Натрію Аденозинтрифосфат-Біофарма інструкція по застосуванню

Біофарма, ПрАТ, м.Київ, Україна

Антиаритмічні препарати IВ класу.

Фармакодинаміка. Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) є природною складовою частиною багатьох органів і тканин організму людини і тварин. У найбільшій кількості міститься в скелетних м’язах. Є природною макроергічною сполукою. Утворюється в організмі внаслідок окисних реакцій і в процесі гліколітичного розщеплення вуглеводів. Під впливом натрію аденозинтрифосфату розслаблюється гладка мускулатура, полегшується проведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження з блукаючого нерва на серце, підвищується скоротливість міокарда. Це метаболічний засіб, наділений антиаритмічним ефектом, чинить також гіпотензивну дію, розширює коронарні і мозкові артерії. У процесі метаболізму АТФ пригнічує автоматизм синусо-передсердного вузла і волокон Пуркіньє (блокада кальцієвих каналів і збільшення проникності для іонів калію). Покращує мозковий кровообіг, бере участь у проведенні нервових імпульсів у холінергічних і адренергічних синапсах. Фармакокінетика. Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м’язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини тощо.). У подальшому продукти розпаду включаються у синтез АТФ.

У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкової тахікардії, при спазмах периферичних судин (переміжна кульгавість, хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). При периферичних, змішаних і центральних формах спадкової пігментної дегенерації сітківки ока.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонтів препарату; кардіогенний шок ті інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.

Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.Внутрішньовенно препарат вводити повільно, після чого необхідно виміряти артеріальний тиск.Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.Діти.

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Натрію аденозинтрифосфат-Біофарма вводять внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2-3 дні призначають внутрішньом’язово по 1 мл 1 % розчину 1 раз на день, у наступні дні - по 1 мл 1 % розчину двічі на день або одноразово 2 мл 1 % розчину на день. Курс лікування визначає лікар. При необхідності курс повторити через 1-2 місяці. При спадковій пігментній дегенерації сітківки ввести внутрішньом’язово по 5 мл 1 % розчину двічі на день з інтервалом 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. При потребі курс можна повторити з інтервалом у 8-12 місяців. Для купіювання надшлуночкових тахіаритмій ввести внутрішньовенно 1-2 мл 1 % розчину протягом 5-10 секунд (ефект спостерігається через 20-40 секунд). При необхідності повторно ввести таку ж дозу через 2-3 хвилини.

Симптоми: запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості, аритмія, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, шлуночкові порушення, синусова брадикардія та тахікардія. Також можливий розвиток алергічних реакцій.Лікування: введення препарату негайно припинити і призначити кардіотонічні засоби.Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.З боку органів зору: нечіткість зору.З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.

При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії.Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.

1 рік.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 оС до 8 оС.

По 1 мл 1 % розчину в ампулі. У пачках по 10 ампул.

Без рецепту.

НесумісністьПрепарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.МісцезнаходженняУкраїна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 9.