Синусит
Синусит — це запалення слизової оболонки придаткових пазух носа, яке може бути спричинене респіраторною інфекцією, алергією або анатомічними особливостями носової порожнини. Вірусне захворювання найчастіше минає самостійно через 1-3 тижні. Але в разі тривалого або тяжкого перебігу хвороби хворому призначають лікарські препарати.
У цьому огляді редакція Медправди розглядає причини, симптоми, лікування синуситу та надає рекомендації щодо його профілактики.
Що таке синусит
Придаткові пазухи носа (синуси) — це невеликі повітроносні порожнини в кістках черепа, які з’єднані з порожниною носа. Вони відіграють роль у збільшенні резонансу голосу, зволоженні та зігріванні повітря, що вдихається, виконують амортизувальну (протиударний ефект під час травмування) і барорецепторну функцію (реакція на тиск).
У людини є чотири пари синусів, тобто всього вісім навколоносових пазух:
- лобові;
- верхньощелепні (гайморові);
- ґратчасті;
- клиноподібні.
Слизова оболонка навколоносових пазух виробляє слиз, що зволожує порожнину носа. Це, в свою чергу, захищає від проникнення пилу, алергенів і забруднювальних речовин. У нормі слиз вільно стікає в носову порожнину по невеликих сполучних каналах (співустях).
При синуситі слизова оболонка навколоносових пазух запалюється і набрякає, що призводить до блокування співусть пазух і порушення відтоку. Усередині пазух (синусів) накопичується велика кількість слизу, в якій можуть розмножуватися бактерії та інші мікроорганізми.
До захворювань і станів, які можуть спричинити блокування навколоносових пазух, належать:
- ГРВІ;
- алергічний риніт;
- поліпи (зміна і розростання слизової оболонки носових ходів і навколоносових пазух);
- викривлення носової перегородки.
При гострому синуситі симптоми минають за 1-3 тижні, при хронічному — вони тривають 3 місяці й довше.
Види синуситу
Існує кілька видів синуситу, і всі вони мають схожі прояви. Зазвичай їх розрізняють за тривалістю та причиною захворювання.
Гострий синусит
Гострий синусит часто є ускладненням ГРВІ. Зазвичай самопочуття хворого поліпшується через 10 днів, але прояви можуть зберігатися до 4 тижнів.
При цьому людина відчуває наступні симптоми:
- закладеність носа, що ускладнює дихання;
- густий слиз, що витікає з носа (іноді постназальне затікання);
- біль і набряк у ділянці носа, перенісся, над або під очима;
- висока температура.
Також може виникнути головний біль, невелике першіння, кашель та інші неприємні симптоми. Іноді приєднується вторинна бактеріальна інфекція, яка може супроводжуватися виділенням забарвленого слизу.
Хронічний синусит
Якщо симптоми тривають понад 3 місяці, тоді це свідчить про хронічний риносинусит. Він може спричинятися рецидивуючими респіраторними інфекціями, алергією, поліпами, анатомічними порушеннями або захворюваннями, пов’язаними з імунною системою (муковісцидоз, ВІЛ).
Характерні симптоми хронічного синуситу спостерігаються протягом 12 тижнів і більше:
- періодичний тупий головний біль;
- болючість у ділянці пазух;
- закладеність носа;
- гній у носовій порожнині;
- каламутні або забарвлені виділення;
- втрата нюху;
- кашель.
На відміну від гострої форми, хронічний синусит часто протікає без температури. Але хворий може відчувати сильну втому.
Підгострий синусит
Якщо запалення пазух триває понад 3 тижні, але менше 12 тижнів, хворому ставлять діагноз «підгострий синусит». Його симптоми зазвичай менш виражені, ніж при гострій формі захворювання. Цей стан часто виникає при сезонній алергії або бактеріальних інфекціях.
Рецидивуючий синусит
У деяких людей гострий синусит минає, а потім повертається знову. Якщо він виникає чотири або більше разів на рік і при цьому кожен епізод триває щонайменше 7 днів, значить це рецидивуючий синусит.
Деякі з факторів ризику хронічного синуситу також підвищують ймовірність рецидиву захворювання. Якщо людина регулярно вдихає подразнювальні речовини, що містяться в повітрі, у неї вищий ризик рецидивуючого синуситу.
Грибковий синусит
Існує дві основні категорії грибкового синуситу:
- неінвазивний;
- інвазивний.
Найбільш поширений алергічний грибковий риносинусит. Він викликається алергією на грибки, які заселяють слизову носа. Прояви схожі на інші форми синуситу. Але при ослабленому імунітеті симптоми можуть відрізнятися і бути більш тяжкими:
- зміни в поведінці та роботі мозку (проблеми з мисленням);
- блідість шкіри;
- оніміння обличчя;
- випинання очних яблук (проптоз);
- сильний набряк очей і щік;
- зниження зору.
Алергічний синусит
Розвиток алергічного синуситу можуть спровокувати подразники, що вдихаються з навколишнього середовища. Симптоми схожі на прояви інших видів цього захворювання, але до них додається свербіж у носі, очах і горлі. Зазвичай поява симптомів залежить від сезону, оскільки кількість алергенів у повітрі змінюється протягом року.
Пансинусит
Зазвичай синусит зачіпає тільки одну або дві пари придаткових пазух. Але іноді одночасно уражаються всі чотири пари синусів. Цей стан називається пансинуситом.
Бактеріальний і вірусний синусит
Обидва види синуситу спричиняють схожі симптоми. Але вони мають різні причини і лікуються по-різному.
Більшість синуситів викликаються вірусами. Від цих вірусних інфекцій немає ліків, тому потрібно почекати, поки вони пройдуть. Зазвичай симптоми починають зникати через 5-7 днів.
Бактеріальна інфекція зберігається довше, часто понад 7 днів. Якщо після закінчення цього часу симптоми не поліпшуються, а погіршуються, тоді може знадобитися антибіотик, щоб вбити бактерії, які викликають інфекцію.
Ці два види синуситу часто протікають разом. Людина може захворіти на вірусну інфекцію і через тиждень «підхопити» бактеріальну. Причина в тому, що первинна інфекція ускладнює фільтрацію бактерій слизовою оболонкою.
Синусит та інфекція навколоносових пазух
Ці терміни зазвичай використовують як взаємозамінні, але вони позначають різні стани, які часто супроводжують один одного. Синусит — це запалення, що розвивається в навколоносових пазухах. Його причиною зазвичай є інфекція, яка в 9 з 10 випадків спричиняється вірусом. Але іноді запалення виникає і без інфекції, наприклад, при алергії.
Причини
Згідно з даними Національної служби охорони здоров’я NHS, гострий синусит зазвичай розвивається внаслідок поширення вірусу з верхніх дихальних шляхів у навколоносові пазухи. Рідше причиною є бактерії, які вражають синуси. Інфікований зуб або грибкова інфекція також іноді спричиняють запалення пазух.
Розвиток хронічного (тривалого) синуситу пов’язують з наступними чинниками:
- алергія, включно з алергічним ринітом, астмою і сінною лихоманкою;
- поліпи всередині носа;
- тютюнопаління;
- ослаблена імунна система.
Своєчасне лікування і контроль основних захворювань може поліпшити симптоми хронічного запалення синусів.
Хто хворіє на синусит
Синусит може розвинутися у будь-якої людини. Кілька мільйонів людей хворіють на це захворювання щонайменше один раз на рік. Але існують певні стани здоров’я, які підвищують імовірність його виникнення.
Розвиток синуситу більш ймовірний при наявності:
- набряку слизової оболонки носа, наприклад, при ГРВІ;
- заблокованих дренажних каналів;
- анатомічних змін, через які звужуються дренажні канали;
- поліпів у носі;
- імунодефіциту або приймання ліків, що пригнічують імунну систему.
У дітей причинами, які можуть спричинити синусит, є:
- респіраторні інфекції;
- алергія;
- використання пустушок;
- пиття з пляшечки в положенні лежачи на спині;
- дим у навколишньому середовищі.
Симптоми та ознаки синуситу
Якщо людина перенесла ГРВІ або інше респіраторне захворювання, і її лоб і очі пульсують від давлячого болю, це може бути ознакою синуситу. Згідно з даними Центрів з контролю і профілактики захворювань CDC, до характерних симптомів синуситу належать:
- нежить;
- закладеність носа;
- тяжкість і біль у навколоносовій або лобній ділянці;
- головний біль;
- слиз, що стікає в горло (постназальний затік);
- біль у горлі;
- кашель;
- часте чхання;
- неприємний запах із рота (галітоз).
Інші симптоми включають:
- зниження нюху;
- забарвлені виділення;
- висока температура (38°C і вище);
- зубний біль;
- відчуття тиску у вухах.
Хворий часто хропе ночами і говорить гугняво. Маленькі діти зазвичай дратівливі, мають труднощі з годуванням і дихають через рот.
Іноді симптоми синуситу проявляються без нежитю. Зазвичай це відбувається при сильній закладеності носа і утрудненні відтоку слизу.
Симптоми синуситу часто минають протягом 1-3 тижнів, але іноді вони тривають понад 3 місяці. Подібні прояви характерні для багатьох захворювань. Щоб визначити наявність синуситу, потрібно звернутися до отоларинголога.
Головний біль при синуситі
При синуситі часто болить голова, особливо в ділянці навколоносових пазух. Головний біль посилюється вранці, при різких рухах головою або перепадах температури.
Як довго триває хронічний синусит
Щоб поставити діагноз «хронічний синусит», симптоми мають тривати щонайменше 12 тижнів або 3 місяці. В окремих випадках вони проявляються набагато довше. Деякі дослідження показали, що іноді прояви зберігаються понад 10 років. Протягом цього часу вони можуть поліпшуватися, але повністю не минають.
Синусит заразний чи ні
Синусит не передається іншій людині, тому він не заразний. Але вірусна інфекція, яка найчастіше є причиною синуситу, заразна. Віруси поширюються повітряно-крапельним шляхом, тобто через респіраторні крапельки, які виділяються з носа і рота, коли людина чхає, кашляє і навіть розмовляє. Деякі бактеріальні інфекції, які спричиняють синусит (наприклад, Streptococcus pneumoniae, що призводить до окремих форм пневмонії, менінгіту та сепсису), можуть поширюватися під час тісного контакту або дотику до зараженого предмета.
Коли звернутися до лікаря
При легких, слабко виражених симптомах можна самостійно доглядати за собою вдома. Але потрібно обов’язково звернутися до отоларинголога в наступних випадках:
- симптоми посилюються;
- знеболювальні засоби не допомагають;
- симптоми не поліпшуються через тиждень;
- симптоми не минають через 3 тижні.
Діагностика
Лікар ставить діагноз «синусит» на підставі симптомів і огляду внутрішньої поверхні носа на предмет ознак запалення. При підозрі на ускладнення або наявності повторюваних епізодів чи тривалих симптомів синуситу він може порекомендувати візуалізаційні дослідження для огляду навколоносових пазух. Вони можуть виявити закупорку слизу і будь-які аномальні структури, наприклад, поліпи.
Для діагностики використовують насупні візуалізаційні дослідження:
- рентген — дає змогу зробити знімки синусів;
- комп’ютерна томографія (КТ) — надає тривимірне зображення синусів (найбільш інформативний метод візуалізації придаткових пазух носа);
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) — використовує потужні магнітні поля для створення зображень внутрішніх структур.
Дані КТ, що вказують на синусит, включають помутніння пазухи, рівень рідини, зміщення стінки пазухи та потовщення слизової оболонки. Посів і біопсія показані при хронічному бактеріальному та грибковому синуситі.
Лікар може також використовувати ендоскоп — спеціальну камеру, яку вводять через ніс, щоб безпосередньо оглянути носові ходи і носоглотку. При необхідності, під час цієї процедури він бере зразок тканини для біопсії або для культурального дослідження, яке дає змогу виявити наявність бактерій або грибків.
Диференціальна діагностика
Найчастішими захворюваннями, які помилково приймають за синусит, є риніт та інфекції верхніх дихальних шляхів. Зубний біль на верхній щелепі також може імітувати біль, спричинений синуситом. Головні болі (напруження або судинні), чужорідні тіла, абсцеси (скупчення гною) головного мозку або епідуральні, менінгіт і субдуральна емпієма (скупчення гною між оболонками головного мозку) також можуть бути помилково прийняті за синусит.
Синусит: як лікувати
Комплексне лікування синуситу зазвичай включає кілька підходів. Воно починається із симптоматичної терапії (промивання порожнини носа сольовими розчинами, використання судинозвужувальних крапель і місцевих глюкокортикостероїдів, нестероїдних протизапальних препаратів). У разі розвитку ускладнень вдаються до хірургічних методів лікування.
У разі гострого синуситу велика ймовірність того, що інфекція мине самостійно без лікування. Якщо це результат ГРВІ, можуть знадобитися тільки симптоматичні препарати і час. Але, якщо хвороба затягнулася або періодично повертається, тоді лікування стає більш складним.
Ліки від синуситу
При синуситі лікар може призначити наступні лікарські препарати:
- знеболювальні протизапальні засоби — щоб полегшити лицьовий і головний біль, знизити високу температуру і запалення, рекомендують знеболювальні жарознижувальні препарати. Але їх не можна приймати понад 10 днів;
- деконгестанти (протинабрякові засоби) — знижують набряк слизової оболонки, зменшують кількість слизу в пазухах і полегшують дихання. Деякі з них випускаються у вигляді спреїв для місцевого застосування, інші — у вигляді таблеток. Важливо врахувати, що під час використання деконгестантів у вигляді спреїв понад 3-5 днів може посилитися закладеність носа. Протинабрякові засоби не слід застосовувати дітям до 6 років;
- ліки від алергії — багато випадків синуситу спричинені неконтрольованою алергією. При наявності алергії допоможуть антигістамінні препарати й уникнення провокувальних чинників. Інший варіант — зробити щеплення від алергії — довгострокове лікування, яке поступово робить організм менш чутливим до чинників, що викликають симптоми;
- стероїди — стероїдні спреї (флутиказон, беконазол) зменшують набряк слизової оболонки. Можливо, доведеться приймати їх протягом кількох місяців. При тяжкому хронічному запаленні синусів може знадобитися пероральний прийом стероїдів;
- антибактеріальні препарати — якщо причиною є бактеріальна інфекція, лікар може призначити антибіотики. При гострому синуситі їх зазвичай приймають 10-14 днів. Антибіотики призначають рідко, оскільки синусит у 98% випадків викликається вірусами, а не бактеріями.
Лікування синуситу без нежитю також включає перераховані вище препарати. Лікар оцінює кожен індивідуальний випадок і призначає найбільш ефективний план лікування.
Чим лікувати синусит
Нижче наведено таблицю з переліком діючих речовин препаратів для симптоматичного лікування гострого синуситу у дорослих.
Клас | Діючі речовини | Переваги | Недоліки |
Пероральні анальгетики та жарознижувальні засоби | Парацетамол НПЗП (наприклад, ібупрофен, напроксен) | Забезпечують системне знеболення та жарознижувальну дію. Зазвичай добре переносяться. | Застосування парацетамолу має бути обмежене або виключене у пацієнтів із хворобами печінки на пізніх стадіях або декомпенсованим цирозом. НПЗП слід уникати або застосовувати з обережністю при серцево-судинних захворюваннях, хронічних хворобах нирок, захворюваннях печінки на пізніх стадіях або цирозі печінки. Застосування НПЗП іноді пов’язане з підвищеним ризиком кровотеч і шлунково-кишкових розладів. |
Інтраназальні глюкокортикоїдні спреї | Флутиказону пропіонат Мометазон Триамцинолон | Полегшують закладеність носа за рахунок зменшення запалення. Можуть бути особливо корисними при алергічному риніті. | Може спричиняти носову кровотечу та біль у горлі. |
Інтраназальний сольовий спрей | Інтраназальний стерильний фізрозчин | Зволожує носові проходи і розріджує слиз. Покращує прохідність носових проходів. Корисно в комбінації з інтраназальними глюкокортикоїдними спреями. | Деяким пацієнтам цей метод здається складним. Фізрозчин має бути стерильним. |
Інтраназальний антихолінергічний спрей | Іпратропію бромід | Значно зменшує ринорею (виділення з носа). | Може не покращувати закладеність носа. |
Інтраназальні протинабрякові спреї | Оксиметазолін | Покращує прохідність носових ходів і сприяє дренажу. | При тривалому використанні може викликати повторну закладеність або пошкодження слизової оболонки. Не рекомендується використовувати понад 3 дні. |
Пероральні деконгестанти (протинабрякові засоби) | Псевдоефедрин Фенілефрин | Полегшує закладеність за рахунок звуження судин. Псевдоефедрин ефективніший, ніж фенілефрин. Особливо корисний у разі дисфункції євстахієвої труби. | Слід уникати або застосовувати з обережністю при серцево-судинних захворюваннях, високому артеріальному тиску, закритокутовій глаукомі через симпатоміметичні ефекти. |
Пероральні антигістамінні препарати | Перше покоління: Клемастин Дифенгідрамін Друге покоління: Фексофенадин Лоратадин Цетиризин | Препарати першого покоління корисні для отримання підсушувального ефекту. Препарати другого покоління корисні для пацієнтів з алергією. Доступні в комбінації з пероральними протинабряковими засобами. | Іноді призводять до пересихання, згущення, утруднення переміщення виділень і посилення дискомфорту. Можуть спричиняти сонливість, когнітивні порушення та антихолінергічні ефекти. |
Пероральні відхаркувальні засоби | Гвайфенезин | Сприяють дренажу за рахунок розрідження виділень. | Побічні ефекти можуть включати шлунково-кишкові розлади та сонливість. |
У цій таблиці представлена базова інформація. Для лікування синуситу рекомендується завжди звертатися до отоларинголога.
Як лікувати синусит самостійно
Полегшити симптоми синуситу в домашніх умовах можна за допомогою наступних рекомендацій:
- відпочинок — слід відпочивати, висипатися і дати організму можливість відновитися;
- сон із піднятою головою — вночі, коли голова опущена, в пазухах накопичується слиз. Тому під час сну слід підпирати голову подушками;
- вживання великої кількості рідини — слід пити більше води та інших рідин, щоб розрідити слиз і зменшити закупорку носових пазух. Необхідно скоротити вживання алкоголю, який посилює набряк;
- вологість — використовувати зволожувач повітря в приміщенні, щоб запобігти пересиханню носових ходів;
- вдихання пари — для цього можна увімкнути гарячий душ і посидіти у ванній або подихати парою з ємності з теплою (але не надто гарячою) водою. Пара полегшує закладеність і набряк носових проходів;
- використання тепла — кілька разів на день прикладати до обличчя теплий компрес (теплий вологий рушник). Це допоможе зняти відчуття закладеності в пазухах;
- промивання носа (назальне зрошення) — дає змогу промити навколоносові пазухи, видалити слиз і тимчасово полегшити симптоми. Один із поширених і простих засобів для промивання носа — це посудина неті-пот. Але застосовувати її потрібно з обережністю. Під час процедури в ніздрі заливають фізіологічний або сольовий розчин, який розріджує слиз і дозволяє йому вільно витікати. Можна також промивати ніс за допомогою назального спрею із сольовим розчином або морською водою.
Зрошення носа безпечне не для всіх. Не рекомендується використовувати цей засіб у разі:
- вушної інфекції;
- тиску в одному або обох вухах;
- повністю закладеної ніздрі;
- перенесеної операції на вухах або навколоносових пазухах.
Приготувати домашній сольовий розчин можна із суміші солі та води. Але при цьому не можна використовувати водопровідну воду. Вона може містити невелику кількість мікробів, пестицидів та інших небажаних речовин, які безпечні для пиття, але їм не місце у носі. Вони можуть спричинити серйозні, навіть смертельні інфекції.
Замість водопровідної води можна використовувати:
- дистильовану воду;
- воду з позначкою «стерильна»;
- воду, перекип’ячену протягом 3-5 хвилин, потім охолоджену до теплого стану. Вона придатна для використання протягом 24 годин (у разі зберігання в закритому вигляді під кришкою);
- фільтровану воду (тільки при використанні фільтра з маркуванням NSF 53 або NSF 58).
При високій температурі або поганому самопочутті слід залишатися вдома та уникати контактів з іншими людьми.
Хірургічне лікування
Хірургічне втручання не рекомендується при гострому синуситі, за винятком рідких випадків. Іноді інфекція навколоносових пазух може поширитися на очі, обличчя або мозок, тоді може знадобитися операція, щоб запобігти її поширенню.
При хронічному синуситі хірургічне втручання є варіантом, коли симптоми неможливо контролювати за допомогою ліків та інших методів лікування. Існує кілька різних процедур, кожна з них спрямована на усунення причини, що заважає нормальному відтоку слизу, чи то виправлення структурних аномалій (таких як викривлення перегородки носа), видалення доброякісних утворень або грибкових інфекцій.
Хірургічне лікування синуситу включає наступні процедури:
- функціональна ендоскопічна хірургія навколоносових пазух — проводиться під загальним наркозом (під час сну). Під час процедури лікар вводить у ніс тонку трубку з камерою і лампою на одному кінці. Цей пристрій, званий ендоскопом, дає змогу лікарю точно бачити місце операції. Потім хірург використовує мініатюрні інструменти, щоб усунути проблему: збрити тканину або кістку, видалити грибок або поліпи;
- септопластика — хірурги виконують цю процедуру, щоб виправити викривлення носової перегородки. Вона включає зміну форми і, можливо, видалення частини кістки або хряща всередині носа. Процедура може бути виконана під час ендоскопічної хірургії носових пазух;
- балонна синупластика — лікар вводить у ніс гнучкий катетер і спрямовує його до заблокованих пазух. Там хірург надуває мініатюрну повітряну кульку на кінці катетера, потім спускає і знову надуває її. Це відкриває пазухи і покращує відтік слизу.
Операції не залишають шрамів, оскільки доступ до пазух здійснюється через ніздрі. Їхня основна мета — оптимізувати вентиляцію та дренаж носа. Необхідність проведення таких процедур визначає лікар.
Чи можна запобігти синуситу
Надійного способу запобігти синуситу не існує. Але є деякі рекомендації, які допоможуть знизити ризик його розвитку:
- не палити та уникати вдихання тютюнового диму;
- уникати контакту з людьми з активними респіраторними інфекціями, такими як ГРВІ або грип;
- часто мити руки, особливо в сезон ГРВІ та грипу, і намагатися не торкатися обличчя;
- уникати впливу алергенів, обговорити з лікарем необхідність приймання препаратів, щеплень від алергії або інших форм імунотерапії.
Якщо проблеми з пазухами постійно повертаються, слід проконсультуватися з лікарем щодо необхідності хірургічної операції з очищення та дренування пазух.
Що станеться, якщо синусит не лікувати
Біль і дискомфорт відчуватимуться доти, доки захворювання не мине. Іноді нелікований синусит може поширитися на кістки, м’які тканини обличчя та очей, що призведе до ускладнень:
- абсцес — скупчення гною в порожнині пазухи;
- менінгіт — пошкодження головного і спинного мозку;
- орбітальний целюліт — інфекція тканин у ділянці очей.
Прогноз синуситу
У більшості випадків неускладнений гострий синусит минає самостійно. Симптоми завдають болю і дискомфорту, але з ними можна впоратися за допомогою легкодоступних засобів. Але якщо прояви не минають або зникають і повертаються знову, необхідно звернутися до лікаря з приводу лікування.
Пацієнти з ослабленим імунітетом або інтоксикацією потребують госпіталізації. Грибкова інфекція пов’язана з високою захворюваністю і смертністю.
Поширені питання
Це запалення навколоносових пазух, які являють собою повітроносні порожнини в кістках черепа, з’єднані з носовими порожнинами. Вони служать для фільтрації, зволоження і нагрівання вдихуваного повітря. Захворювання спричиняється вірусами, бактеріями, алергією або іншими причинами, які призводять до застійних явищ у пазухах.
Риніт — це запалення слизової оболонки носової порожнини. Воно проявляється закладеністю носа, чханням, нежиттю. Зазвичай не супроводжується лицьовим болем. Синусит — це запалення слизової оболонки навколоносових пазух, яке часто розвивається як ускладнення риніту. Воно проявляється більш важкими симптомами: лицьовий і головний біль, нежить, утруднене носове дихання, слизові або гнійні виділення.
Хворий відчуває закладеність носа, біль у ділянці чола, перенісся, біля очей. Зазвичай біль посилюється під час торкання до цих ділянок. Можуть спостерігатися виділення з носа жовтуватого відтінку. Іноді захворювання супроводжується тимчасовою втратою нюху і відчуттям сильної слабкості. У деяких випадках виникає кашель при синуситі, особливо вночі.
Гострий синусит може минути за 1-3 тижні при правильному лікуванні. Але іноді він затягується на кілька тижнів, особливо при ослабленій імунній системі, алергії або хронічних проблемах з навколоносовими пазухами. Хронічний синусит триває довше 3 місяців і потребує більш інтенсивного лікування.
Температура при синуситі може триматися в межах 38-39°C протягом 3-5 днів. Але важливо пам’ятати, що кожен випадок індивідуальний, і в різних людей температура може триматися по-різному. Якщо температура дуже висока, продовжує зростати або посилюються супутні симптоми, необхідно звернутися до лікаря для отримання додаткової консультації.
Це неконтагіозне захворювання. Якщо хвороба спричинена алергією або неінфекційними причинами, то вона не передається іншим людям. Якщо причина полягає в інфекції, тоді вона може передаватися повітряно-крапельним шляхом. Наприклад, якщо людина хворіє на ГРВІ або грип, тоді вона може заразити іншу людину під час кашлю, чхання або розмови.
Використання ліків і домашніх засобів без рекомендації лікаря може призвести до неправильного лікування і погіршення стану. Деякі засоби можуть мати побічні ефекти або бути невідповідними для конкретного стану. Наприклад, промивання порожнини носа простим сольовим розчином може бути недостатнім при тяжкому захворюванні. Лікар може призначити більш ефективні ліки та процедури. Використання аспірину, ібупрофену або інших протизапальних препаратів має бути погоджено з лікарем, особливо за наявності інших захворювань.