Холецистит

Холецистит

Холецистит — це запалення жовчного міхура, яке найчастіше розвивається як наслідок жовчнокам’яної хвороби. Але воно також може бути спричинене судинними, інфекційними чи хіміко-токсичними причинами. Якщо запалення відбувається через утворення каменів у жовчному міхурі, його називають калькульозним холециститом. Якщо воно розвивається без наявності конкрементів, лікарі говорять про безкам’яний холецистит. Захворювання може протікати гостро чи хронічно із періодичними загостреннями.

В залежності від форми та стадії хвороби лікування може бути консервативним чи хірургічним. У разі тяжкої інфекції необхідне лікування антибіотиками.

Причини виникнення

Приблизно в 90% епізодів розвиток холециститу відбувається внаслідок утворення каменів, які блокують вихід із жовчного міхура. В результаті жовч більше не стікає в тонку кишку і застоюється, що надмірно розтягує орган і стискає його стінку. При цьому недостатнє кровопостачання викликає дефіцит поживних речовин та кисню у слизовій оболонці жовчного міхура.

З одного боку, клітини гинуть та виділяють токсини, що викликають запальний процес. З іншого боку, агресивні речовини в жовчних кислотах виділяють спеціальні білки простагландини E і F, які також сприяють запаленню. Внаслідок впливу простагландинів стінка жовчного міхура виділяє рідину, що розтягує орган ще більше, і його клітини ще гірше забезпечуються киснем.

Близько 5-10% всіх холециститів не пов’язані з каменеутворенням — безкам’яний холецистит. У деяких випадках це відбувається через закупорку жовчної протоки та скупчення концентрованої в’язкої жовчі в жовчному міхурі, яка атакує його слизову оболонку.

Інші причини безкам’яного холециститу:

  • пошкодження черевної порожнини внаслідок опіків, сепсису, травми чи хірургічного втручання;
  • тривалі пологи;
  • васкуліт;
  • атипова бактеріальна або паразитарна інфекція жовчного міхура (лептоспіри, сальмонели, холерний вібріон);
  • малорухливий спосіб життя;
  • стрес.

При гострому холециститі запалення може бути спровоковане такими факторами:

  • механічні — підвищення внутрішньопросвітного тиску та розтягування стінки жовчного міхура;
  • хімічні — вивільнення прозапальних ферментів;
  • бактеріальні — у 50-85% хворих у рідині жовчного міхура виявляється кишкова паличка, клебсієли, стрептококи та клостридії.

Хронічний холецистит практично завжди пов’язаний з наявністю каменів у жовчному міхурі. Він виникає в результаті нападів гострого або підгострого холециститу і тривалого механічного подразнення стінки жовчного міхура каменями. Більш ніж у 25% хворих в жовчі виявляються бактерії, що підвищує ймовірність проведення операції.

Фактори, що збільшують ризик каменеутворення у жовчному міхурі:

  • підвищення рівня естрогенів;
  • вагітність;
  • вік після 40 років;
  • надлишкова маса тіла;
  • швидке зниження ваги;
  • генетична схильність.

Клінічні симптоми

Холецистит зазвичай супроводжується болем у правому підребер’ї та підвищенням температури тіла. При гострій формі біль виникає раптово та має високу інтенсивність. Без лікування стан зазвичай погіршується, а при глибокому вдиху больове відчуття посилюється. Біль може іррадіювати у праве плече чи спину.

Інші симптоми холециститу включають:

  • здуття живота;
  • порушення апетиту;
  • нудота;
  • блювання;
  • пітливість.

Холецистит хронічний часто супроводжується схожим типом болю, але має тенденцію виникати в основному вечорами або вночі. Захворювання також може протікати безсимптомно або мати невеликі прояви (наприклад, легке відчуття тиску у верхній правій частині живота).

Симптоми хронічного холециститу зазвичай з’являються поступово протягом кількох тижнів чи місяців. Біль може з часом посилюватись, і стан може прогресувати до загострення.

Діагностика

Лікар зазвичай запитує, чи був у людини в анамнезі холецистит, оскільки хвороба часто рецидивує. Він проводить медичний огляд та визначає при пальпації, наскільки чутливий жовчний міхур.

Лікар також направляє хворого на такі лабораторні та інструментальні дослідження:

  • аналізи крові — високий рівень лейкоцитів вказує на інфекцію. Підвищений білірубін, лужна фосфатаза та сироваткова амінотрансфераза свідчать про порушення роботи печінки;
  • УЗД (сонографія), КТ — зображення жовчного міхура допомагають виявити ознаки холециститу;
  • сканування гепатобіліарної імінодіоцтової кислоти (HIDA) — передає зображення печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів та тонкої кишки.

Інформація, отримана в результаті цих досліджень, дозволяє лікарю відстежувати продукування та надходження жовчі з печінки до тонкої кишки. При цьому він може визначити, чи є закупорка, та її місцезнаходження.

Стадії розвитку та перебіг хвороби

Розвиток калькульозного холециститу має таку послідовність подій:

  • жовчнокам’яна обструкція шийки жовчного міхура чи протоки;
  • запалення, спричинене хімічним ушкодженням слизової оболонки солями жовчних кислот;
  • реактивне утворення слизу, що призводить до підвищення внутрішньопросвітного тиску та розтягування;
  • підвищене здуття просвіту, що обмежує приплив крові до стінки жовчного міхура;
  • збільшення товщини стінки через набряк та запальні зміни;
  • вторинна бактеріальна інфекція приблизно у 66% пацієнтів.

Згідно з токійськими рекомендаціями, за тяжкістю захворювання випадки класифікуються як легкі, середні та важкі:

  • I ступінь (легка) — відсутність ознак холециститу;
  • II ступінь (помірна) — підвищена кількість лейкоцитів, пальповане хворобливе утворення у правому верхньому квадранті, тривалість болю понад 72 години, місцеве запалення (можливо біліарний перитоніт, перихолецистичний абсцес, гангренозний або емфізематозний холецистит);
  • III ступінь (тяжкий) — серцево-судинна, неврологічна, дихальна, ниркова, печінкова, гематологічна дисфункція.

До якого лікаря звертатися

Лікар, що спеціалізується на лікуванні холециститу — це гастроентеролог. Під час підготовки та проведення операції хворого веде абдомінальний хірург.

Як лікувати

У разі гострого холециститу спочатку може знадобитися стабілізація стану хворого в умовах стаціонару:

  • годування через назогастральний зонд;
  • компенсація дефіциту позаклітинного об’єму та дисбалансу електролітів;
  • знеболювання НПЗП, спазмолітиками Но-шпа, Дротаверин або опіоїдами Морфін.

Також при холециститі може бути показана антибіотикотерапія:

Терміни оперативного втручання при гострому холециститі залежать від загального стану хворого. При ускладненнях (емпієма, перфорація, сепсис) проводять екстрену холецистектомію, у неускладнених випадках — раннє втручання протягом 24 годин, іноді протягом 48-72 годин після встановлення діагнозу. Пізніша холецистектомія (протягом 6 тижнів у період відсутності запалення) показана лише пацієнтам, загальний стан яких означає, що рання операція пов’язана з занадто високим ризиком, або вони мають сумнівний діагноз гострого холециститу.

У пацієнтів у критичному стані може бути проведена холецистектомія та дренування жовчного міхура. У пізніші терміни показана планова холецистектомія. Операція рекомендується також при утворенні порцелянового або змощеного жовчного міхура.

Консервативне лікування хронічного холециститу розглядається лише в окремих випадках та включає:

  • антибіотики широкого спектра дії для боротьби з інфекцією;
  • пероральна літолітична терапія;
  • знеболювальні препарати для контролю болю під час лікування.

Але в більшості випадків при хронічному холециститі показана планова хірургічна операція.

Лікування калькульозного холециститу без операції можливе при розмірі каменів не більше 15 мм і, якщо вони складаються з холестерину. У цьому випадку виконується розчинення каменів за допомогою ліків (літоліз), що знижує ризик запалення жовчного міхура. Для літолізу лікарі зазвичай призначають урсодезоксихолеву кислоту (УДХК) у вигляді капсул Урсосан, Холудексан, Урсохол.

Однак ця речовина розчиняє тільки камені, що містять холестерин. Крім цього, для використання УДХК жовчний міхур повинен функціонувати, а жовчна протока — не бути закупореною. Успіх лікування перевіряється за допомогою УЗД. Далі рекомендується продовжувати прийом УДХК протягом 3 місяців.

Однак ризик повторного утворення каменів та запалення жовчного міхура залишається дуже високим. Якщо у пацієнта після консервативного лікування знову з’являються камені, жовчний міхур видаляють хірургічним шляхом.

Домашні засоби

При загостреннях холециститу лікарі рекомендують не їсти протягом 24-72 годин. Це необхідно для полегшення стану жовчного міхура. Важливо, щоб пацієнти пили достатню кількість рідини.

Домашні засоби, такі як теплі компреси на праву частину живота, є можливим варіантом полегшення болю в якості доповнення до медикаментозного лікування. Трав’яні настої іноді використовуються для зниження ризику камнеутворення. Проте лікувати існуюче запалення жовчного міхура домашніми засобами не рекомендується.

Дієта

Важливо внести корективи в харчування, які допоможуть відновити нормальне вироблення жовчі. Людина повинна частіше їсти невеликими порціями та уникати великих порцій, оскільки це може спричинити порушення та спазм жовчного міхура чи проток.

Що можна і що не можна їсти при холециститі? Поради щодо дієти:

  • необхідно уникати смаженої та жирної їжі, включаючи продукти із цільного молока;
  • їсти менше вуглеводів (особливо продуктів із вмістом цукру);
  • уникати насичених жирів та трансжирів (гідрогенізованих), які часто містяться у фаст-фуді, випічці або закусках, таких як чипси;
  • слід вживати продукти з високим вмістом клітковини (овочів), білків та кальцію;
  • при приготуванні страв краще використовувати поліненасичені та мононенасичені жири та жирні кислоти омега-3.

Ускладнення

Невилікуваний холецистит може спричинити такі ускладнення:

  • утворення свищів — призводить до потрапляння жовчних каменів в кишківник;
  • здуття жовчного міхура — ​​через скупчення жовчі він може розтягуватися та набухати. При цьому існує набагато більший ризик його перфорації або розриву та загибелі тканин;
  • інфекції жовчного міхура — ​​розмноження бактерій викликає небезпечне ускладнення — емфізематозний холецистит;
  • емпієма — виникає внаслідок інфекції жовчі гнійно-утворюючими бактеріями, зазвичай при прогресуючій гострій формі із закупоркою жовчної протоки;
  • холестаз — жовчна протока блокується, і жовч не може витікати в дванадцятипалу кишку;
  • панкреатит — виникає, коли камені проходять у жовчні шляхи, що викликає закупорку протоки підшлункової залози.

Особливі ситуації

Діти

Дітей із гострим холециститом завжди слід госпіталізувати, щоб забезпечити ретельне спостереження. Якщо у дитини діагностовано хронічний холецистит, біль виникає лише періодично і добре контролюється, його можна лікувати амбулаторно до планової операції.

Для лікування дітей можуть бути призначені наступні заходи та препарати:

  • відмова від їжі протягом 1-3 діб, щоб полегшити стан запаленого жовчного міхура;
  • введення внутрішньовенних рідин, щоб запобігти зневодненню;
  • знеболювальні препарати, які допомагають контролювати біль;
  • антибіотики для боротьби з інфекцією.

Лікар також може порекомендувати хірургічну процедуру видалення жовчного міхура. Холецистектомія в основному проводиться у дітей, у яких холецистит розвивається через системні бактеріальні інфекції або при нез’ясованій етіології.

Вагітні та мами, які годують грудьми

Як холецистит впливає на вагітність? Вагітні жінки з холециститом піддаються високому ризику несприятливих наслідків, таких як передчасні пологи, затримка росту плоду та кровотеча. Рецидивуючі симптоми можуть бути тяжчими, ніж перші епізоди.

При вагітності початковий план лікування холециститу має бути консервативним та включати антибактеріальну терапію. Подальше лікування залежить від терміну вагітності на момент встановлення діагнозу.

Якщо показано хірургічне лікування, його не слід відкладати. Планове втручання у другому триместрі дає кращий результат, ніж операція, виконана у невідкладному стані.

Люди похилого віку

У пацієнтів похилого віку вибір терапевтичних можливостей обмежується не віком, а тяжкістю захворювання та/або поганим соматичним статусом. Лапароскопічна операція при холециститі І-ІІ ступеня може бути безпечно виконана і дає хороші результати навіть у дуже літніх людей. Пацієнти з III ступенем холециститу становлять високий ризик смертності, тому лікування має бути індивідуалізованим. Пацієнтам з поганим соматичним статусом слід уникати холецистектомії, в цьому випадку найкращим варіантом є лікування антибіотиками.

Поширення

Приблизно у 10-15% людей у ​​всьому світі утворюються камені в жовчному міхурі, які згодом викликають розвиток запального процесу. У більшості випадків каменеутворення спостерігається у пацієнтів віком від 55 років.

Калькульозний холецистит частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. Безкам’яний — здебільшого вражає чоловіків. Хронічний холецистит спостерігається частіше, ніж гострий.

Профілактика

Рекомендації щодо запобігання холециститу включають:

  • виключення з їжі насичених та трансжирів;
  • харчування в один і той же час, невеликими порціями;
  • регулярні фізичні вправи;
  • зниження надлишкової маси тіла;
  • уникнення різкого схуднення.

Слід також уникати дієт із дуже низьким вмістом жирів та голодування. Центри контролю та профілактики захворювань рекомендують прагнути до зниження від 0,5 до 1 кг маси тіла на тиждень.

Основні положення

  • Холецистит — запалення жовчного міхура, яке може бути гострим та хронічним.
  • У 90% випадків до запалення призводять камені в жовчному міхурі, що перешкоджають відтоку жовчі. Факторами ризику є: ожиріння, вагітність, сімейний анамнез, швидке зниження ваги.
  • Симптоми холециститу — біль у правому підребер’ї, втрата апетиту, нудота, блювання. Можуть бути ознаки системної запальної реакції з високою температурою, підвищеною кількістю лейкоцитів та С-реактивного білка.
  • Діагностика — збір анамнезу, фізикальне обстеження, аналіз крові, візуалізуючі дослідження (УЗД та КТ).
  • Лікування включає знеболювальні та спазмолітичні препарати, за необхідності антибіотики та інфузійну терапію, а також хірургічне видалення жовчного міхура.
  • 100% запобігання захворюванню неможливе. Однак здорове та збалансоване харчування знижує ризик утворення каменів у жовчному міхурі та, відповідно, розвитку холециститу.
Реклама
Ущелина хребта діагностується у кожного десятого
Тиждень Spina Bifida у Великобританії був присвяче...
Знайдено ферменти для отримання універсальної групи крові
Простий метод переливання крові з однієї групи в і...
Реклама
Лікування бронхіту без антибіотиків
Як вилікувати бронхіт без антибіотиківПоширені пит...
Антибіотики при бронхіті
Антибіотик при бронхіті — дієвий спосіб активної д...
Реклама
Як без ліків швидко та ефективно вилікувати кашель
Для лікування кашлю лікарі рекомендують пити багат...
Фахівці назвали головні причини, через які розпадаються сімейні пари
Згідно зі статистикою, середня кількість розлучень...
Реклама