Пентаса суспензія інструкція по застосуванню

діюча речовина: месалазин;

100 мл суспензії містять месалазину 1 г;

допоміжні речовини: динатрію едетат (Трилон Б); натрію метабісульфіт (Е 223); натрію ацетат, тригідрат; кислота хлористоводнева концентрована; вода очищена.

К Рибніку 475, Джесеніце в Празі, 252 42, Чеська Республіка / K Rybniku 475, Jesenice u Prahy, 252 42, Czech Republic.

Фармакодинаміка.

Месалазин — активний компонент сульфасалазину, який застосовують для лікування виразкового коліту і хвороби Крона.

Клінічні дослідження свідчать, що терапевтичні властивості месалазину при пероральному та ректальному застосуванні обумовлені більшою мірою його місцевою дією на запалені ділянки кишечнику, аніж системним ефектом.

Існує інформація про те, що тяжкість запалення кишечнику у хворих із виразковим колітом, які отримували месалазин, є обернено корельована концентрацією месалазину в слизовій оболонці.

У пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику спостерігаються підвищення міграції лейкоцитів, аномальне продукування цитокінів, збільшення продукування метаболітів арахідонової кислоти (особливо лейкотрієнів В4), збільшення концентрації вільних радикалів у запалених тканинах кишечнику.

Механізм дії месалазину не є повністю зрозумілим, але залучено такі механізми, як активація γ-форми рецепторів, активованих проліфераторами пероксисом (PPAR-γ), та інгібування ядерного фактора-каппа B (NF-κB) в слизовій оболонці кишечнику.

Фармакологічний ефект месалазину у ході досліджень in vitro та in vivo полягає у пригніченні хемотаксису лейкоцитів, зменшенні продукування цитокінів і лейкотрієнів та нейтралізації вільних радикалів. На сьогодні невідомо, які з цих механізмів відіграють провідну роль у клінічній ефективності месалазину.

Фармакокінетика.

Терапевтична дія месалазину в основному визначається його місцевим контактом з ділянкою запалення слизової оболонки кишечнику.

Застосування ректальної суспензії забезпечує високу концентрацію месалазину в дистальному відділі шлунково-кишкового тракту та низьку системну абсорбцію. Встановлено, що ректальна суспензія досягає низхідної ободової кишки та розповсюджується по її слизовій.

Абсорбція. Абсорбція після ректального застосування є низькою, залежить від дозування та ступеня дисперсності. Вимірювання кількості месалазину в сечі здорових добровольців за умови застосування 2 г на добу (двічі по 1 г) препарату Пентаса показало, що приблизно 15—20 % дози поглинається.

Розподіл. Зв’язування месалазину з білками плазми становить приблизно 50 %, а ацетил-месалазину — приблизно 80 %.

Біотрансформація. Месалазин перетворюється на N-ацетил-месалазин (ацетил-месалазин) як пресистемно у слизовій оболонці кишечнику, так системно в печінці. Незначне ацетилювання здійснюється за участю бактерій товстого кишечнику. Ацетилювання месалазину, ймовірно, не пов’язане з фенотипом ацетилування пацієнта.

Також вважається, що ацетил-месалазин є клінічно та токсикологічно неактивним.

Виведення. Через безперервне вивільнення месалазину з препарату Пентаса в шлунково-кишковому тракті після перорального прийому період напіввиведення неможливо визначити. Проте після того, як сполука зникає з ШКТ, період напіввиведення месалазину з плазми крові після перорального або внутрішньовенного прийому становить 40 хвилин, а для ацетил-месалазину — приблизно 70 хвилин.

Особливі групи пацієнтів

Патофізіологічні зміни, такі як діарея та підвищена кислотність кишечнику, що спостерігаються під час активного запального захворювання кишечнику, мають лише незначний вплив на транспортування месалазину до слизової оболонки кишечнику після перорального застосування. Екскреція з сечею 20—25 % добової дози спостерігається в осіб з прискореним кишковим транзитом. Аналогічно — спостерігається відповідне збільшення екскреції з фекаліями.

Системний вплив після введення ректальної суспензії Пентаса значно нижчий у пацієнтів з активним виразковим колітом порівняно з пацієнтами в стадії ремісії.

Виразковий проктосигмоїдит та лівобічний коліт.

Підвищена чутливість до месалазину, саліцилатів або до будь-якої з допоміжних речовин. Тяжка печінкова або ниркова недостатність.

Більшість пацієнтів з непереносимістю або гіперчутливістю до сульфасалазину можуть застосовувати препарат без ризику виникнення подібних реакцій. Проте слід з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам з алергією на сульфасалазин (ризик алергії до саліцилатів). У разі гострих симптомів непереносимості: коліки у животі, гострий біль у животі, підвищення температури тіла, сильний головний біль та висип — лікування слід негайно припинити.

З обережністю слід застосовувати хворим із порушенням функції печінки. На розсуд лікаря до та протягом лікування слід контролювати функціональні показники печінки, такі як АлАТ та АсАТ.

Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю. Слід регулярно контролювати функцію нирок (рівень сироваткового креатиніну), особливо на початку лікування.Необхідно визначити урологічний статус пацієнта (тест-смужки) до та під час лікування на розсуд лікаря.У пацієнтів, у яких протягом лікування розвивається порушення функції нирок, слід запідозрити месалазиніндуковану нефротоксичність. Одночасне застосування інших відомих засобів з підтвердженим нефротоксичним ефектом потребує частішого контролю за функцією нирок.

Пацієнти з легеневими захворюваннями, зокрема астмою, повинні перебувати під ретельним контролем протягом курсу лікування.

Про месалазиніндуковані серцеві реакції гіперчутливості (міо- та перикардит) повідомлялося рідко.

Дуже рідко повідомлялося про серйозну дискразію крові, пов’язану із застосуванням месалазину. Перед початком і під час лікування на розсуд лікаря рекомендовано провести аналіз крові для підрахунку окремих видів лейкоцитів. Одночасне лікування з месалазином може збільшити ризик дискразії крові у пацієнтів, що отримують азатіоприн або 6-меркаптопурин, або тіогуанін. Лікування слід припинити при підозрі або підтвердженні цих побічних реакцій.

Рекомендується зробити додаткові аналізи через 14 днів після початку лікування, а потім додатково 2—3 аналізи з інтервалом у 4 тижні. Якщо результати у межах норми, наступні аналізи слід проводити кожні три місяці. Якщо виникають додаткові симптоми, ці аналізи необхідно провести негайно.

Лікарський засіб Пентаса під час вагітності та годування груддю потрібно застосовувати з обережністю і тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода. Сам основний стан — запальне захворювання кишечнику (ЗЗК) — може вплинути на результат вагітності.

Вагітність.

Відомо, що месалазин проникає крізь плацентарний бар’єр і його концентрації в плазмі пуповини нижчі, ніж концентрації в плазмі матері. Метаболіт ацетил-месалазин виявлений в однакових концентраціях в пуповині і плазмі матері. Дослідження перорального застосування месалазину на тваринах не вказує на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність, розвиток ембріона та плода, пологи та постнатальний розвиток. Не існує адекватних та добре контрольованих досліджень застосування лікарського засобу Пентаса вагітним. Обмежені дані застосування месалазину не свідчать про збільшення загальної частоти вроджених вад розвитку у людей. Деякі дані свідчать про збільшення частоти передчасних пологів, мертвонародження та низької маси тіла при народженні, однак ці небажані результати вагітності також пов’язані з активною стадією запальних захворювань кишечнику.

Були повідомлення про порушення з боку системи крові (панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували лікарський засіб Пентаса.

В одному випадку після тривалого застосування високих доз месалазину (2—4 г перорально) під час вагітності повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого.

Період годування груддю.

Месалазин проникає в грудне молоко. Концентрація месалазину в грудному молоці нижча, ніж в крові матері, тоді як метаболіт — ацетил-месалазин — виявляється в аналогічних або вищих концентраціях. Існує обмежений досвід перорального застосування месалазину жінкам, які годують груддю. Не проводилося контрольованих досліджень застосування препарату Пентаса під час годування груддю. Не можна виключити реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у новонародженого. Якщо у дитини з’являється діарея, грудне вигодовування слід припинити.

Фертильність

Дані щодо застосування месалазину тваринам не показують впливу на чоловічу або жіночу фертильність.

Лікування препаратом Пентаса не впливає на здатність керувати транспортними засобами і/або працювати з іншими механізмами.

Є обмежені клінічні дані щодо ефективності лікування дітей.

1 клізма перед сном.

Перед застосуванням клізми рекомендується випорожнити кишечник.

Клізма поміщена в пакет з алюмінієвої фольги.

1. Безпосередньо перед застосуванням дістати флакон із пакета з алюмінієвої фольги та добре струснути.

2. Щоб зламати засіб закупорювання, слід повернути наконечник на один повний оберт (після повороту наконечник повинен бути в тому ж положенні, що й перед поворотом).

3. Помістити руку в один із поліетиленових пакетів, що містяться в упаковці.

4. Тримати контейнер, як показано на рисунку на пакеті.

5. Для введення клізми лягти на лівий бік, ліва нога пряма, а права — зігнута вперед для рівноваги. Обережно ввести кінчик аплікатора у пряму кишку. Підтримувати достатнє постійне натискання рукою у міру розподілу вмісту клізми. Вміст флакона слід використати максимально протягом 30—40 секунд.

6. Як тільки флакон спорожніє, вийняти наконечник з флаконом, все ще стискаючи його.

7. Суспензія повинна залишатися в кишечнику. Пацієнту слід залишатися в розслабленому стані в вищезазначеному положенні ще 5—10 хвилин або допоки пройде позив.

8. Згорнути поліетиленовий пакет поверх порожнього флакона. Викинути його і вимити руки.

Існує обмежений клінічний досвід передозування препаратом Пентаса, який не вказує на ниркову або печінкову токсичність.

Оскільки Пентаса є аміносаліцилатом, то можуть з’явитися симптоми токсичності саліцилатів, такі як порушення кислотно-лужної рівноваги, гіпервентиляція, набряк легенів, блювання, дегідратація та гіпоглікемія. Симптоми, викликані передозуванням саліцилатами, добре описані в медичній літературі.

Були повідомлення про пацієнтів, які щоденно приймали 8 г месалазину протягом місяця без будь-яких побічних явищ.

Лікування передозування у людини

Оскільки немає специфічного антидоту, лікування передозування підтримуюче та симптоматичне. Лікування у стаціонарі включає ретельний контроль за функцією нирок.

Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень: діарея, нудота, біль у животі, головний біль, блювання і висипання. Іноді спостерігаються реакції гіперчутливості та медикаментозна гарячка.

Після ректального введення можливі місцеві реакції, такі як свербіж, ректальний дискомфорт та позиви до дефекації.

Частота побічних ефектів базується на клінічних дослідженнях та звітах у післяреєстраційний період.

* Механізм розвитку месалазиніндукованого міо- і перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту невідомий, але можливе його алергічне походження.

** Світлочутливість: більш серйозні реакції спостерігаються у пацієнтів із наявними захворюваннями шкіри, такими як атопічний дерматит та атопічна екзема.

Слід зазначити, що деякі з цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.

Одночасне застосування з іншими відомими нефротоксичними засобами, такими як НПЗЗ або азатіоприн, може збільшити ризик небажаних реакцій з боку нирок.

Під час комплексного лікування препаратом Пентаса і азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено більшу частоту мієлосупресивних ефектів, що, ймовірно, свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлений не повністю. Рекомендований регулярний контроль за рівнем лейкоцитів і дотримання відповідного режиму дозування для тіопуринів.

Докази того, що месалазин може знизити антикоагуляційну дію варфарину, слабкі.

3 роки.

Зберігати при температурі 15—25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 100 мл суспензії у флаконі з наконечником і внутрішнім клапаном; по 1 флакону у пакеті з алюмінієвої фольги; по 5 або 7 флаконів та 5 або 7 поліетиленових пакетів у картонній упаковці.

За рецептом.