Гострий синусит

Гострий синусит — запалення, що торкається однієї або відразу кількох навколоносових пазух. Це можуть бути лобові (фронтальні), верхньощелепні (гайморові), клиноподібні (сфеноїдальні) або пазухи ґратчастої кістки. Усі вони об’єднані між собою сполученнями — вузькими каналами. У нормі слизова оболонка носа виробляє слиз, а коли його забагато, то в народі це називають соплями. Всупереч тому, що багато хто вважає слиз ознакою хвороби, в нормі саме з ним із носа виводяться хвороботворні мікроорганізми, а також відбувається зволоження носових ходів.

Коли у пацієнта розвивається гострий синусит, це означає, що слизу виробляється набагато більше норми. Також внаслідок запалення з’являється набряклість, що дає неприємне відчуття тиску, розпирання в носі та пазухах. У більшості випадків синусит викликаний вірусами або інфекціями, але бувають і інші ситуації — наприклад, посттравматичний синусит або алергічний синусит.

Якщо говорити про тривалість захворювання, то при правильному лікуванні гострий синусит проходить в середньому за 21-28 днів. А от якщо захворювання триває більше ніж 12 тижнів або розвивається в одній і тій же пазусі три та більше разів протягом року, то говорять про хронічний синусит. У МКБ-10 (Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям, десятого перегляду) гострий синусит позначають так: J01.0 — J01.9, де остання цифра показує локалізацію та поширеність запалення, а хронічний — J32.0 — J32.9. 

Причини розвитку гострого синуситу та чинники ризику

Гострий синусит — це найчастіше вірусне захворювання, але передувати його розвитку може також бактеріальна або грибкова інфекція. Також гострий синусит буває і алергічним, але все ж частіше алергічний — це хронічний, із загостреннями та ремісіями. Зазвичай, якщо йдеться про віруси-збудники, то це:

  • різні віруси грипу;
  • коронавіруси;
  • віруси Епштейна-Барр та Коксакі;
  • ЦМВ — цитомегаловірус;
  • аденовірус та респіраторний синцитіальний вірус.

Бактерії, які викликають розвиток синуситу — це найчастіше стрептококи та пневмококи, золотистий стафілокок, а також менінгокок. Бактеріальний гострий синусит лікують антибіотиками, тоді як за вірусного вони не потрібні. Ну, а протигрибкова терапія призначається при грибковій етіології синуситу — зазвичай він викликаний дріжджовими грибами роду Candida.

Існує список так званих факторів ризику — станів або подій, дій, які можуть сприяти розвитку гострого синуситу:

Чинник ризикуЗвідки береться
Алергіянайчастіше винуватцями тут виступають пилок рослин та шерсть тварин, рідше — домашній пил та інші алергени;
Викривлення перегородки носафізіологічне — при нерівномірному зростанні хряща та кісткової тканини;
травматичне — внаслідок удару чи перелому, родової травми;
внаслідок утворення поліпів, присутності в носовій порожнині сторонніх тіл;
Забруднення повітрячасто спостерігається у регіонах з численними промисловими виробництвами, у мегаполісах, у приміщеннях, де багато курять;
Контакт із хвороботворними мікробами, інфекціями, мікроорганізмамитакий фактор поширений у дошкільних закладах, школах, інститутах — хворіють і діти, і дорослі, а також коли людина часто буває у місцях великого скупчення людей (наприклад, метрополітен, ТРЦ);
Складні системні хворобимуковісцидоз;
різні імунодефіцити;
Пірсингневдало зроблений спочатку (самостійно або в антисанітарних умовах) чи травма;
Періодонтітінфекція, що спричинила запальний процес у зубі або зубах.

Гострий синусит — симптоми та перебіг захворювання

Гострий вірусний синусит практично завжди дається взнаки больовими відчуттями — вони локалізуються в області очей та/або лоба, носа і щік. Біль може бути різким, нападоподібним, а може розливатися і ставати ниючим. Одна зі специфічних особливостей гострого синуситу полягає в тому, що при натисканні в ділянці навколоносових пазух біль різко посилюється.

Як і інші синусити, гострий може виявлятися такою симптоматикою:

  • лихоманка, озноб;
  • слиз, що виділяється з носа, набуває жовтого або зеленого відтінку;
  • вночі та вранці, під час пробудження, густий слиз заважає спати, оскільки стікає по задній стінці та скупчується в глотці, викликаючи кашель;
  • сильний нежить, закладеність однієї або відразу обох ніздрів, набряк у носі;
  • втрата нюху — часткова, а іноді й повна;
  • зміни в голосі — з’являється гугнявість, захриплість або осиплість, іноді голос зникає повністю;
  • з’являється відчуття, що болить уся верхня щелепа;
  • у носі та/або в роті з’являється неприємний запах.

Що таке синусит? Захворювання, що виникає після потрапляння на слизову оболонку носа вірусу або інфекції. Збудники захворювання найчастіше проникають на слизову повітряно-краплинним шляхом (з повітрям, що вдихається), але є ще й контактно-побутовий шлях — коли інфекція залишається на руках, а пацієнт торкається ними до носа, рота, обличчя.

Починається хвороба з набряку слизової, відразу після цього різко збільшується кількість слизу, що виробляється, надлишок якої не так добре виводиться з носових ходів. Внаслідок всього, що відбувається, слиз накоплюється в одній або відразу кількох приносових пазухах. У цей час у роботу включається місцевий імунітет, але якщо він слабкий, то гострий синусит поширюється далі.

На другий або третій день хвороби пацієнту стає складно дихати, з’являються болі — давлячі, розпираючі, ниючі. Їхня інтенсивність буває різною, але найчастіше на цій стадії захворювання потрібне знеболювання. Симптоматика гострого вірусного синуситу може зберігатись від 7 до 14 днів. Зазвичай, якщо схема лікування підібрана з урахуванням особливостей пацієнта та перебігу захворювання, полегшення настає доволі швидко.

Важливо: гострий синусит, якщо його не лікувати або коли у пацієнта дуже ослаблений імунітет (наприклад, у ВІЛ-інфікованих, пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, онкологією), може призводити до ускладнень.

Найсерйозніші ускладнення пов’язані з проникненням вмісту пазух в оболонки мозку:

УскладненняСуть захворювання
Менінгітодне з загрожуючих ускладненень вірусного гострого синуситу, запалення в оболонках головного, а також спинного мозку
Екстрадуральна емпіємазапалення, викликане проникненням і накопиченням гнійного вмісту пазух між кістками черепами твердою оболонкою мозку
Арахноїдитзапалення внаслідок попадання гною з приносових пазух до павутинної оболонки головного мозку
Субдуральна емпіємавелике скупчення гнійного слизу між двома оболонками головного мозку – твердої та павутинної
Абсцесосередок із гноєм розвивається безпосередньо в головному мозку

Якщо говорити про можливі ускладнення синуситу, то найчастіше до них залучені сусідні органи. Так, може бути набряк повік, може запалитися окістя, а разом з нею і кісткові стінки очної ямки. Найскладніше з усіх очних ускладнень — абсцес окістя або задніх відділів століття (нагноєння).

Діагностика гострого синуситу

Перший етап діагностики, якщо з’являється симптоматика синусита — це огляд, збір анамнезу. Важливо, щоб лікар дізнався про пацієнта — чи є у нього хронічні захворювання, алергія (якщо є, то на що), чи були травми, які так чи інакше стосувалися обличчя, багато іншого. Обов’язково проводиться обстеження носових ходів, а також глотки (риноскопія — огляд зі спеціальними інструментами та ліхтариком). Можуть призначатися лабораторні та інструментальні дослідження.

Звернутися до лікаря пацієнта потрібно вчасно, не відкладаючи на потім, у таких випадках:

  • з’явився сильний головний чи зубний біль на тлі нежиті;
  • погіршився зір на тлі набряку носоглотки;
  • з’явилися складнощі з ковтанням їжі або питтям води;
  • утруднення дихання.
Важливо: якщо у пацієнта за перших ознак синуситу спостерігається ще й сплутаність свідомості, блювання, світлобоязнь і висока температура, то краще викликати бригаду невідкладної допомоги. Можливо, необхідна буде госпіталізація через тяжкий перебіг хвороби.

Зазвичай, перший візит із підозрами на синусит — до терапевта чи отоларинголога. Надалі до лікування можуть залучатися інші фахівці. Лікар після першого прийому може призначити:

  • рентген — знімок приносових пазух, за даними знімка лікар зможе оцінити наявність рівня рідини у пазусі; 
  • ендоскопічне обстеження — нехірургічна маніпуляція, яка проводиться із застосуванням тонкого (діаметром не більше 3 мм) ендоскопа, дозволяє побачити анатомічні зміни не тільки в носі, але й у носоглотці;
  • МРТ — магнітно-резонансна томографія, один з безпечних і безболісних способів провести обстеження носових пазух і отримати на виході знімки в різних зрізах синусів (особливо актуально, коли є необхідність оцінити м’які тканини голови та шиї);
  • КТ — комп’ютерна томографія, яка вважається золотим стандартом при цьому захворюванні, дозволяє швидко і безболісно візуалізувати всі пазухи, визначити, чи є в них кісти, поліпи, гнійний вміст.

Іноді достатньо одного з перерахованих вище обстежень, але в складних випадках лікар може призначати їх почергово, в динаміці. Найчастіше так відбувається, коли стандартна терапія для конкретного пацієнта виявляється неефективною. Є ще одне дослідження — ультразвукове (УЗД). Такий варіант використовується тоді, коли рентгенологічні методики протипоказані або недоступні.

Якщо говорити про лабораторні дослідження, то при гострому синуситі призначають:

  • ЗАК — загальний аналіз крові, що дозволяє оцінити як загальний стан здоров’я, а й наявність в організмі запального процесу;
  • аналіз на С-реактивний білок і прокальцитонін у крові — дозволяє не лише оцінити, наскільки виражене запалення, але також оцінити ще й генералізацію інфекції (перетворення місцевого локального запального процесу на загальний, його поширення);
  • аналіз крові на антистрептолізин-О та ревматоїдний фактор — дозволяє визначити, чи є хронізація інфекції, а також оцінити ризик можливих ускладнень гострого синуситу.

Також в обстеження часто включено посів на мікрофлору мазка зіва. Цей аналіз допомагає визначити тип збудника захворювання, а заразом зробити тексти на чутливість бактерії, викликавши їй синусит, до препаратів зі спектра антибактеріальних та до бактеріофагів.

Гострий синусит — лікування та профілактичні заходи

За результатами обстеження лікар бачить картину захворювання та може розробити робочу схему терапії. Головне завдання — боротьба із причиною захворювання, що дозволяє полегшити стан. Якщо гострий синусит має бактеріальну етіологію, лікар призначить курс антибіотиків. Важливо не змінювати форму (ін’єкції, таблетки, суспензія для дитини), ні кратність прийому, ні тривалість. Навіть якщо полегшало, потрібно пропити або проколоти весь курс до кінця. У процесі, якщо призначений препарат не дає потрібного ефекту, лікар може призначити інший антибіотик.

Якщо діагностовано алергічний синусит, то важливо усунути алерген, при цьому додатково будуть призначені антигістамінні препарати. Загалом пацієнту буде рекомендовано постільний режим у перші дні або ж збалансований режим відпочинку (сну) та активності — за станом. Якщо температури немає, а погода на вулиці сприяє прогулянці, це не забороняється, а навпаки вітається. Також для одужання потрібно:

  • пити багато теплого пиття — неміцний чай з лимоном, компоти та морси, трав’яні або фруктові чаї, а от від кави краще відмовитися;
  • виключити алкоголь та будь-які народні рецепти з ним — зайва інтоксикація організму не потрібна;
  • організувати регулярні промивання носа сольовими розчинами (краще використовувати аптечні за призначенням лікаря);
  • закапувати або бризкати в ніс судинозвужувальні препарати (краплі або спрей);
  • полоскати горло антисептичними розчинами, щоб змити слиз, що стікає по задній стінці.

При сильних болях лікар зазвичай призначає нестероїдні протизапальні препарати, проте можуть бути просто знеболювальні — це залежить від особливостей здоров’я пацієнта. Для прискорення процесу одужання потрібно провітрювати приміщення, де знаходиться хворий, щодня робити вологе прибирання, стежити за рівнем вологості — в ідеалі він має бути не менше ніж 40% і не більше 60%.

У багатьох амбулаторіях на пострадянському просторі при синуситі все ще як рутинні процедури використовують пункцію навколоносової пазухи та промивання по Проєтцю (у народі — «зозулю»). Доцільність такого призначення визначається у кожному конкретному випадку, проте сьогодні існують менш травматичні та ефективніші методики — зокрема, із застосуванням ендоскопа.

Щодо профілактики, то уникнути захворювання можна лише одним шляхом — підвищити опірні можливості організму. Лікарі рекомендують щороку вакцинуватися до сезону осінньо-зимових ГРВІ та грипу, вести максимально здоровий спосіб життя, намагатися не бувати в місцях масового скупчення людей.

Також знизити ризик розвитку гострого синуситу допоможуть:

  • збалансоване харчування — вітамінне, здорове, з правильним режимом;
  • фізична активність з урахуванням віку, стану та можливостей;
  • обов’язкове дотримання режиму праці та відпочинку без перенапруг, а якщо робота важка, то з повноцінним відпочинком;
  • максимально спокійне життя — уникати стресів, хвилювань та нервової ситуації навколо;
  • гігієна — регулярне миття рук.

Окремо тут стоять медичні питання: потрібно своєчасно відвідувати стоматолога (як для лікування, так і для профілактики), не відкладати лікування будь-яких захворювань ЛОР-спектра. Важливо відмовитися від куріння і якнайменше бувати в місцях, де курять інші (виключити пасивне куріння).

Поширені питання

У чому небезпека відсутності лікування при гострому синуситі?

На самому початку, коли яскрава симптоматика, важливо звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Якщо синусит не лікувати, то інфекція може поширитись далі. Серед небезпечних ускладнень — менінгіт та отит, ревматизм та пневмонія.

Що заборонено робити при гострому синуситі?

Найперше — це самолікування. Синусит — це не просто нежить, це серйозне захворювання, яке може мати різну етіологію. Залежно від того, що було причиною розвитку запалення, буде призначено лікування — антибіотики, антигістамінні, знеболювальні, нестероїдні протизапальні препарати. Важливо виключити дратівливі чинники, щоб одужання відбулося якнайшвидше.

Чи можна гуляти вулицею під час лікування гострого синуситу?

Прогулянки дозволені лише тоді, коли температура пацієнта не піднімається, а загальний стан задовільний. Важливо також гуляти в суху безвітряну погоду, а ось під дощем краще не ходити — підвищена вологість, як і спека або сильний вітер, можуть посилити стан пацієнта із синуситом.

Скільки триває гострий синусит?

Зазвичай, хворобу можна вилікувати за 3-4 тижні, але якщо цього часу виявляється мало, лікарі говорять про перехід у хронічну форму. Те саме говорять і тоді, коли на гострий синусит пацієнт хворіє більше ніж три рази протягом одного календарного року. Важливо розуміти, що тривалість процесу одужання залежатиме ще й від етіології синуситу.

Чи можна використовувати народні засоби при гострому синуситі?

Так, можна, але не як основну терапію, а як допоміжну. Зокрема, полоскання можливе відварами трав, як і промивання носа, що не виключає використання судинозвужувальних крапель або спреїв. При цьому слід приймати усі препарати, виписані лікарем. Ще корисно пити трав’яні відвари для зміцнення імунітету, використовувати мед (якщо нема алергії) у різних варіантах — у напоях, компресах.

Лікарі призначають

Реклама
Як працюють апарати штучної вентиляції
Під час пандемії COVID-19 вчені та винахідники пра...
Свині вирощуватимуть органи для трансплантології
Химерна технологія включає інтеграцію людських сто...
Реклама
Як зняти свербіж при молочниці
Чим зняти свербіж при молочниціЯк прибрати свербіж...
Лікування молочниці в домашніх умовах
Як позбутися молочниці в домашніх умовах за допомо...
Реклама
Денна сонливість може бути симптомом небезпечного захворювання
Надмірна денна сонливість (Excessive Daytime Sleep...
Контактні лінзи для очей можуть спричинити захворювання печінки та навіть раку: дослідження
Контактні лінзи є тонкими й гнучкими пластинками, ...
Реклама