Артрит ревматичний

Ревматичний артрит — це запальне захворювання, один з різновидів артриту. Особливість його в тому, що він може виникнути у будь-якому віці, при цьому дуже поширені випадки дебюту в молодому віці від 20 до 25 років, а також серед дітей. Зазвичай причиною початку захворювання стає якесь інфекційне захворювання (гайморит, отит тощо), але все ж таки основне — це ангіна. Саме люди, які схильні до ангін, частіше за інших чують діагноз «ревматичний артрит».

Механізм появи артриту внаслідок ангіни має бактеріальну природу. Річ у тому, що головним збудником інфекційного захворювання є стрептококи, а точніше — бета-гемолітичний (типу В). Якщо пацієнт звертається до лікаря та отримує адекватне лікування, то інфекцію легко перемогти. А ось в іншому випадку, коли людина займається самолікуванням, зникає лише гостра симптоматика, при цьому в організмі формується постійне середовище інфекції. Бактерії в організмі почуваються комфортно — ніщо не заважає їх розмноженню. Згодом вони потрапляють у кров’яне русло і розносяться організмом, потрапляючи у внутрішні органи. Далі схема така: потрапляючи до нирок, бактерії сприяють розвитку гломерулонефриту, серця — ревмокардиту, ну а суглобів — артриту.

Також розвиток ревматичного артриту може прискорюватися внаслідок постійних переохолоджень (робота на вулиці в осінньо-зимовий період або інша, пов’язана з холодом), загального зниження імунітету (послаблюється організм, знижуються його захисні здібності), стресів (знижується опірність інфекцій). При цьому важливо, що це можуть бути як хронічні ситуації (наприклад, тривале проживання стресової ситуації в сім’ї) або один, але яскравий епізод. Окремо стоїть спадкова схильність — і до ангін, і до артритів.

Симптоми ревматичного артриту

Після перенесеної ангіни перші симптоми з’являються вже за кілька тижнів. Залежно від форми артриту — гострої чи хронічної — симптоматика буде різною. При гострій формі:

• характерний різкий старт хвороби;
• частіше все починається навесні або восени (холодно та волого);
• біль у суглобах сильний, летючий;
• з’являється набряклість (іноді спочатку припухлість, але частіше відразу значний набряк);
• знижується рухова функція та зменшується амплітуда руху хворого суглоба.

Для ревматичного артриту характерна наявність флюктуації — свого роду коливання, якому сприяє наявність рідини у суглобі. Це визначає лікар, роблячи просту маніпуляцію за допомогою двох пальців. Якщо уражені суглоби ніг, то пацієнт може накульгувати, а також скаржитися на біль під час ходьби, вставання зі стільця чи навпаки. Також з’являється хрускіт у суглобах, а також болять м’язи, причому не тільки при навантаженні, але й у стані спокою.

При хронічній формі симптоматика може бути не такою яскравою, але водночас циклічною. Також з’являються і психологічні зміни: пацієнта часто «хитає» з боку в бік — від умиротворення та спокою до дратівливості. Це пов’язано з постійними блукаючими болями в суглобах.

Визначальними факторами, які дозволяють встановити діагноз «ревматичний артрит», вважають:

• запальний процес у великих суглобах (коліна, плечі, лікті);
• відсутність деформації поверхні суглоба;
• зниження, а то й зовсім зникнення болю у суглобах після прийому нестероїдних протизапальних препаратів.

Діагностика ревматичного артриту

Перший крок пацієнта, який помічає наявність проблем із суглобами — візит до лікаря (ортопед-травматолог, ревматолог, сімейний лікар). На прийомі в обов’язковому порядку буде зібрано анамнез, а пацієнтові ставлять питання про наявність у нього хронічних захворювань, аутоімунних. Велику роль відіграє і спадкова схильність, причому не тільки до артритів в цілому, але також і до захворювань, що сприяють їхньому розвитку (інфекційним, подагрі тощо).

Якщо під питанням реактивний артрит, після огляду пацієнту призначать:

• аналізи крові та сечі — загальні, ревмопроби, специфічні (сечова кислота в крові), визначення кількості білків у крові (у гострій фазі);
• аналізи визначення ферментів збудника захворювання;
• мазки (мигдалини) з метою виконати посів на живильне середовище;
• імунограму.

Також часто призначають аналіз на ревматоїдний фактор та серомукоїди. Крім цього, лікар може рекомендувати зробити й інші дослідження — рентгенографію, МРТ чи КТ суглобів — все це дозволяє оцінити ситуацію, побачити повну картину захворювання, а отже розробити дієву стратегію лікування. При ревматичному артриті пацієнту призначать також УЗД серця, нирок, а також електрокардіограму.

Лікування при ревматичному артриті

Такий артрит лікують у домашніх умовах. Важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря точно, не змінювати самостійно дози лікарських препаратів, не замінювати їх за порадою друзів чи колег. Лікування вимагатиме постійного контролю — це можуть бути й періодичні прийоми у лікаря, і інший спосіб звіту, щоб було зрозуміло, наскільки правильно підібрано лікування.

Зазвичай пацієнту призначають один або кілька препаратів із групи нестероїдних протизапальних — вони покликані зменшити болючі відчуття, але водночас сприяють зниженню набряклості, прибирають почервоніння. Завдяки наявності різних форм — таблеток, мазей чи гелів, ін’єкцій — можна підібрати максимально ефективний препарат та спосіб його впливу.

Найчастіше у схемі лікування є антибіотики (важливо зробити тест на чутливість до різних препаратів). Також лікар рекомендує дієту — до раціону необхідно ввести продукти з високим вмістом антиоксидантів та вітаміну Е. Зокрема, багато вищеназваних речовин у морепродуктах та рибі (і морській, і річковій), ягодах (чорниця та лохина, виноград та обліпиха), квасолі та сочевиці. Пацієнтам рекомендують побільше овочів — і в сирому, і в вареному (тушкованому) вигляді (різнобарвних), побільше капусти (біло-і червонокачанної, цвітної, броколі). Крупи необхідно використовувати не швидкого приготування, а цільнозернові — в них набагато більше користі.

Як полегшувальні та оздоровчі методики використовують ЛФК, багато фізіопроцедур. Зокрема, електро- та фонофорез допомагають доставити ліки максимально глибоко — це знижує біль та сприяє відновленню хрящової та сполучної тканини. Використовуються й інші методики — УВЧ, водо- та грязелікування.

Ревматичний та ревматоїдний артрит відрізняються один від одного. Так, перший вид виліковний, а якщо вчасно звернутися до лікаря, то можна уникнути переходу захворювання на хронічну стадію. Ревматоїдний артрит — це захворювання, яке неможливо вилікувати до кінця, що передбачає необхідність бути напоготові та при перших же симптомах звертатися до лікаря. Також при цьому виді артриту терапія буде тривалою, іноді до кінця життя.

Ще одна відмінність полягає в тому, що причина двох артритів є різною. Ревматоїдний стартує при аутоімунних порушеннях, а ревматичний після ангіни або інших захворювань бактеріального характеру (ГРВІ, гайморит). Для ревматичного артриту характерний яскравий початок — різкі болі та проблеми із серцево-судинною системою, а ось ревматоїдний підступний, оскільки тривалий час може протікати безсимптомно. Іноді пацієнт зауважує, що є проблеми на етапі, коли вже почалася деформація кісткової або м’язової тканини.

Профілактика ревматичного артриту — це здоровий спосіб життя, відсутність факторів, які можуть впливати на запалення суглобів (ангіни, переохолодження та тривале перебування у вогкості тощо). Дуже важливо якнайшвидше після появи симптоматики захворювання звернутися до лікаря — це запорука того, що стан пацієнта буде полегшений, а хворобу вдасться перемогти в стислий термін.