аналгетиків, антимікробних).

Препарат не слід застосовувати одночасно з аміноглікозидами, бо це може підвищувати їх нефротоксичність. У випадку тривалої терапії антикоагулянтами, яка проводилася перед призначенням L-лізину есцинату®, або при необхідності одночасного застосування L-лізину есцинату® та антикоагулянтів необхідно проводити корекцію дози останніх (знижувати дозу) та контролювати протромбіновий індекс.

Зв’язування есцину з білками плазми утруднюється при одночасному застосуванні антибіотиків цефалоспоринового ряду, що може підвищувати концентрацію вільного есцину в крові з ризиком розвитку побічних ефектів останнього.