Артрит ніг

Артрит на ногах — це захворювання, що вражає суглоби нижніх кінцівок, воно має дегенеративно-запальний характер. Буває як гостра, так і хронічна форма такого артриту, причому обидві вони супроводжуються болями різної інтенсивності. Серед причин появи таких запальних процесів називають і інфекції, і травми, і порушення обміну речовин в організмі, аутоімунні захворювання. Зазвичай артрит ноги супроводжується зниженням рухової активності — суглоби стають тугими, а рухи скутими.

Найбільш складна форма такого захворювання — ревматоїдний артрит ніг. У підґрунті цього захворювання завжди лежить аутоімунна причина. Річ у тім, що організм таким чином реагує на подразники, але імунні клітини починають бачити клітини організму як чужорідні, внаслідок чого атакують їх. Один із яскравих проявів ревматоїдного артриту — ерозивний запальний процес у суглобах (синовіт). Спочатку хвороба руйнує сполучну тканину, а потім інші суглобові елементи. Також є й інша особливість — першими уражаються дрібні суглоби (на пальцях ніг).

Артрит ніг небезпечний не тільки сам по собі, а й можливими ускладненнями — так, від нього можуть страждати й інші органи, системи організму. Також важливо пам’ятати, що чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів вийти на стадію ремісії. Артралгія заважає жити, зниження рухової функції — ходити чи робити звичні щоденні справи. Загалом запущений артрит ніг може стати причиною інвалідності, а у випадку з ревматоїдною формою інвалідизація загрожує пацієнтові у перші 5 років після маніфесту.

Артрит стопи — симптоми

Основними симптомами при артриті ніг (артриті кісточки або стопи) є болі в суглобах, причому частіше вранці, і скутість суглобів. Примітно, що при такому вигляді артриту до обіду пацієнт може забувати про те, що ноги «не працюють», але надвечір, особливо після насиченого дня, суглоби знову дадуться взнаки.

Серед інших проявів найчастіше виникають:

• набряклість (на початкових стадіях захворювання припухлість) над ураженим суглобом;
• почервоніння шкіри;
• жорсткість м’язів.

Зазвичай артрит на ногах проявляється симетрично, а стартує із дрібних суглобів. Найчастіше першими страждають пальці ніг, а вже потім уражаються інші суглоби — гомілкостоп, коліна. Виняток у цьому випадку становить ревматоїдний артрит ніг — тут все може починатися саме з великих суглобів, а потім вже переходити й на пальці.

Розвиток хвороби провокує деформацію ніг — стопи насамперед. Також поступово погіршується кровообіг, шкіра набуває болючої блідості. М’язи можуть атрофуватись.

У дітей симптоматика може бути доповнена накульгуванням, зайвою безпричинною плаксивістю, дратівливістю. Також при ревматоїдному артриті малюки та підлітки можуть відмовлятися від їжі.

Діагностика артриту ніг

Для правильного встановлення діагнозу необхідно провести обстеження. Перший етап — це візуальний контроль, огляд та збір анамнезу. Все це відбувається під час першого прийому в лікаря (ортопеда або ревматолога). Серед призначень — аналізи крові (загальний, біохімічний, ревмопроби) та сечі (ЗАС). Якщо під питанням аутоімунний характер артриту, обов’язково призначають аналіз на наявність у крові ревматоїдного фактора.

Основним дослідженням, крім аналізів, вважається рентгенографія. Зазвичай хворий суглоб знімають у двох проєкціях – прямій та бічній. Також, якщо цього недостатньо, пацієнту призначають інші дослідження — МРТ, КТ, УЗД та артрографію. Кожне з них має на меті своє, але в комплексі все вищеперелічене дозволяє повністю побачити картину захворювання, визначити стадію.

Щоб визначити характер запалення, роблять аналіз суглобової рідини — у ній дивляться рівень білка, уратів, а за необхідності лабораторія визначає клітинний склад і наявність у цій рідині мікроорганізмів.

Артрит стопи — лікування в домашніх умовах

Після того, як встановлено діагноз, лікар складає схему лікування. Найчастіше це медикаментозна терапія у поєднанні з дієтою. Пацієнт знаходиться вдома, йому призначають:

• нестероїдні протизапальні препарати — ібупрофен або диклофенак, індометацин та інші; головна мета — знеболити, але також зняти запалення, при цьому можуть призначати як таблетки, так і засоби місцевого застосування (гелі, мазі), ін’єкції (внутрішньом’язові);
• кортикостероїди — препарати із групи гормонів, частіше преднізолон або гідрокортизол; вони надають протизапальну дію, сприяють зменшенню набряклості, почервоніння навколо хворого суглоба; часто призначають ін’єкції у порожнину суглоба — це ефективний спосіб введення препаратів цієї групи;
• спазмолітики та анальгетики — препарати, які покликані зменшити біль у суглобах та інші, полегшити загальний стан пацієнта;
• хондропротектори — група препаратів, які допомагають відновити хрящові тканини у суглобах.

Якщо йдеться про лікування інфекційного артриту ноги, то без антибіотиків лікування не обійдеться. Препарат призначає лише лікар, оскільки важливо потрапити точно в ціль, при цьому враховуючи й загальний стан пацієнта, наявність у нього алергічних реакцій тощо.

Є також низка процедур, які сприяють одужанню. Зокрема, при аутоімунному артриті призначають плазмоферез або кріоаферез. Обидві ці методики націлені на детоксикацію, дозволяють покращити загальний стан, зняти запалення та усунути багато симптомів захворювання. Також показаний і масаж гомілковостопного суглоба — виконувати його має професіонал, щоб не нашкодити пацієнтові невмілими діями.

На додаток до вищеназваних препаратів і методик пацієнтам з артритом стопи, артритом кісточки або гомілкостопу призначають і фізіопроцедури:

• УФО — кількість сеансів визначає лікар, все залежить від мети, стадії захворювання;
• електрофорез — найчастіше з анальгетиками, процедура дозволяє максимально ефективно доставити препарат до хворого на суглоб, що знижує біль;
• лікування лазером — така терапія сприяє регенерації тканин (і хрящової, і сполучної);
• фонофорез — найчастіше з додаванням стероїдів, призначають при артралгії;
• голкорефлексотерапію — ця методика дозволяє впливати на центри болю, знижувати його рівень;
• ампліпульстерапію — ця електрометодика дозволяє відновити кровопостачання, що покращує відновлення хворого суглоба, а також загалом сприяє активній регенерації тканин.

Коли гостра стадія позаду, можна застосовувати мануальну терапію, гірудотерапію. Ці методики мають протипоказання, тому важливо, щоб процедури схвалив лікар. За потреби пацієнту призначають консультації вузьких спеціалістів.

Дієта при артриті ніг

Не лише подагричний артрит, а й інші види мають серед складників шляху до одужання зміну раціону. Дієта націлена на загальне оздоровлення, передбачає повну відмову від будь-якого алкоголю до стабілізації стану та відновлення обмінних процесів. Також бажано відмовитися від куріння — ця шкідлива звичка тягне за собою ускладнення і може сприяти погіршенню стану.

Якщо говорити про продукти, від яких пацієнту з артритом краще відмовитися (на час лікування точно), то це цукор та сіль, тваринні жири (припустиме лише свіже свиняче сало у малих кількостях). Також шкідливими при такому захворюванні вважаються різного роду маринади та овочі в них, копчене м’ясо та риба, ковбаси та субпродукти, приправи (особливо комплексні, в яких обов’язково додано глутамат натрію).

Найчастіше пацієнти з артритом ніг мають зайву вагу, що провокує посилене навантаження на хворі суглоби. У таких випадках лікар порадить почати знижувати вагу — плавно, з додаванням мінімальних фізичних навантажень. Тут уже потрібно виключити здобу, білий хліб, рафіновані продукти (наприклад, замість білого рису використати червоний, дикий).

Що ж має бути у меню? Все просто: кисломолочні продукти та свіжі фрукти, цілозерновий хліб та злаки, овочі — і свіжі, і відварені, і тушковані у вигляді рагу. М’ясо та риба, яйця — у припустимих кількостях і приготовлені правильно — без обсмажування, щоб виключити зайві жири та шкідливий вплив. Загальний принцип тут зрозумілий — здорове повноцінне харчування.

Артрит ноги, симптоми якого спочатку не видно, можна і потрібно починати лікувати якомога раніше. Не варто відтягувати візит до лікаря та чекати, поки порушиться хода або без сторонньої допомоги буде складно навіть підвестися з ліжка. Сучасні методики, комплексний підхід до лікування та увага до кожного пацієнта та його індивідуальних особливостей — ось запорука успіху.