Натрію Пара-Аміносаліцилат інструкція по застосуванню

Фармсинтез, ВАТ, Російська Федерація

Протитуберкульозні препарати.

Фармакодинаміка. Натрію пара-аміносаліцилат має бактеріостатичну активність відносно Mycobacterium tuberculosis і належить до резервних протитуберкульозних засобів. Бактеріостатична дія препарату пов’язана з конкуренцією аміносаліцилової кислоти з аналогічною за структурою амінобензойною кислотою у процесі синтезу фолієвої кислоти, яка необхідна для росту і розмноження мікобактерій туберкульозу. Аміносаліцилова кислота включається замість амінобензойної кислоти у процес синтезу фолієвої кислоти, у результаті чого порушується нормальний синтез РНК, ДНК та білків мікобактерій туберкульозу. Для того, щоб натрію пара-аміносаліцилат витиснув амінобензойну кислоту, її необхідно застосовувати у великих дозах. Натрію пара-аміносаліцилат не впливає на інші мікроорганізми. Активність натрію пара-аміносаліцилату проти мікобактерій туберкульозу нижча порівняно з препаратами основної групи для лікування туберкульозу, тому натрію пара-аміносаліцилат застосовують у комбінації з іншими ефективнішими протитуберкульозними препаратами. При монотерапії резистентність мікобактерій туберкульозу до натрію пара-аміносаліцилату розвивається швидко. У випадку комбінованої терапії резистентність мікобактерій туберкульозу розвивається повільніше.Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо натрію пара-аміносаліцилат добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Натрію пара-аміносаліцилат всмоктується краще, чим пара-аміносаліцилова кислота. При пероральному прийомі дози натрію пара-аміносаліцилату, еквівалентної 4 г парааміносаліцилової кислоти, максимальна концентрація у плазмі крові близько 75 мг/мл досягається протягом 0,5-1 години. Тільки 15 % прийнятої дози зв’язується з білками плазми крові. Активна речовина швидко розповсюджується у тканинах та рідинах всього організму (у тому числі в перитонеальній, плевральній, синовіальній), де концентрація значно не відрізняється від концентрації у плазмі крові. Концентрація в цереброспінальній рідині низька, концентрація активної речовини підвищується лише в разі запалення мозкових оболонок. Натрію пара-аміносаліцилат проникає через плацентарний бар’єр та в молоко матері. Приблизно 50 % активної речовини метаболізуєтся в печінці шляхом ацетилування, утворюючи неактивні метаболіти. Період напіввиведення складає 1 годину. У випадку порушення функції нирок період напіввиведення подовжується до 23 годин. 85 % дози виводиться з організму із сечею шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції протягом 7-10 годин. 14-33 % дози виводиться у незміненому вигляді та 50 % – у вигляді метаболітів.

У складі комплексної терапії активних прогресуючих форм туберкульозу, головним чином хронічного фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжних речовин препарату;тяжка печінкова недостатність, гепатит, цироз печінки;тяжка ниркова недостатність;виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка;декомпенсована серцева недостатність;виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;мікседема;амілоїдоз.

Обережно призначати пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, порушеннями функції печінки та нирок, із серцевою недостатністю (у випадку тяжких порушень застосування протипоказано).Обережно призначати пацієнтам при тяжкому атеросклерозі та тромбофлебіті. При появі ознак гепатиту натрію пара-аміносаліцилат слід замінити етамбутолом. Тривале застосування великих доз препарату, в тому числі комбінації з етіонамідом, може спричинити зниження функції щитовидної залози. Гіпотиреоз можна контролювати замісною терапією левотироксином без припинення лікування протитуберкульозними препаратами. Це слід брати до уваги, якщо у хворого на туберкульоз спостерігається гіпофункція щитовидної залози.При застосуванні натрію пара-аміносаліцилату може розвинутися кристалурія. Її утворення сповільнюється при нейтральній або лужній реакції рН сечі.При застосуванні натрію пара-аміносаліцилату можливе порушення згортання крові. Обережно призначати при можливому ризику кровотеч різного походження. Через ризик розвитку гемолітичної анемії з обережністю застосовувати пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Не рекомендується застосовувати натрію пара-аміносаліцилат пацієнтам, яким рекомендовано харчування зі зниженим вмістом іонів натрію.Періодично проводити аналіз крові та сечі, контролювати показники функції печінки.До складу препарату входить лактоза, тому препарат небажано застосовувати пацієнтам з рідкою вродженою непереносимістю галактози, з Lapp-лактазним дефіцитом або глюкозо-галактозною мальабсорбцієюУ період лікування забороняється паління та вживання алкоголю.

У період вагітності або годування груддю застосування препарату протипоказано.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але особам, у яких протягом лікування виникають симптоми печінкової енцефалопатії, слід утримуватися від діяльності, яка потребує швидкості психомоторних реакцій.

Немає інформації щодо обмеження застосування препарату дітям.

Натрію пара-аміносаліцилат застосовують тільки у комбінації з іншими препаратами для лікування туберкульозу.Для зменшення подразнювальної дії на слизову оболонку шлунка препарат необхідно застосовувати після їди. Дорослим призначають по 8-12 г на добу (одноразово). Денну дозу потрібно розділити при поганій переносимості на 2-3 прийоми.Виснаженим хворим (маса тіла менше 50 кг), а також у випадку поганої переносимості дозу знижують до 4-8 г на добу.Дітям призначають по 200 мг/кг маси тіла на добу, дозу розподіляють на 2-3 прийоми.Максимальна доза - 12 г на добу. Термін лікування – 8-18 місяців. Пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) доза становить до  8 г (за 2 прийоми).Пацієнтам з печінковою недостатністю немає необхідності зменшувати дозу, однак при лікуванні потрібно контролювати показники функції печінки.Відсутня інформація щодо застосування натрію пара-аміносаліцилату для лікування пацієнтів літнього віку.

Симптоми: нудота, блювання, пронос, може розвинутися психоз.Лікування симптоматичне. Призначити активоване вугілля для затримки всмоктування, промивати шлунок та забезпечити моніторинг життєво важливих функцій.

З боку нервової системи: печінкова енцефалопатія (сплутаність свідомості, сонливість).З боку кровотворної та лімфатичної системи: рідкісні ─ лейкопенія, гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), порушення синтезу протромбіну, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.З боку імунної системи: рідкісні – реакції підвищеної чутливості (підвищення температури тіла, бронхоспазм, еозинофільний інфільтрат у легенях, синдром Леффлера).З боку ендокринної системи: при тривалому застосуванні високих доз – гіпотиреоз.З боку судинної системи: рідко – васкулітиЗ боку шлунково-кишкового тракту: часті – погіршення і втрата апетиту, нудота, блювання, біль у ділянці шлунка, пронос або запор. При появі цих побічних реакцій знижують дозу або короткочасно припиняють застосування препарату.Побічні реакції проявляються меншою мірою, якщо пацієнт дотримується правильного триразового режиму харчування.Порушення функції печінки і/або жовчовивідних шляхів: рідкісні – жовтяниця, гепатит, збільшення та болючість печінки.З боку нирок і сечовивідних шляхів: рідкісні – кристалурія.З боку шкіри і підшкірних тканин: рідкісні – дерматити (кропив’янка або пурпура), екзантеми, ексфоліативний дерматит.З боку скелетно-м'язовоі сполучної тканини: рідкісні біль у суглобах.З боку обміну речовин та травлення: гіпокаліємія (при тривалому застосуванні пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи).

При лікуванні туберкульозу застосовують одночасно кілька препаратів з різним механізмом дії на мікобактерії туберкульозу. При комбінованій терапії сповільнюється розвиток резистентності мікобактерій та відбувається взаємне посилення дії препаратів.Натрію пара-аміносаліцилат уповільнює розвиток резистентності мікобактерій туберкульозу до ізоніазиду і стрептоміцину. У поєднанні з ізоніазидом виникає ризик розвитку гемолітичної анемії.Ефективність натрію пара-аміносаліцилату знижується при одночасному застосуванні з амінобензоатами.При одночасному застосуванні препарату з антикоагулянтами дія антикоагулянтів посилюється, оскільки натрію пара-аміносаліцилат пригнічує синтез протромбіну в печінці.Пробенацид (урикозуричний препарат) затримує виведення препарату із сечею, в результаті чого підвищується концентрація у плазмі крові натрію пара-аміносаліцилату і збільшується ризик токсичності (необхідно змінити дозу).Натрію пара-аміносаліцилат може спричинити порушення всмоктування вітаміну В12 та авітаміноз. У таких випадках рекомендується застосовувати парентеральну форму вітаміну В12.При взаємодії натрію пара-аміносаліцилату з гіпоглікемічними препаратами відбувається ефект посилення гіпоглікемії в крові.При взаємодії натрію пара-аміносаліцилату з капреоміцином або при застосуванні високих доз препарату у пацієнтів літнього віку з периферичними набряками та артеріальною гіпертензією можливий розвиток гіпокаліємії.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

По 3,8 г у пакеті термозварювальному. По 10 або 50, або 100 пакетів у картонній коробці. По 4 г або по 5 г у пакеті термозварювальному. По 1, 10, 50 або 100 пакетиків у картонній коробці. По 100 г у герметичному пакеті; пакет разом з мірною ложкою на 4 г в картонній коробці.

Без рецепту.

МісцезнаходженняЮридична адреса: Росія, 664007, м. Іркутськ, вул. Червоногвардійська, 23, офіс 3.Адреса виробництва: Росія, 664040, м. Іркутськ, вул. Рози Люксембург, 184.