Бактеріальний синусит

Бактеріальний синусит — запалення, що стосується придаткових пазух носа. Основна відмінність цього виду синуситу — бактеріальна етіологія. Так буває, коли до вірусного синуситу приєднується бактеріальна інфекція або зараження відразу відбувається внаслідок наявності хвороботворних бактерій. Головне, що повинен знати пацієнт — звернутися до лікаря потрібно вчасно, за перших симптомів. Якщо не лікувати синусит, це може призвести не тільки до перехода захворювання в хронічну форму, а й до цілого спектру ускладнень, так чи інакше пов’язаних з вухами, очима, головним мозком.

У чому відмінність бактеріального та вірусного синуситів:

Для визначення етіології синуситу буде потрібен мазок із порожнини носа та посів на мікрофлору. Також цей мазок дозволить визначити чутливість до антибіотиків — лікар побачить, що треба призначити для швидкої боротьби з джерелом інфекції в організмі. Віковий поріг захворюваності — це діти віком від 10 років і дорослі, включаючи літніх пацієнтів.

Бактеріальний синусит — симптоми, причини та фактори, що сприяють хворобі

Гострий бактеріальний синусит найчастіше буває викликаний стрептококами, причому у більшості випадків він виникає на тлі вірусного синуситу, коли до нього приєднується бактеріальна інфекція. Також у ролі збудників виступають:

• стафілококи;
• пневмококи;
• гемофільна паличка;
• мораксела.

Якщо говорити про симптоми, то вони такі:

• різка слабкість, сильна загальна інтоксикація; стрибок температури до 39-39,5 ^оС;
• сонливість, дратівливість та апатія;
• швидка стомлюваність і, як наслідок, втрата працездатності з перших днів;
• виділення з носа — густі, у великій кількості, найчастіше з гнійним вмістом;
• сильний головний біль, який стає нестерпним при нахилах голови;
• кашель — особливо вночі та під час пробудження, внаслідок того, що слиз тече по задній стінці глотки і викликає кашльовий рефлекс.

У багатьох пацієнтів апатія при бактеріальному синуситі змінюється різкими спалахами дратівливості, а діти можуть ставати примхливими, плаксивими. І у дорослих, і у дітей бувають смакові зміни, а також хвороба може супроводжуватись повною відсутністю апетиту.

Якщо говорити про причини захворювання, то на першому місці завжди знижений імунітет (причини можуть відрізнятися). Саме відсутність природного бар’єра дозволяє бактеріям влаштуватися в пазухах і дати старт розвитку запалення. Також побічно на захворюваність можуть впливати куріння, вживання алкоголю, часті стреси, депресивний стан, постійна (хронічна) перевтома або недосипання. З великою ймовірністю бактеріальний синусит може виникнути у тих пацієнтів, які часто хворіють на різні ГРВІ або ГРЗ, а також мають діагностовані хронічні захворювання в носоглотці.

У групі ризику — працівники різних шкідливих підприємств (хімічна промисловість, так звані гарячі цехи, сільське господарство з його добривами та хімікатами для обробки полів, пташники тощо). Літні люди також схильні до бактеріального синуситу — тут причина проста: з віком змінюється стан слизової оболонки, а також, зазвичай, у пацієнта є мінімум одне хронічне захворювання, а частіше їх цілий букет.

Схильні до ризику розвитку бактеріального синуситу і люди, у яких в анамнезі присутній алергічний риніт, цукровий діабет будь-якого типу, ВІЛ-інфіковані та інші, що мають імунодефіцити. Часто запальний процес бактеріального типу розвивається після пірнання з аквалангом, підйому на високі вершини (альпінізм) чи маніпуляцій із використанням назогастрального зонда.

Чинниками, які сприяють розвитку бактеріального синуситу, вважають:

1. Наявність стороннього тіла в порожнині носа.
2. Різні новоутворення у носі.
3. Розростання аденоїдної лімфотканини.
4. Свіжу чи стару травму обличчя, черепа, носа (переважно з пошкодженням кісток).
5. Переохолодження — як одноразове і сильне, і постійні (наприклад, пов’язані з роботою.
6. Карієс. Наявність хворих зубів, особливо якщо йдеться про верхню щелепу, сприяє розвитку запалення в гайморових пазухах.

Прогноз одужання залежить від того, як швидко пацієнт отримав лікарську допомогу. Якщо за перших симптомів лікар зібрав анамнез, призначив обстеження, а потім розписав схему лікування — він сприятливий. Якщо ж пацієнт займається самолікуванням (що ще гірше — коли батьки сприймають синусит як соплі та просто не займаються лікуванням, вважаючи, що хвороба і сама по собі пройде), то прогноз буде несприятливим через високий ризик ускладнень. Особливо схильні до ускладнень діти та літні пацієнти.

Діагностика та лікування бактеріального синуситу

Сучасні підходи до діагностики цього захворювання припускають такі методи:

1. Рентген придаткових пазух. Це найдоступніший і найпростіший метод, при цьому він інформативний і демонструє високу достовірність. При цьому існують і протипоказання — вагітність, малий вік пацієнта (до 6 років). Це дослідження допоможе лікарю побачити рівень рідини у пазусі при гострому процесі. 
2. МРТ (магнітно-резонансна томографія) або КТ (комп’ютерна томографія) — обидві методики вирізняються інформативністю, при цьому вони безпечні та безболісні. Зазвичай, призначається одна з них, але при тяжкому перебігу захворювання лікар може призначати і те, і інше — у динаміці. Так званим золотим стандартом є КТ, саме тому це дослідження призначають частіше.
3. Пункція — все ще призначається як рутинна процедура на пострадянському просторі, хоча є досить болючою і має протипоказання. Разом з тим, внаслідок пункції пазухи можна не лише отримати вміст для аналізу, а й провести перший етап лікування — звільнення пазухи від вмісту та обробку її лікарськими препаратами.

Також пацієнту можуть призначити аналізи — загальний аналіз крові та біохімію, мазок із носа з посівом для визначення чутливості до антибіотиків. Після всього лікар розробляє схему лікування, до якої входять:

• антибіотики — препарати, націлені на боротьбу з першопричиною захворювання — патогенними бактеріями;
• нестероїдні протизапальні препарати — для зниження температури та усунення болю;
• антигістамінні — для зняття набряку та інших проявів алергії.

Як і при вірусному синуситі, при бактеріальному важливі регулярні промивання порожнини носа сольовими (аптечними) розчинами, полоскання горла (щоб змити слиз, який стікає та викликає кашель). Лікар обов’язково призначає судинозвужувальні краплі або спреї для носа, при цьому важливо дотримуватись кратності їх використання (не більше і не менше призначеного).

Щоб знизити ризик розвитку запалення, яке спричинить бактеріальний синусит, потрібно:

• берегтися від переохолодження та перегріву;
• завжди одягатись за погодою (особливо це важливо для дітей);
• кинути палити та перестати вживати алкоголь;
• використовувати маску в дуже запорошених приміщеннях, засоби індивідуального захисту на шкідливому виробництві.

Для профілактики потрібно стежити за станом зубів, регулярно проходити стоматологічні чек-апи, лікувати всі вірусні та ЛОР-захворювання вчасно та під наглядом лікаря. Сам бактеріальний синусит вимагає чіткого виконання всіх призначень і рекомендацій — у цьому випадку процес одужання займе від 7 до 14 днів, хоча залишкові явища можуть спостерігатися до місяця.

Поширені питання