Сергій Лупир про кон’юнктивіти: частина І

Прослухати аудіоверсію

• слухати на платформі Apple Podcasts
• слухати на платформі Google Podcasts

Майже 90 відсотків інформації про світ людина одержує візуально. Проблеми із зором дуже ускладнюють життя, особливо сьогодні, коли за допомогою екрану ми й працюємо, і вчимося, і відпочиваємо. Тому так важливо проходити профілактичні огляди та, якщо зір погіршується, вчасно вживати заходів. Отримати кваліфіковану допомогу можна в багатопрофільній клініці «Оксфорд Медікал», оснащеній сучасним обладнанням. Вам поставлять діагноз і призначать лікування при короткозорості, далекозорості, глаукомі, макулодистрофії, діабетичній ретинопатії та інших захворюваннях органів зору. Прооперують катаракту та нададуть термінову допомогу при травмах ока. Якщо потрібно – відразу візьмуть аналізи й направлять на консультацію до суміжних фахівців прямо на території клініки.

«Медправда» продовжує серію офтальмологічних інтерв’ю на тему «Як це лікується». Наш співрозмовник – лікар-офтальмолог із 30-річним стажем, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач Київського медичного університету ім. О. О. Богомольця, співробітник національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Сергій Анатолійович Лупир.

«Зниження місцевого імунітету – причина запалення»

– Сергію Анатолійовичу, у сезон застуд загострюються вірусні та бактеріальні захворювання. А чи є такі в офтальмології?

– Так, вірусна інфекція вражає верхні дихальні шляхи та слизову оболонку ока, яка називається кон’юнктивою. Ми вже згадували про це в підкасті «Коротка будова ока». Так, ось кон’юнктива – це слизова оболонка ока, так званий неороговіваючий багатошаровий епітелій.

Для порівняння: слизова оболонка рота за будовою дуже схожа з кон’юнктивою. І схильна до запальних захворювань, як бактеріальних, так і вірусних. Хто вже геть схильний, то взимку може підхопити й алергію. До того ж взимку, коли повітря стає сухим внаслідок морозів або опалення в будинках, ми схильні до такого захворювання, як синдром сухого ока.

– Кон’юнктивіт походить від слова…

– … «кон’юнктива». Це захворювання означає запалення поверхневої тканини ока, яка називається кон’юнктива.

– Це те, що вологе та блищить? Та частина ока, яка стикається з повітрям?

– Вологе, блищить, з повітрям стикається її відкрита частина, що покриває очне яблуко. В нормі це – два маленькі біленькі трикутники з боків від рогівки.

Найбільше блиск в очах нам дає епітелій рогівки. Якщо людина молода, і її гормональний фонд достатньо наповнений усіма статевими гормонами, що відповідають його ґендерному статусу, то в неї блищать очі. Адже вони вкриті тонкою плівочкою жирового секрету, який легко відбиває світло і надає блиску очам. З віком гормональне наповнення нашого організму знижується і вироблення жирового секрету залозами очей теж зменшується, очі не так блищать.

– А що таке кон’юнктивіт?

– Це запалення. В латинській мові, в медицині, закінчення «іт-, ит-» означає запалення: гастрит – запалення шлунку, риніт – запалення слизових носа, синусит – запалення пазух носа, кон’юнктивіт– запалення поверхневих тканин ока. Є кератит – запалення рогівки тощо.

– Чому він виникає? Живе собі людина, живе, – і раптом у неї запалення кон’юнктиви.

– Запалення може бути результатом кількох ситуацій. Наприклад, травми, коли є альтерація, або пошкодження тканин, у якому вивільняються різні активні речовини. Для чого? З погляду біології, щоб відновити цілісність тканини. Але це відбувається внаслідок запалення. Якщо регенеративні здібності тканин високі, ми отримуємо ту саму тканину. Якщо низькі, плюс ще людина має схильність до неправильного загоєння, отримуємо рубець. Те саме відбувається при проникненні інфекції всередину тканини. Візьмемо найпростіший варіант: осідає мікроорганізм на поверхню кон’юнктиви. Або знижується локальний місцевий імунітет, і організм починає боротися із цим антигеном чи хвороботворним організмом. Виникає імунологічна реакція, що призводить до запалення.

– А чому може знизитись місцевий імунітет?

– Через порушення режиму, чи супутніх захворювань. Причин зниження місцевого імунітету багато. Багатьом здасться парадоксальним, але наші очі брудніші за рот. Це зрозуміло: ми чистимо зуби, як мінімум, двічі на день; п’ємо чай, приймаємо їжу, а це все – очищення поверхні слизової ротової порожнини.

А що око? Так, ми моргаємо. Є сльоза, яка його омиває та змиває поверхню ока. Але очі у нас весь час розплющені, а рот переважно закритий. Якщо зустрічаємо подругу чи подружку, то тоді вже не закривається. Але очі розплющені! І коли йдемо по курній, дощовій чи туманній вулиці, у нас очі відкриті, а рот закритий. Тому у нормі в очах завжди повно інфекцій. І завдання місцевого імунітету – придушувати чи компенсувати цю постійну контамінацію організмів.

– І якоюсь мірою в нього це виходить.

– Виходить!

– А потім чомусь відбувається збій…

– Можливо, кількість бактерій перевищує можливості. Наприклад, ми потерли очі брудними руками. Або знижується місцевий імунітет. Або може зменшуватися кількість сльози в оці. У сльозі знаходяться імуноглобуліни, які мають антибактеріальну властивість. Менше сльози – слабший  імунітет.

Причиною збою можуть стати супутні захворювання, наприклад, вірусна інфекція: звичайна або глобальна. Гострі респіраторні захворювання знижують імунітет. І навіть медикаменти. Наприклад, якщо людина приймає імуносупресор через певні обставини, імунітет знижується. Причин тому багато.

Кон’юнктивіт не потребує лікування?

– Коли я була маленькою і хворіла на кон’юнктивіт, мені казали, що він – заразний. Радили не спілкуватися з іншими дітьми, не підходити до них близько та міняли наволочки на подушці.

– Ба більше, раніше, коли люди ходили на роботу, – не працювати, а відсиджувати час, та із задоволенням використовували будь-яку нагоду, щоб піти на лікарняний лист, – гострий бактеріальний чи вірусний кон’юнктивіт офіційно вважався серйозною причиною для виписки лікарняного листа та амбулаторного лікування із домашнім режимом. По-перше, кон’юнктивіт – справді висококонтагіозне захворювання, тобто можна заразити навколишніх. А по-друге, кон’юнктивіт обмежує працездатність людини. Адже симптоматика захворювання проявляється в помірній світлобоязні, відчутті стороннього тіла в очах, як ми говоримо «пісочку», сльозотечі або постійному виділенні гною, або якоюсь мірою слизової. Це обмежує діяльність людини, вона не може сприймати інформацію.

Зараз багато хто намагається лікувати кон’юнктивіт на ногах, не перериваючи професійну діяльність, що, як на мене, не дуже добре. Попрацюйте хоча б удома дистанційно два-три дні, доки не пройде гострий період. Та й капати краплі 5-6 разів на день на роботі також не дуже зручно.

– А що таке світлобоязнь? Хочеться сховатися у темряву?

– Так, дратує звичайне світло, яке в нормі має навпаки радувати. Я не говорю про яскраве сонячне світло. Звичайне, який проникає через відчинене незашторене вікно.

– Тобто на світло неприємно дивитися?

– Неприємно навіть лежати з розплющеними очима. При вираженій світлобоязні людині не зручно навіть тримати очі розплющеними.

– Людина виявила у себе такі симптоми і зрозуміла, що в неї, мабуть, кон’юнктивіт. Їй треба обов’язково йти до офтальмолога? Чи, як завжди, достатньо піти в аптеку, звернутися до фармацевта, і той підбере щось для очей?

– А тепер уявіть! У неї реальний кон’юнктивіт, а їй дали зволожуючі краплі або ще краще адреноміметик, препарат, який зменшує кровонаповнення і знімає набряк, подразнення, почервоніння. Людина закапала очі, вони стали білими, але запалення та інфекції залишилися. Мало того, що зняли симптоми кон’юнктивіту за наявності того, що залишилося саме захворювання, то ще й обмежили боротьбу самого організму! Адже судини звужуються, кровопостачання зменшується і, природно, зменшується здатність організму до опору інфекції.

– Це у разі бактеріального кон’юнктивіту?

– У разі інфекційного кон’юнктивіту, бактеріального або вірусного, препарати, що звужують судини, протипоказані.

– Мабуть, діагноз має поставити лікар?

– Однозначно!

– А що потрібно для того, щоб розібратися, який це кон’юнктивіт?

– Лікар оцінює характер гіперемії, характер ін’єкції очного яблука. Виявляє процес, одно-або двосторонній, ступінь виразності та тривалості симптомів, характер відокремлюваного з ока. Керуючись цими основними критеріями, лікарі намагаються диференціювати бактеріальний кон’юнктивіт від вірусного.

Чому це важливо? Тому що суто вірусний кон’юнктивіт, тим більше на початкових стадіях, не потребує лікування. Існує специфічне лікування для вірусів простого герпесу. А противірусного лікування для респіраторного захворювання немає. Проти аденовірусної інфекції специфічного лікування немає. Може, існують імуноглобуліни, компоненти крові, виділені з крові пацієнтів, що перехворіли. Але так багато серотипів аденовірусної інфекції, що це не завжди допомагає! А якщо так, то специфічного лікування аденовірусного кон’юнктивіту взагалі немає. Ми рекомендуємо симптоматичне лікування. Тобто зволожувальні краплі, які постійно промивають поверхню ока, очищають її від продуктів запалення, і цим допомагають організму впоратися з вірусною інфекцією. 

Є жарт, що якщо нежить лікувати, він минає за сім днів, а якщо не лікувати, то за тиждень. Приблизно те саме відбувається з вірусним кон’юнктивітом. Якщо це початковий його прояв, то досить часто, 5-6, а то й 8 разів на день, капати зволожувальні крапельки. Або промивати фізрозчином, або будь-якими антисептиками, які є вдома, навіть звичайним, випитим чаєм. Що означає випитим? Ви заварили чорний чай, попили його з медком та лимоном, підвищили свій імунітет, а потім другою заваркою можна промити око. Це просто промивання, не специфічне лікування. Ми промиваємо очну порожнину від продуктів запалення. Плюс це ще дає легкий дубильний ефект.

Чому треба промивати очі випитим чаєм? Щоб очі не пожовтіли. Інакше кон’юнктивіт буде вилікувано, але зміниться колір очей. Підемо тоді до терапевта з помилковим діагнозом гепатиту, бо вони будуть жовті.

На початкових стадіях вірусний кон’юнктивіт потребує симптоматичного, а не специфічного лікування. Чому? Наприклад, є препарати, що містять інтерферон, лейкоцитарний людський інтерферон. Є краплі очей. Є бінарний препарат, у якому є сухий порошок та спеціальний фізрозчин для розведення. Людина сама змішує та готує безпосередньо перед застосуванням цього препарату. Але я у своїй практиці часто зустрічав ситуації, коли у пацієнта виникала алергія на компонент. Це ж білок тією чи іншою мірою, а люди бувають різні. І на будь-який білок у людини може бути алергія. І, можливо, ми впораємося з вірусною інфекцією, але заробимо алергію на якісь речовини.

– Алергія виявлятиметься також в очах?

– Вона матиме локальний характер, тільки в очах. До почервоніння додасться набряклість слизової оболонки, але зменшиться її відокремлення. Може розвинутись і досить виражений набряк, такий, що доведеться додавати стероїди. А стероїди несумісні з вірусом! А у нас ще не пройшов вірус. Тобто ситуація починає обтяжується. Тому, чим простіше лікування, тим краще.

Прослухати аудіоверсію

• слухати на платформі Apple Podcasts
• слухати на платформі Google Podcasts

– Загалом інтерферони – сумнівна річ.

– Це не найкраще рішення. Або вимагає регулярного, майже щоденного огляду. І при підозрі на найменшу алергію ми скасовуємо лікування та повертаємось до звичайних простих антисептиків, до штучної сльози для зволоження.

– Виходить, після того, як лікар виписав лікування, з ним треба залишатися на зв’язку, щоб контролювати ситуацію.

– Так.

– Хворому поставили діагноз «вірусний кон’юнктивіт» та порадили вдома капати краплі. Коли йому треба знову прийти на консультацію до лікаря?

– Зазвичай дивляться раз на три дні. Цього достатньо, щоби адекватно оцінити стан. Як правило, за 7-10 днів вірусний кон’юнктивіт проходить.

– Мабуть, якщо у людини нормальний імунітет, вона перемогла в собі вірус, виробилися антигени. І забув про неприємності, пов’язані з цим захворюванням.

– Ми говоримо про класичну, не ускладнену течію вірусного кон’юнктивіту. Але, як ми згадували, вірусна інфекція може призвести до зниження локального імунітету. І тоді бактерії, які завжди є на поверхні ока, починають розмножуватися. Це може спричинити бактеріальний кон’юнктивіт.

Як правило, бактеріальний кон’юнктивіт характеризується більш вираженою гіперемією, більш вираженою ін’єкцією очного яблука і зміною характеру відокремлюваного. І тоді лікар, оцінюючи всі ризики, зважуючи всі за та проти, додає до лікування антибіотик. Призначення антибіотика зазвичай розв’язує проблему бактеріального кон’юнктивіту.

Втрату зору можуть спричинити ускладнення

– Чи потрібно здавати якісь аналізи? Чи лікар бере мазки? Як визначається, що це бактеріальний кон’юнктивіт?

– Здебільшого за клінічною картиною. Поки у вас посіють відокремлене з ока, то мине багато часу. Тільки уявіть: ми сіємо на середовище, воно росте 3-5 днів, потім роблять проби на антибіотики ще 3-5 днів. За цей час завдяки антибіотику широкого спектра дії можна вже отримати ефект одужання. Тому доцільно відразу призначати антибіотики широкого спектра дії, оцінювати їх ефективність, змінювати у разі слабкої чи повної неефективності. Це перше.

По-друге, вірусний кон’юнктивіт навіть після видимого одужання може мати прихований характер, тому потрібно обов’язково здатися офтальмологу. Останнім часом я та мої колеги досить часто відзначали після вірусного кон’юнктивіту ускладнення на рогівці, так звані субепітеліальні інфільтрати. Цей стан, якщо його вчасно не виявити, майже не має якихось виражених симптомів, але це різко обмежує працездатність людини. У нього зберігається так званий корнеальний синдром: легка сльозотеча, відчуття стороннього тіла в оці, світлобоязнь. Все це потребує лікування. Відсутність якогось видимого подразнення, наприклад, почервоніння, ще не говорить про те, що людина повністю одужала. Потрібно обов’язково звернутися до лікаря, зафіксувати або одужання, або діагностувати якісь побічні ефекти та зайнятися їх корекцією. Тоді буде все гаразд.

– Ми знову повернулися до вірусного кон’юнктивіту?

– Так.

– Давайте ще раз повернемося до бактеріального!

Бактеріальний кон’юнктивіт може ускладнитися кератокон’юнктивітом, коли оболонка ока кон’юнктиви запалюється настільки сильно, що запалення переходить на рогівку. Як правило, людина відразу це відчуває і звертається до лікаря. На щастя, таке трапляється нечасто. 

В основному бактеріальний кон’юнктивіт неприємний тим, що він може перейти у хронічну форму. Якщо лікар не вгадав з антибіотиком, то запалення зменшується, але повністю не минає.

– Це цікаво: лікар не вгадав з антибіотиком!

– Так.

– А з чого він гадає?

– З клінічних рекомендацій, зі ступеня виразності всіх симптомів. З власного досвіду зокрема. Насправді не такий великий вибір антибіотиків, тому не вгадати складно, але іноді такі речі трапляються.

– Чому не можна одразу призначити сильний антибіотик та все вилікувати?

– Сильний антибіотик має певні токсичні властивості. Тому завжди потрібно обходитися найменш шкідливим. А потім, раптом це інфекція не бактеріальна, а найпростішими?

– Це що?

– Багато хто, напевно, пам’ятає підручник біології, де було описано різні амеби, клітини без оболонки, але з ядром. Найпростіші знаходяться між бактеріями та амебами. Ці напівбактерії, недовіруси можуть уражати поверхневу оболонку ока, кон’юнктиву, рогівку. Там антибіотики слабко діють, оскільки вони оболонки не мають. І тоді потрібні виражені антисептичні антибактеріальні засоби.

– Бідолашний імунітет. Йому доводиться протистояти такій величезній кількості будь-яких паразитів, які хочуть жити на нас у різних місцях!

– Так, доводиться постійно оборонятися. А скільки ракових клітин постійно вбиває організм! Важко навіть уявити. Адже в нас в організмі постійно йде розподіл: клітини діляться й утворюються. З раковими, тобто атиповими, організм не бореться.

– Це складно, страшно і сьогодні не будемо про це. А скільки зазвичай триває бактеріальний кон’юнктивіт, якщо він не ускладнений?

– Приблизно 5-7, максимум 10 днів. Часто буває, що людина вирішила лікуватися сама. Пішла як люблять наші люди в аптеку, де їй дали краплі від почервоніння очей, і почала їх капати. Так, ось, якщо за 5-7 днів не вдалося досягти ефекту, треба повзти, летіти, але обов’язково здатися лікареві.

– Це означає, що гостра стадія захворювання переросла в хронічну?

– Так, або може виникнути гострий стан. Кон’юнктивіт може ускладнюватися кератитом, а потім і кератоувеїтом. Краще здатися лікареві.

– В якій формі приймають антибактеріальні засоби?

– У формі розчинів можна використовувати відвари та настої трав. Але не настойки! Настойка – це спиртовий розчин, настій – водний. Так, настойка валеріани на спирту, а настій календули – нагідки, які заварили як чай.

– Офтальмолог зазвичай прописує краплі?

– Офтальмолог прописує очні лікарські форми у вигляді очних крапель. Іноді може сказати: «Можете випитим чаєм промити очі, а потім обов’язково закапайте тим, що я вам виписав».

– Тобто, якщо дуже хочеться спробувати домашні засоби, то можна додати їх?

– Робіть те, що вважаєте за потрібне, але тільки без крайнощів. Знаю, є адепти уринотерапії, наприклад. Я у своїй практиці таких зустрічав неодноразово. Не скажу, що таке лікування допомагало. Але люди свято вірили у нього. А віра, впевненість людини в ефективності лікувального препарату чи такого лікування –  це вже половина лікування.

– А ефект плацебо ще ніхто не скасовував.

– Так, вони цією речовиною просто промивали поверхню ока.

– Що буде, якщо не лікувати бактеріальний кон’юнктивіт?

– Можливі два варіанти: або він пройде…

– Таке також можливе?

– Звичайно! В організмі є імунітет, загальний та локальний. І організм навчений до опору інфекції: локальної, загальної, будь-якої. Тому якщо не лікувати, то кон’юнктивіт може пройти. Але не за 5-7 днів, а за кілька тижнів. Людина відчуватиме виражений дискомфорт. Але найчастіше щось роблять. Хоча б просто промивають водою, коли вмиваються вранці. 

– Просто, щоб полегшало?

– Так! Тому вона може вилікуватись. А може перейти в хронічну форму або на інші оболонки ока.

– А якщо він переходить у хронічну форму, то вже, в принципі, не виліковний? Це вже назавжди – «пісок» в очах, почервоніння, яке відокремлюється?

– Ну ні. Просто лікування затягується. Крім антибіотиків необхідно використовувати ще й протизапальні препарати, стероїдні або нестероїдні. А також краплі, що стимулюють місцевий метаболізм поверхні ока, кон’юнктиви; кератопротектори, різноманітні вітаміни, суміші амінокислот. Ми тоді маємо ще й стимулювати обмін речовин поверхні ока для того, щоб підвищити місцевий імунітет, опір організму і тим самим знизити симптоми запалення до повного їх зникнення.

– Це може якось позначитися на якості зору?

– Коли до мене на прийом приходить пацієнт, я завжди перевіряю гостроту його зору. Не має значення, з чим він прийшов. Або він прийшов зі скаргами на те, що бачить погано, він усвідомлює цю проблему, і ми її, природно, вирішуємо. Або він прийшов тому, що в нього око почервоніло. 

Причин появи почервоніння ока маса, і деякі з них лежать глибоко в оці, що теж може викликати зниження гостроти зору. Кон’юнктивіт, на щастя, це проблема, що лежить на поверхні, вона досить очевидна, але вона теж знижує якість зору. Чому? Річ у тому, що плівка гною в глобальному плані, – а якщо в незначному, то продукту запалення, – знижує якість слізної плівки. А слізна плівочка – те перше середовище, яке зустрічає промінь світла. Тобто, у нас по суті погіршується оптична поверхня ока. Тому в людини знижується зір. Не сильно, на 2-3, максимум, на 4 рядки. Проте, закриваючи здорове око, і дивлячись на таблицю з перевірки зору запаленим хворим, людина читає не всі 10 рядків, а 6 або 7. А здоровим бачить всі 10, якщо у нього все гаразд. Навіть якщо він в окулярах, не має значення.

Ми завжди оцінюємо стан людини за коригованою гостротою зору. В окулярах є 100%, отже, все добре. Якщо в окулярах немає, намагаємося шукати причини. Одна з них – кон’юнктивіт. Зір при кон’юнктивіті знижується. При одужанні відновлюється до колишнього значення. При хронічному кон’юнктивіті вже не так, тому що ознаки запалення не такі виражені, проте він викликає дискомфорт і легке зниження зору. 

– Але про жодні страшні наслідки, які можуть призвести до сліпоти, глобальної втрати зору, ми не говоримо?

– Кон’юнктивіт не призводить до сліпоти. До сліпоти можуть призвести його ускладнення.

– … які таки є?

– Звичайно! Коли запалення переходить на глибші ділянки ока, як ми про це вже й говорили.

Прослухати аудіоверсію

• слухати на платформі Apple Podcasts
• слухати на платформі Google Podcasts

(Продовження читайте у другій частині інтерв’ю)