Подагричний артрит

артрит на пальці ноги

Подагричний артрит (подагра) — запальне захворювання, спричинене відкладенням кристалів сечової кислоти у суглобах. Зазвичай воно розвивається на великому пальці ноги, середній частині стопи, кісточці та коліні. У людей з артритом пальців рук подагра може утворитися в суглобах пальців. Хвороба виникає раптово (часто вночі) та протікає важко. Вона супроводжується сильним болем, набряком, почервонінням, а також системними симптомами, такими як підвищена температура та озноб.

Чоловіки втричі частіше, ніж жінки, хворіють на подагричний артрит. Він має тенденцію вражати чоловіків після 40 років та жінок після менопаузи, коли вони втрачають захисну дію естрогену. Останнім часом поширеність подагри збільшилася як серед літніх, так і серед молодих людей.

Подагричний артрит — це дуже болісний та інвалідизуючий стан, але практично у всіх пацієнтів він добре піддається лікуванню. Важливо виявити та лікувати його на ранній стадії, щоб уникнути розвитку ускладнень.

Причини

Подагричний артрит та подагра у чому різниця? Це одна й та сама хвороба, яка вражає суглоби в результаті скупчення в них кристалів сечової кислоти. Вона може розвинутися у людини через надмірне вироблення сечової кислоти в організмі або недостатнє виведення її з сечею.

Найбільш поширеною причиною (близько 90% випадків) є нездатність виділяти достатню кількість сечової кислоти із сечею. Це може виникнути через генетичний дефект транспортерів органічних аніонів у нирках, що призводить до надмірної реабсорбції сечової кислоти з нирок і, отже, до надлишку її в крові. Також дефект виведення сечової кислоти може виникати через прийом алкоголю або деяких препаратів, таких як діуретики та аспірин. Крім того, порушення виділення сечової кислоти відбувається при поганій роботі нирок.

Близько 10% випадків подагричного артриту пов’язані з надвиробництвом сечової кислоти. Коли вона виробляється в надлишку, то її багато не тільки в крові, а й у сечі, що підвищує ризик як подагри, так і утворення каменів у нирках. У деяких людей виробляється надмірна кількість сечової кислоти через генетичний дефект ферменту в шляху розщеплення пуринів, що призводить до гіперактивності цього шляху. Оскільки клітини містять ДНК, а ДНК включає пурини, все, що збільшує руйнування клітин в організмі може призвести до підвищення рівня сечової кислоти. Наприклад, якщо пацієнт отримує хіміотерапію з приводу пухлини, лікування вбиває пухлинні клітини. В результаті розпаду пуринів з цих клітин може розвинутися напад подагричного артриту або камені у нирках.

Харчові продукти, які містять велику кількість пуринів (наприклад, м’ясо, м’ясні підливи та пиво), також можуть призвести до надвиробництва сечової кислоти.

Чоловіки хворіють на подагричний артрит частіше, ніж жінки, і в молодшому віці. Співвідношення хворих чоловіків і жінок становить 3:1. Найчастіший вік початку — від 40 до 60 років.

Фактори ризику

У людини більше шансів захворіти на подагричний артрит, якщо вона:

  • має родичів, які страждають на подагру;
  • вживає багато тваринних білків, особливо м’яса тварин, молюсків та субпродуктів;
  • регулярно п’є алкоголь, особливо пиво;
  • приймає імунодепресанти або препарати від високого артеріального тиску, такі як діуретики та бета-блокатори;
  • має дисбаланс у мікробіомі, трильйонах бактерій, вірусів та грибків, які живуть у кишечнику та регулюють імунну систему. Мікробіом залучений до більшості запальних захворювань, включаючи подагричний артрит.

Операція, інфекція чи тяжка хвороба також можуть спровокувати загострення подагри.

Люди з певними захворюваннями більш схильні до розвитку подагричного артриту, зокрема:

  • надмірна вага або ожиріння;
  • застійна серцева недостатність;
  • діабет;
  • гіпертонія (високий артеріальний тиск);
  • захворювання нирок;
  • рак крові.

Симптоми подагричного артриту

Напади подагри часто відбуваються раптово і можуть бути дуже болючими. Під час спалаху подагричного артриту симптоми ураження суглобів включають:

  • інтенсивний біль;
  • зміна кольору (почервоніння) шкіри;
  • скутість;
  • набряк;
  • болючість навіть при легкому дотику;
  • відчуття, що суглоб «горить».

Напад подагричного артриту зазвичай досягає піка через 12-24 години після початку і триває 1-2 тижні. Але іноді можуть бути спалахи, які тривають довше. Деякі з них можуть викликати серйозніші системні симптоми, такі як підвищена температура, озноб, втома та нездужання. У хворих часто розвиваються тофуси (відкладення сечової кислоти), які утворюються в м’яких тканинах навколо суглобів і мають вигляд твердих шишок. Між нападами людина може не відчувати жодних симптомів подагри.

Які суглоби уражаються

Найбільш поширеною зоною розвитку подагричного артриту є стопа. Зазвичай страждає перший плюснефаланговий суглоб великого пальця, який уражається у 75% пацієнтів із цим захворюванням. Вважається, що цей суглоб особливо схильний до подагри, тому що саме він отримує найбільше навантаження при ходьбі або бігу.

Інші часті місця локалізації подагричного артриту — гомілковостопний суглоб, середня частина стопи, коліно та лікоть. За відсутності лікування на пізніх стадіях можуть бути уражені кілька суглобів, включаючи пальці та зап’ястя. Плечовий та тазостегновий суглоби дуже рідко уражаються подагрою.

Діагностика подагричного артриту

Діагностувати подагру допомагають: історія хвороби, медичний огляд та спеціальні дослідження. При постановці діагнозу лікар також виключає інші причини болю та запалення у суглобах, такі як інфекція, травма чи інший тип артриту. Для цього можуть бути призначені такі дослідження:

  • аналіз суглобової рідини — найкращий метод діагностики подагричного артриту. Лікар забирає рідину з хворобливого суглоба та досліджує її під мікроскопом на наявність кристалів сечової кислоти;
  • аналіз крові — для перевірки рівня сечової кислоти. Але важливо врахувати, що у багатьох людей з високим рівнем сечової кислоти в крові ніколи не розвивається подагра, а в деяких людей з подагрою рівень сечової кислоти в нормі;
  • візуалізуючі дослідження — виконуються знімки ураженого суглоба, що дозволяє візуалізувати кристали сечової кислоти.

Рентген при подагричному артриті є стандартним методом візуалізації. Але в особливих випадках, коли подагру необхідно диференціювати від інфекції чи пухлини, буде корисна магнітно-резонансна томографія, двоенергетична комп’ютерна томографія чи ультразвукове дослідження.

Як лікувати подагричний артрит

План лікування подагричного артриту залежить від частоти та тяжкості проявів, а також від особистих побажань пацієнта. Зазвичай він включає медикаментозну терапію для контролю симптомів та дієту, яка обмежує вживання продуктів та напоїв з високим вмістом пуринів.

Лікування спалаху подагричного артриту слід розпочинати у перші 24 години, тоді воно буде винагородженим швидким покращенням. Якщо до початку терапії напад триває більше доби, то відповідь на лікування може бути набагато повільнішою.

Медикаментозна терапія

Лікар може запропонувати наступні препарати для лікування подагричного артриту, які допоможуть пацієнтові впоратися із симптомами:

  • нестероїдні протизапальні препарати та інгібітори ЦОГ-2 — основа терапії гострих нападів подагри. До таких препаратів відносяться Напроксен, Ібупрофен, Індометацин, целекоксиб Флогоксиб, Ревмоксиб, Целебрекс. Ці засоби ефективно зменшують запалення та біль. Однак пацієнтам з виразками, гіпертензією, ішемічною хворобою та затримкою рідини слід бути обережними при застосуванні цих препаратів навіть при коротких курсах (зазвичай 3–7 днів). Дози нестероїдних протизапальних засобів, необхідні для усунення нападу подагричного артриту, є вищими, оскільки потрібен повний протизапальний ефект. Стандартних дозувань часто недостатньо;
  • Колхіцин — протизапальний засіб, який полегшує біль при подагричному артриті. Він відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні нападів. Але препарат може мати неприємні побічні ефекти, такі як нудота, діарея чи блювання. Нижчі дози так само ефективні, як і високі, і викликають менше побічних ефектів;
  • кортикостероїди — Преднізолон і метилпреднізолон Медрол є ефективними протизапальними засобами, що знижують напади подагричного артриту. Протизапальні стероїди мають довгострокові ризики, такі як витончення кісток, але їхня ймовірність при короткостроковій терапії (3-7 днів) відносно низька. Ці препарати можуть підвищувати артеріальний тиск та рівень цукру в крові, а значить викликати проблеми у людей з неконтрольованою гіпертензією або цукровим діабетом;
  • місцева ін’єкція кортикостероїдів — оптимальний варіант при поодиноких суглобових нападах подагричного артриту. Ін’єкційні препарати включають ацетат метилпреднізолону Депо-Медрол, тріамцинолон Кеналог 40 і бетаметазон Флостерон, Бетафос. З цих препаратів найменший час дії у бетаметазону. Але подагричний артрит має тенденцію до самообмеження протягом кількох тижнів, тому цей варіант може бути успішним. Перевага бетаметазону полягає у низькій ймовірності тимчасового загострення наступного дня після введення, що є найпоширенішою побічною реакцією на місцеві ін’єкції стероїдів.
  • препарати, які знижують рівень сечової кислоти — рекомендуються за наявності кількох нападів подагричного артриту на рік, тофусів чи ознак ураження суглобів на рентгенограмах. Ці ліки застосовуються для профілактики та можуть погіршити симптоми під час спалаху. Тому їх необхідно приймати за кілька тижнів після закінчення нападу. Препаратом вибору згідно з рекомендаціями ACR є Алопуринол. Пацієнтам, які не можуть приймати цей засіб, призначають Фебуксостат.

Низькопуринова дієта

Дієтичний контроль може бути достатнім для пацієнта з помірно підвищеним рівнем сечової кислоти, наприклад, 7,0 мг/дл. Для людей з вищим рівнем, наприклад, 10,0 мг/дл, дієта сама по собі зазвичай не запобігає розвитку подагричного артриту. Навіть дуже строга дієта знижує рівень сечової кислоти в крові лише приблизно на 1 мг/дл, що загалом недостатньо для того, щоб вона не осідала в суглобах. Порогове значення, при якому у пацієнтів різко знижується кількість нападів, настає при зменшенні сечової кислоти нижче 6,0 мг/дл.

Дієта при подагричному артриті відіграє ключову роль у профілактиці хвороби, оскільки деякі харчові продукти можуть викликати її напади:

  • солодощі та солодкі напої;
  • субпродукти (печінка, серце, легені, мізки, нирки);
  • м’ясо дичини (качка, лосятина, оленина);
  • морепродукти (оселедець, мідії, тріска, тунець, пікша);
  • червоне м’ясо;
  • підливи та м’ясні соуси.

Червоне м’ясо та молюски (наприклад, морські гребінці, креветки та мідії) в ідеалі слід їсти рідше і меншими порціями. Усі види алкоголю викликають реабсорбцію більшої кількості сечової кислоти нирками, збільшуючи її рівень у крові. Але пиво містить свій високий рівень пуринів, тому сприяє підвищенню рівня сечової кислоти у крові двома шляхами.

Рослинний білок розщеплюється до пуринів, але не є суттєвим фактором, який сприяє подагричному артриту. Молочні продукти з низьким вмістом жиру, попри розщеплення білка до пуринів, також не сприяють ризику подагри. Деякі вуглеводи, такі як вівсянка, зародки пшениці та висівки, містять помірну кількість пуринів, але не було доведено, що вони є значними факторами ризику подагри.

Профілактика подагричного артриту

Найкращий спосіб запобігти подагричному артриту — обмежити вживання продуктів і напоїв з високим вмістом пуринів. Дотримання дієти з малою кількістю натрію, з упором на фрукти, овочі, горіхи, цільні зерна та інші необроблені продукти, значно знижує рівень сечової кислоти та ризик подагри.

Слід пити багато води, щоб покращити роботу нирок та уникнути зневоднення. Регулярні фізичні вправи допоможуть зменшити навантаження на суглоби, знизити ризик ожиріння та інших захворювань, які підвищують ймовірність розвитку подагричного артриту.

Реклама
Знайдено ферменти для отримання універсальної групи крові
Простий метод переливання крові з однієї групи в і...
Для усунення паралічу будуть проводити трансплантацію клітин
Вперше у світі польські хірурги у співпраці з вчен...
Реклама
Антибіотики при бронхіті
Антибіотик при бронхіті — дієвий спосіб активної д...
Чи можна померти від ГРВІ
У більшості випадків ГРВІ не становлять небезпеки ...
Реклама
Дієтолог перерахував 4 помилки, які не дають схуднути
Вважається, що неправильне харчування та недостатн...
Офтальмолог пояснив, чи допоможуть антибіотики вилікувати кон'юнктивіт
Захворювання очей, спричинені зміною клімату та за...
Реклама