Зовнішній геморой

Зовнішній геморой — це розширення та запалення вен в області заднього проходу, яке найчастіше спричинене напругою під час дефекації. Це поширена патологія, симптоми якої варіюються від мінімального дискомфорту або незручності до болю і серйозних психосоціальних наслідків. Одні з найчастіших скарг при геморої зовнішньому — подразнення шкіри, свербіж та біль у ділянці ануса.

Геморой зовнішній, як правило, добре піддається лікуванню. Методом першої лінії є консервативні заходи, які може проводити проктолог. Персистуючий або важкий зовнішній геморой лікує колоректальний хірург, який має у своєму розпорядженні безліч методів. Вони варіюються від безопераційних процедур до хірургічної гемороїдектомії.

Що таке зовнішній геморой

Це аноректальне захворювання, від якого страждають мільйони людей. Вважається, що воно однаково вражає чоловіків та жінок. Зовнішній геморой рідко зустрічається у віці до 20 років, а пік захворюваності припадає на вік від 45 до 65 років. Оцінки захворюваності у вагітних жінок різняться, але сягають 35%.

Гемороїдальні венозні подушки є нормальними структурами аноректуму та анатомічно присутні у кожної людини. Вони є комплексом кровоносних судин, розташованих під шкірою в певних ділянках вздовж анального отвору. Через сильне кровопостачання, дуже чутливу локалізацію та схильність до розширення зовнішні гемороїдальні вени є частою причиною анальної патології.

Зовнішні гулі геморою можна побачити зовні. Вони розташовуються дистальніше за зубчасту лінію і виникають по колу під анодермою. Зовнішні гемороїдальні вузли покриті плоским епітелієм та іннервуються шкірними нервами, які є гілками сором’язливого нерва. Через багато іннервовану анодерму геморой зовнішній викликає дуже сильний біль.

Усередині гемороїдальних вузлів можуть утворюватися згустки крові, створюючи так званий тромбований зовнішній геморой. Зовнішні гемороїдальні вузли дренують через нижню прямокишкову вену до нижньої порожнистої вени.

Зазвичай люди дізнаються про свій зовнішній геморой тільки тоді, коли гемороїдальні вени розширюються і запалюються, а потім викликають симптоми. До венозного набухання гемороїдальних сплетень призводить підвищений внутрішньочеревний тиск, наприклад, пов’язаний з напругою, твердим випорожненням або пологами.

Зовнішній геморой викликає такі симптоми:

• гострий тромбоз — пов’язаний зі зміною харчування, напругою та важкими запорами;
• біль — може виникнути в результаті раптового розтягування шкіри через згусток крові. Цей біль триває 5-12 днів, і після зникнення набряку стає видно шкірну відмітку.

На жаль, через місце розташування гемороїдальних вузлів багато пацієнтів ніколи не звертаються за допомогою, побоюючись потрапити в незручну ситуацію.

Від чого вилазить геморой

Патологічний зовнішній геморой виникає через підвищений тиск у венах усередині гемороїдального сплетення. Зазвичай це є результатом підвищеного внутрішньочеревного тиску.

Основною причиною зовнішнього геморою є запор (твердий або нерегулярний стілець). Занадто сильна напруга може погіршити наявний зовнішній геморой і збільшити ризик виникнення нового.

Фактори ризику, від чого виникає зовнішній геморой

Зовнішній геморой вражає людей усіх вікових груп. Але є фактори, які можуть піддати їх вищому ризику. Деякі стани або поведінка, які провокують симптоми зовнішнього геморою, включають:

• генетика — сімейний анамнез піддає людину вищому ризику. Лікарі часто запитують, чи страждають члени сім’ї зовнішнім гемороєм, щоб виявити генетичну схильність;
• старіння — ризик розвитку зовнішнього геморою збільшується з віком. Найчастіше він зустрічається у дорослих віком 45-65 років;
• ожиріння — вага тіла може сприяти ризику виникнення зовнішнього геморою, оскільки більша вага може спричинити додаткове навантаження на організм;
• харчування — недолік клітковини часто призводить до закрепів і напруги при дефекації. Твердий стілець при запорах потребує неодноразового напруження, в результаті вилазить геморой після туалету;
• вагітність — вага дитини чинить підвищений тиск на гемороїдальні вени. Після пологів зовнішній геморой часто повністю зникає.

Якщо зовнішній геморой піддається напрузі зрідка і нечасто, зазвичай повертається в плоский, спокійний стан. Але сильний чи неодноразовий фізичний тиск може призвести до того, що зовнішні гемороїдальні вузли стануть постійно розширеними, варикозними, опухлими або розтягнутими. Ці стани призводять до хронічного зовнішнього геморою.

Симптоми зовнішнього геморою хронічного та гострого

При зовнішньому геморої відчувається опуклість або невеликі грудочки тканини біля заднього проходу. Людина також може відчувати хворобливі випорожнення, свербіж та подразнення шкіри. Геморой іноді викликає витік фекалій, що ускладнює витирання або очищення ураженої ділянки.

Типові скарги включають:

• біль;
• свербіж;
• печіння;
• набряк.

Фізикальні дані можуть включати:

• мітки на шкірі;
• нориці/тріщини;
• тромбований геморой.

Симптоми зовнішнього геморою можуть бути давніми, хронічними та постійними, а іноді виникають раптово та несподівано.

Хронічні симптоми давніх виражених зовнішніх гемороїдальних утворень включають подразнення шкіри, свербіж, біль або тяжкість наприкінці дня, непривабливий зовнішній вигляд та проблеми з гігієною, включаючи розмазування фекалій.

Раптові гострі симптоми зовнішнього геморою включають швидку появу болючої анальної шишки, відомої як тромбований геморой. Це відбувається, коли в гемороїдальній вені утворюється один або кілька тромбів. Тромбоз часто має вигляд фіолетової грудки розміром з арахіс або виноградину безпосередньо біля анального отвору. Причиною тромбозу є перенапруга при дефекації або енергійні фізичні навантаження.

Коли звернутися до лікаря

Людям, які страждають на зовнішній геморой, завжди корисно проконсультуватися з лікарем. Але необхідно негайно показатися лікарю, якщо геморой виліз назовні, багато крові в калі, стул темного смолянистого кольору або при нестерпному болю. Слід також звернутися до лікаря щодо хронічних стійких симптомів. Люди часто уникають вирішення цих хронічних проблем через страх або сором’язливість.

Зовнішній геморой легко піддається лікуванню і зазвичай не створює небезпеки з медичної точки зору. Але деякі з симптомів можуть свідчити про більш серйозні захворювання, включаючи анальну тріщину, колоректальний рак, періанальний абсцес та запальне захворювання кишечника.

Якщо зовнішній геморой не болить, але стирчить, його присутність все одно вимагає медичного контролю, щоб унеможливити ускладнення та знайти оптимальне рішення. Лікар проведе обстеження та, можливо, призначить додаткові дослідження, щоб з’ясувати причину та характер стану. На основі цієї інформації він зможе запропонувати рекомендації для управління геморою зовнішнього та найкращий план лікування.

Діагностика

Більшість проблем із зовнішнім гемороєм можна діагностувати шляхом опитування пацієнта та фізичного огляду аноректальної області. Елементи обстеження включають візуальне, пальцеве ректальне дослідження, аноскопію та іноді проктоскопію.

Візуальний огляд може легко виявити багато гемороїдальних вузлів, а також інші патології: анальна тріщина, випадіння прямої кишки та нориці. Пальцевий огляд проводиться в рукавичках і добре змащеним пальцем, він допоможе виключити інші етіології, які пальпуються. Нарешті, можна виконати аноскопію, для цього пацієнта просять напружитись, щоб імітувати підвищений внутрішньочеревний тиск, пов’язаний з дефекацією. У складних випадках або якщо пацієнту важко переносити обстеження у клінічних умовах, колоректальні хірурги іноді можуть провести обстеження в операційній під наркозом.

Рішення про лікування включають обговорення можливих невідкладних процедур, що виконуються в амбулаторних умовах, та/або обговорення остаточного оперативного втручання, особливо при тяжких або рецидивуючих явищах.

Диференційна діагностика

В анальній ділянці розвиваються й інші стани, які імітують симптоми зовнішнього геморою. Якщо місцеві прояви поєднуються із системними симптомами, необхідно зателефонувати лікареві, оскільки це може бути анальна інфекція або абсцес. Лікарю також слід оглянути стійкі ущільнення/утворення, які не зникають або погіршуються.

При розгляді зовнішнього геморою як діагнозу необхідно приділяти особливу увагу іншим потенційним аноректальним патологіям:

• анальні тріщини — виникають у нижній частині анального каналу і зазвичай викликають біль та кровотечу, яка посилюється при дефекації;
• аноректальні абсцеси — викликають сильний біль, а іноді і формування пальпованого утворення. Вони часто призводять до небезпечного для життя сепсису;
• анальний пролапс — зустрічається досить рідко, але він зазвичай проявляється болем під час дефекації, і пацієнт може скаржитися на утворення, яке пальпується;
• проктит — викликає біль, кровотечу та зміни шкіри. До хвороботворних мікробів відносяться Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae та простий герпес;
• злоякісне новоутворення — потенційна причина появи крові в анальному каналі, яку необхідно враховувати.

Як лікувати зовнішній геморой

Початкове лікування геморою та зовнішніх вузлів включає консервативну допомогу, яку надає проктолог. Пацієнтів з тяжким чи хронічним захворюванням направляють до колоректального хірурга.

Лікуванням першої лінії симптоматичного зовнішнього геморою вважається консервативна терапія. Сюди входить збільшення кількості харчових волокон, розм’якшувачі стулу та споживання води. Ці консервативні медичні заходи можуть знизити напругу та різкий тиск, пов’язаний з дефекацією. Це зменшує застійні явища та дозволяє гемороїдальним вузлам повернутися у свій природний, непатологічний стан. Слід зазначити, що вживання клітковини має супроводжуватись достатнім споживанням води, щоб стул був не тільки об’ємним, а й м’яким.

Поліетиленгліколь (Діагнол, Касенлакс, Легколакс) — осмотичний проносний засіб, який пом’якшує стул за рахунок збільшення вмісту води в ньому. Докузат (Докулак) — це аніонна поверхнево-активна речовина, яка сприяє надходженню води та ліпідів у стул, тим самим пом’якшуючи його.

Виліз геморой, що робити:

• адекватне споживання рідини;
• пом’якшувачі стулу;
• високе споживання клітковини;
• фізична активність;
• підтримка анальної гігієни;
• використання анальгетиків від болю.

Багато людей думають, що вони обмежені тільки крайніми варіантами: жити із зовнішнім гемороєм або пройти операцію гемороїдектомію. Але чи може зовнішній геморой пройти сам? У більшості випадків він проходить сам собою, і полегшення можна отримати за допомогою декількох варіантів лікування. Допомагає навіть такий простий захід, як сидяча ванна.

Усім, хто підозрює, що вони мають зовнішній геморой, рекомендується проконсультуватися з лікарем. Він вивчить симптоми, проведе медичний огляд та складе план лікування, виключивши при цьому інші більш серйозні стани.

Зовнішній геморой: як лікувати хірургічно

Персистуюче чи важке захворювання можна лікувати оперативно, з допомогою хірургічної гемороїдектомії. У здорових пацієнтів гемороїдектомія може бути виконана «в той же день». Гострий тромбований зовнішній геморой можна висікти під місцевою анестезією. Потім слід накласти давлячу пов’язку і запропонувати пацієнту приймати сидячі ванни.

Хоча хірургічне втручання є ефективним, його результати не є оптимальними, а рецидиви вважаються звичайним явищем. Найбільш частим ускладненням оперативної гемороїдектомії є затримка сечі, що виникає у 30-50% пацієнтів.

У багатьох пацієнтів після операції залишаються аноректальні болі. Післяопераційний біль, пов’язаний з ексцизійною гемороїдектомією, зазвичай значний і вимагає прийому пероральних наркотичних анальгетиків на додачу до нестероїдних протизапальних засобів, міорелаксантів і сидячих ванн.

Інші потенційні ускладнення включають кровотечу та інфекцію. Постійний біль, що посилюється та супроводжується лихоманкою, може сигналізувати про некротизуючу інфекцію м’яких тканин.

Чим лікувати зовнішній геморой вдома

Найкращий спосіб лікування зовнішнього геморою — це консервативні заходи, які можуть включати розм’якшувачі стулу та проносні засоби. Інші варіанти спрямовані на зменшення дискомфорту. Наприклад, прикладення пакетів з льодом до цієї області допомагає зняти набряк та подразнення.

Сидяча ванна приносить полегшення, якщо область ануса занурюється в теплу воду на 15 хвилин три чи чотири рази на день. Для цього можна наповнити ванну теплою водою на п’ять-десять сантиметрів або використовувати спеціально призначений неглибокий пластиковий таз. Він одягається на унітаз і дозволяє промокувати лише область ануса. Не можна нічого додавати у теплу воду без вказівок лікаря. Сидяча ванна — чудовий варіант початкового лікування, оскільки вона неінвазивна і часто приносить негайне полегшення.

Для зменшення болю можна використовувати знеболювальні Ібупрофен та Парацетамол. Лікарські мазі чи супозиторії також можуть тимчасово полегшити симптоми. Багато з цих процедур можна застосовувати самостійно, але варто врахувати, що креми з гідрокортизоном не слід використовувати понад тиждень. Якщо симптоми не покращилися, слід припинити використання крему та поговорити з лікарем про інші варіанти лікування.

Вправи, щоб усунути зовнішній геморой, допоможуть поліпшити кровообіг у тазовій ділянці. Слід завжди починати з невеликих зусиль та збільшувати інтенсивність вправ у міру покращення фізичної підготовки. Але важливо порадитися з лікарем перед початком будь-яких фізичних активностей, щоб переконатися, що вправи безпечні та підходять у конкретній ситуації.

Якщо симптоми не реагують на консервативне лікування, лікар може рекомендувати інші варіанти. Зовнішній геморой можна видалити хірургічним шляхом, який називається гемороїдектомією.

Природний перебіг тромбованого зовнішнього геморою

Перші дні початкової стадії тромбованого зовнішнього геморою є поєднанням болю/дискомфорту з супутнім анальним ущільненням. У багатьох випадках через кілька днів тиск згустку крові на шкіру призводить до мимовільного розшарування шкіри та кров’янистого відтоку шишки. Це природний спосіб розтиснути хворобливу грудку і полегшити тиск/біль. Поява цієї крові може викликати тривогу, але її можна усунути самостійно. Цей дренаж на останній стадії тромбованого зовнішнього геморою також пов’язаний зі зменшенням анальної шишки та покращенням хворобливих симптомів.

Якщо тиск тромбу не призводить до спонтанного дренажу протягом перших декількох днів, то організм в кінцевому підсумку повторно абсорбує кров, що згорнулася, через приблизно 10-30 днів.

Іноді після повного вирішення хворобливого тромбозу на шкірі може залишатися постійна в’ялість, що є результатом розтягування оточуючої анальної шкіри. Це може призвести до хронічних симптомів.

Що робити в перші дні гострого тромбозу зовнішнього геморою

Протягом перших 24 годин раптової появи хворобливого ущільнення в анальній області зменшити розмір крові, що згорнулася і пов’язаний з цим дискомфорт допоможе докладання пакета з льодом. Слід прикладати холодний компрес, загорнутий в тонкий рушник, до цього місця приблизно на 20 хвилин, кілька разів протягом першого дня.

Після першого дня потік крові повинен досягти свого остаточного розміру. Тепер необхідно трохи зігріти цю область, намагаючись «розтопити» тромб. Це допоможе організму в його зусиллях щодо руйнування тромбу та усунення шишки геморою, що вилізла. Слід застосовувати тепло за допомогою теплої ванни або компресу приблизно на 20 хвилин кілька разів на день. Теплову терапію можна використовувати доти, доки вона приносить симптоматичне полегшення. На третій день людина має відчути покращення. Якщо ситуація погіршується, необхідно зв’язатися з лікарем.

У період аноректального болю стілець може бути утруднений. Необхідно обов’язково пити багато води, можливо, додавши розм’якшувач стільця, наприклад, клітковину або м’яке проносне. По можливості слід уникати запорів.

Прогноз

Багато випадків зовнішнього геморою дозволяються спонтанно або при консервативній терапії. Але вузли можуть рецидивувати, інфікуватися, тромбуватися та призводити до нетримання сечі. Консервативне лікування призводить до частоти рецидивів більш як 50%, тоді як після операції їхня частота становить менш як 5-10%. У післяопераційному періоді біль може бути дуже сильним, а у чоловіків часто спостерігається затримка сечі.

Більшість людей, які змінюють спосіб життя, прогноз незадовільний. Навіть тим, хто переніс операцію, не можна гарантувати добрий результат.

Чи можна запобігти зовнішньому геморою

Зовнішній геморой вражає мільйони людей і, хоча він не є небезпечним для життя, може серйозно вплинути на його якість. За минулі роки було розроблено безліч методів лікування, але жоден із них не є ідеальним. Сьогодні першочерговою метою лікування є профілактика зовнішнього геморою.

Щоб запобігти виникненню або рецидиву зовнішнього геморою необхідно стати фізично активним, дотримуватися дієти з високим вмістом харчових волокон, вживати достатню кількість води, приймати засоби для пом’якшення випорожнень і знижувати масу тіла. Ці найпростіші заходи знижують ризик виникнення зовнішнього геморою.

Важливо дотримуватись дієти з високим вмістом клітковини, яка забезпечить нормальну роботу кишківника. Вирішальне значення при цьому має вживання великої кількості води (6–8 склянок щодня). Вода працює разом із клітковиною та допомагає підтримувати регулярний стул.

Поширені питання